Чи справді переведення годинників економить електроенергію: міф чи реальна користь?
Переведення годинників може трохи зменшувати споживання електроенергії, але гарантованої економії немає. Метааналіз 44 досліджень, опублікований у The Energy Journal у 2018 році, показав середню оцінку економії на рівні 0,34% у дні дії літнього часу. Водночас окремі дослідження виявили відсутність помітного ефекту або навіть зростання споживання. Новіший науковий огляд 2025 року також не знайшов переконливих підстав вважати перехід на літній час надійним способом заощаджувати електрику (Havranek та співавтори, 2018; Neumann і von Blanckenburg, 2025).
Суть суперечки не в тому, чи дозволяє пізніший за годинником захід сонця рідше вмикати лампи. Іноді дозволяє. Питання в тому, чи перекриває ця вигода додаткове використання світла вранці, а також зміни в роботі опалення, кондиціонерів та інших приладів, пише IZ.
Як переведення часу взагалі може заощаджувати електрику
Навесні годинники переводять на годину вперед. Сонце від цього не світить довше: змінюється лише відповідність між природним освітленням і розпорядком дня. Після переходу світанок і захід сонця за показами годинника настають приблизно на годину пізніше.
Логіка економії така: люди повертаються з роботи, готують вечерю або проводять дозвілля, поки надворі ще світло, і можуть пізніше вмикати освітлення. Але той, хто виходить з дому рано-вранці, після весняного переходу може довше користуватися лампами. Збережена ввечері електроенергія тоді частково або повністю витрачається вранці.
До того ж освітлення — лише частина споживання. Якщо через зміну розпорядку приміщення довше охолоджують кондиціонером чи обігрівають електроприладами, загальні витрати можуть зрости. Результат залежить і від клімату, і від звичок мешканців, і від обладнання будівель.
Поширення LED-освітлення додатково зменшує потенційну вигоду від скорочення часу роботи ламп: сучасні джерела світла витрачають на освітлення менше електроенергії, ніж старі лампи розжарювання. На цю зміну звертає увагу науковий огляд 2025 року.
Що показали вимірювання в різних країнах
Результати різняться не лише цифрами, а й тим, що саме вимірювали: увесь період літнього часу, додаткові тижні його дії, споживання окремих домогосподарств чи електросистеми загалом.
Цифри з таблиці не можна усереднити між собою. Наприклад, 0,03% за рік в американському звіті — це результат продовження літнього часу на чотири тижні. Він не означає, що звичайний літній час за весь сезон зберігає лише 0,03%, і не описує можливу економію в Україні.
У 2018 році Європейська комісія також охарактеризувала загальний ефект літнього часу для енергозбереження як незначний. Як приклади вона навела оцінки близько 0,2% річного споживання електроенергії в Італії та близько 0,1% у Франції для економії на освітленні. Це оцінки для конкретних країн, років і методик, а не універсальна норма.
Чому менше споживання ввечері не означає економії за добу
Енергетики розрізняють обсяг спожитої електроенергії у кіловат-годинах (кВт·год) і потужність навантаження в певну годину, яку вимірюють у кіловатах (кВт) або більших одиницях. Перехід на літній час може зменшити вечірній пік навантаження, але це ще не доводить, що за добу використали менше електроенергії.
Уявімо будинок, де після переведення годинника світло почали вмикати пізніше ввечері. Якщо водночас мешканці стали довше освітлювати кухню та кімнати перед ранковим виходом, частина економії просто перемістилася з вечора на ранок. А споживання холодильника, роутера та багатьох інших приладів узагалі не залежить безпосередньо від того, як називається година на циферблаті.
Саме тому дослідникам недостатньо порівняти платіжки за березень і квітень. У ці місяці природно змінюються тривалість світлового дня, температура, потреба в опаленні та поведінка людей. Щоб відокремити вплив переведення стрілок, потрібні дані про навантаження, погоду, графіки діяльності й відповідні контрольні періоди або регіони.
Науковий огляд 2025 року наголошує, що результати різних місцевостей і періодів не можна автоматично переносити одні на одні (джерело).
Що це означає для України
Станом на 25 жовтня 2026 року в Україні діє сезонне переведення годинників за постановою Кабінету Міністрів № 509: навесні стрілки переводять на годину вперед, восени — назад.
Верховна Рада 16 липня 2024 року ухвалила законопроєкт № 4201 про відмову від сезонного переведення, але, згідно з офіційною карткою документа, він усе ще має статус переданого на підпис Президентові та не набув чинності.
Українські дослідники теж вивчали це питання. Зокрема, у статті в журналі «Технічна електродинаміка» за 2025 рік запропоновано методику оцінювання втрат світлого часу доби та пов’язаних із ними витрат електроенергії на освітлення за різних режимів обчислення часу.
Однак розрахункова модель освітлення не тотожна виміряному чистому ефекту для всієї електросистеми, де враховується також обігрів, охолодження та інші споживачі.
У перевірених джерелах не вдалося знайти надійної загальнонаціональної оцінки фактичного впливу сезонного переведення годинників на все електроспоживання України. Міжнародні дослідження не дають підстав обчислити українську економію шляхом простого множення їхніх відсотків на наше електроспоживання. Українські кліматичні умови, режим роботи установ, структура побутових приладів та особливості електромереж відрізняються від об’єктів досліджень у США й Австралії.
Отже, твердження, що переведення годинників гарантовано заощаджує Україні певну кількість електроенергії, потребувало б окремого дослідження. Так само не доведене для України й категоричне протилежне твердження — що переведення обов’язково збільшує споживання.
Як оцінювати обіцянки економії — і що справді можна зробити вдома
Побачивши цифру про «економію від літнього часу», варто перевірити три речі: де її отримали, за який період і що вимірювали. Зменшення вечірнього піку — не те саме, що зменшення добового споживання; економія в житлових будинках — не обов’язково економія всієї країни; оцінка за додаткові тижні літнього часу — не річний ефект.
На рівні окремого помешкання встановити вплив саме зміни годинника за звичайними місячними рахунками практично неможливо: на них впливають погода, присутність людей удома та використання техніки.
Натомість споживання приладів можна оцінювати безпосередньо — за показами лічильника або побутового вимірювача потужності з урахуванням тривалості роботи. Для реального скорочення витрат корисні енергоощадне освітлення, вимкнення непотрібних ламп і налаштування опалення та кондиціонування відповідно до фактичної потреби.
Таким чином, літній час може змінювати коли електроенергію споживають, але не завжди — скільки її витрачають. Саме ця різниця важлива і для рахунків споживачів, і для оцінки державної політики.
Дізнайтесь також про те, які країни відмовилися від переведення годинників і чому інші продовжують це робити.
Источник: Индустриалка
Поделиться