Чи остаточно США стали на бік РФ

Україна відновила удари по НПЗ, а Трамп відповів гальмуванням санкцій проти РФ. Чи є США ще нашим союзником.

Після перерви Україна відновила удари по російських НПЗ та запропонувала Білому дому обміняти ракети до “Петріотів” на паузу, а Білий дім відповів зупинкою пекельних санкцій з РФ та обмеженнями Starlink. Чи остаточно США стали на бік РФ?

НПЗ в обмін на енергетику: пропозиція Зеленського

Після триденної перерви Україна відновила удари по російських російській нафтовій галузі. Зокрема 15 жовтня був уражений Рязанський НПЗ. В результаті на підприємстві припинила роботу одна з ключових установок первинної переробки нафти. А 18 жовтня було завдано удару по Петербурзькому нафтовому терміналу і нафтобазі “Ручьи” – на об’єктах зафіксовано пожежі. Також можливе ураження заводу СПГ “Газпрому” в районі Великого Бора.

Своєю чергою минулого тижня росіяни завдали ударів по трьох великих об'єктах у Київському регіоні - ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 та Трипільській ТЕС, а також по ключовій підстанції, яка передає електроенергію з двох атомних електростанцій до столиці.

Крім того за даними The Guardian із посиланням на перехоплений українською розвідкою документ “Аналіз енергетичного, житлового та комунального секторів України”, Росія реалізує методичний план із руйнування інфраструктури, щоб позбавити мешканців міст світла, тепла й води та спровокувати їхній відтік. У документі міститься розрахунок ракет і безпілотників для знищення ТЕС, підстанцій та водонасосних вузлів задля створення масштабної муніципальної кризи.

“Є два великі документи, написані дуже чітко, з таблицями, що показують кількість зброї, необхідної для кожного об'єкта для його знищення. Типи озброєння варіюються від балістичних ракет до реактивних і звичайних безпілотників. Ми розуміємо, як вони поводитимуться”, - заявив Денис Шмигаль, міністр енергетики.

На тлі нової хвилі ескалації президент України Володимир Зеленський запропонував у Брюсселі президенту США Дональду Трампу домовленість, зокрема паузу щодо ударів по російських НПЗ в обмін на захист енергетики України. Зеленський зазначив, що був готовий до повного енергетичного перемир'я. Проте США йому передали, що Кремль категорично відмовився від цієї пропозиції, тож глава України запропонував Вашингтону інший варіант: допомога у відбитті російських атак.

“Моя пропозиція до американської сторони була: окей, ми партнери, вам це (припинення ударів по НПЗ) потрібно. Навіть якщо всі аналітики кажуть, що це не вплине на ціну пального, але ви вважаєте, що це потрібно. Але оскільки вони (російська армія) будуть атакувати нашу енергосистему, дайте нам антибалістичні системи, щоб захистити нашу енергосистему. Не дуже багато – на той час, поки вам це потрібно. Але я не отримав це. Дивно!” – розповів Зеленський.

Зупинка санкцій та обмеженнями Starlink

Відповідь на пропозицію Зеленського була зовсім не такою, яку хотіли бачити в Україні. Президент США Дональд Трамп підписав указ, згідно з яким скасовує деякі санкції, обмеження та мита щодо Росії, передбачені законом імені сенатора Ліндсі Грема про “пекельні санкції”.

“Цим указом я скасовую застосування санкцій, обмежень і мит, передбачених законом Грема. Я подав до Конгресу офіційне підтвердження того, що скасування цих заходів на цьому етапі відповідає національним інтересам США”,- сказав Трамп.

Він пояснив цей крок тим, що нібито обмеження заважали йому знизити ціни на дизельне паливо напередодні проміжних виборів у США. Для цього Трамп застосував спеціальне положення закону, яке дозволяє президенту робити винятки з правил. Його суть полягає в тому, що закон хоч і вимагає запровадити мита, але дає главі держави легальну можливість їх скасувати або заморозити, якщо вони починають шкодити економіці США.

Крім того, на тлі загострення відносин між Києвом та Вашингтоном в Україні виникли проблеми з використанням Starlink. У ніч на 14 жовтня українські військові зіткнулися з обмеженням швидкості роботи військових терміналів приблизно до 160 км/год: за вищої швидкості зв’язок відключався, що ускладнило використання ударних дронів і безпілотників-перехоплювачів. За даними Reuters, розпорядження обмежити роботу військової системи Starshield надійшло з Білого дому, хоча джерела не назвали того, хто саме ухвалив рішення.

Можлива причина - тиск на Київ, щоб змусити його припинити атаки на російські НПЗ. Українська сторона та низка оглядачів розглядають те, що сталося, як інструмент політичного тиску. Водночас прямого зв’язку офіційно не підтверджено: в Білому домі заперечують, що віддавали такий наказ.

“Я не знаю, яка у них теорія, але це абсолютно не пов’язано з Білим домом. Доповідь, яку я бачив днями - це категорична неправда. Ніхто в Білому домі не віддавав наказу сповільнювати інтернет, щоб певні дрони не могли ним користуватися”, - сказав держсекретар Марко Рубіо.

Не всі в США хочуть дружити з Путіним

Водночас наразі ще є надія на те, що США не остаточно перетворились на союзника РФ. Зокрема, до Конгресу внесено законопроєкт проти дизельної угоди з РФ.

Підготовлений депутатами Республіканської та Демократичної партій законопроєкт “Про заборону корумпованих нафтових угод з Росією” був представлений членом комітету із закордонних справ Палати представників США Грегорі Міксом.

“Ця угода не понизить для американського народу витрати, які він вже несе через війну в Ірані, що розпочалася за рішенням Трампа. Вона дасть Путіну в руки мільйони доларів на безкарне продовження кривавої розправи з українським мирним населенням”, - заявив Мікс.

Мета документу – заблокувати “корумповану угоду президента Трампа з Путіним з купівлі та імпорту російського дизельного палива”.

Законопроєкт, зокрема, забороняє Фінансовій корпорації США з міжнародного розвитку (DFC) робити інвестиції в російські енергоносії, анулює генеральну ліцензію Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) на відповідні закупівлі та забороняє видачу таких ліцензій у майбутньому, а також надає мандат на введення санкцій проти російського енергетичного сектора.

Вікторія Хаджирдєва