У Театрі корифеїв відбувся показ вистави Івано-Франківського національного академічного драмтеатру ім.Івана Франка “Гуцульське весілє” – феєричної фолькдрами, в основу якої лягли етнографічні дослідження гуцульських весільних традицій Володимира Шухевича та твори Станіслава Вінценза.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
Видовище вражало барвами та смислами – кожен рух, звук та слово на сцені відображали традиції гуцульського весілля ХІХ століття, яке в давнину горці святкували протягом тижня. Вмістити таке дійство у чотиригодинну виставу – це окрема майстерність, з якою блискуче впорався режисер – народний артист України Ростислав Держипільський.
Таким собі “тлумачем” того, що діялось на сцені став Олексій Гнатковський, який і представляв акторів та їхніх персонажів, і спілкувався з глядачами. Цікавився, чи є хто “із горів” і чи всі розуміють гуцульський діалект (а тим, хто не розумів, радив змиритись і просто насолоджуватись видивом), пояснював символіку дійств, навіть ставив на “паузу” виставу, щоб детальніше зупинитись на якомусь обряді.
“У горах гуцули не женяться за день. Нема весілля, щоб було за один день. У горах женяться три дні, то це таке лєсне весілля (стидно про таке казати), тиждень – це вже можна людям простити, два тижні – нормальне весілє, а таке гонорове – місяць. Ми вам тут місяць не годні виставу грати, бо то ще другий театр на цей фестиваль приїхали. Ми маємо пару годин, то із самої служби Божої само Причастя покажемо. Ми зараз покажемо вам весіллє, яке було ізпрежди віка!”, – пообіцяв пан Гнатковський і дотримав слова.
Взаємодіячи із глядацькою залою, із комічного персонажа пан Гнатковський поступово перетворювався у філософа, який оцінював те, що діється на сцені, крізь призму роздумів на тему національної ідентичності, багатогранності української культури і важливості збереження традиції. Особливо в часи повномасштабного вторгнення, коли ворог не лише намагається відібрати наші землі, а й стерти українську самобутність.
“Здається, це неможливо – вкласти у материнське серце цілої України речі, які полярно відрізняються! Коли в тебе в один день в сім’ї твоїй хтось вмирає на фронті, а в його брата син народжується. Як мама має вкласти в одно своє серце ці дві речі? Але воно вкладає. … Люди в горах кажуть, що раз прийшла така біда у світі, то це знак – близиться кінець світа. Кажуть, що скоро буде кінець світа. Але я вам скажу так, люди мої добрі. Поки ми маємо свою традицію, свою культуру, свою пісню, свою коляду, свою мову, поки ми маємо своє весіллє, кінця світа не буде!”
Попри те, що вистава тривала більше трьох годин, це був рідкісний вечір без сигналів повітряних тривог, тож перерву робили лише на антракт.
Нагадаємо, вистава “Гуцульське весілє” на сцені Театру корифеїв відбувалась у межах щорічного свята театрального мистецтва “Вересневі самоцвіти”. Засловами режисера Івано-Франківського театру ім. І. Франка Ростислава Держипільського, для його колективу було почесно виступити на славетній сцені Театру корифеїв, у славетному місці, яке є колискою українського професійного театру.
“Ми знаємо, нам розказували, що останні дні ворог активно територизує Кропивницький, але я сподіваюсь, що ці кілька годин, які ми провели разом, додали вам трохи сил, того чистого карпатського вітру, чистости з карпатських джерел, свободи і волі. Дозвольте від решти колективу театру, від Галичини і всіх Карпат сказати, що ми одна єдина соборна неподільна Україна! Ми обов”язково переможемо!”, – привітав зі сцени кропивничан режисер Національного театру ім.І.Франка.
Інна Данильченко. Фото авторки
Читайте також: Зчитувати світло і думку: чому театральна фотографія – це окреме мистецтво
Залишити коментар: