Чоловік доглядав за батьком після ішемічного інсульту, однак зіткнувся з відмовою у відстрочці: що стало причиною

Другий апеляційний адміністративний суд розглянув справу військовозобов’язаного, якому ТЦК відмовив у відстрочці у зв’язку з доглядом за рідним батьком.

У цій справі суд розмежував дві обставини, які на практиці легко сплутати: факт здійснення постійного догляду військовозобов’язаним та медично підтверджену потребу хворої людини у постійному догляді.

У чоловіка був акт, яким підтверджувався факт здійснення ним постійного догляду за батьком. Був і висновок ЛКК за формою №080-2/о, в якому батькові рекомендували соціальну послугу «догляд вдома». Проте, як встановив суд, у цьому висновку не було зазначено, що батько потребує саме постійного догляду.

Саме ця обставина зрештою стала ключовою для вирішення спору.

Що сталося

У січні 2025 року батько військовозобов’язаного переніс ішемічний інсульт. За словами позивача, після цього батько перебував у тяжкому стані та потребував постійного догляду, який здійснював саме син.

18 червня 2025 року чоловік звернувся до комісії при ТЦК із заявою про надання відстрочки на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Серед поданих документів був висновок лікарсько-консультативної комісії №429 від 5 березня 2025 року за формою №080-2/о — «Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі».

У ньому батькові була рекомендована соціальна послуга «догляд вдома».

Також у матеріалах справи містився акт №233/23 від 21 травня 2025 року про встановлення факту здійснення чоловіком постійного догляду за батьком.

20 червня 2025 року комісія відмовила у наданні відстрочки.

Чоловік оскаржив це рішення. Він наполягав, що подав документи відповідно до Порядку №560, а акт прямо підтверджує факт здійснення ним постійного догляду за батьком.

Позивач також звертав увагу на тяжкий стан батька після інсульту та зазначав, що його мати померла у 2020 році.

Харківський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив. Військовозобов’язаний подав апеляцію.

Чому висновку ЛКК виявилося недостатньо

Апеляційний суд нагадав, що пункт 9 частини першої статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає відстрочку, зокрема, для військовозобов’язаних, які зайняті постійним доглядом за своїм батьком чи матір’ю, якщо така особа за відповідним медичним висновком потребує постійного догляду.

Перелік документів для підтвердження цієї підстави визначений додатком 5 до Порядку №560.

Для особи, яка потребує постійного догляду, таким підтвердженням може бути, зокрема, довідка до акта огляду МСЕК за встановленою формою, відповідний витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або висновок ЛКК закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ.

Суд окремо проаналізував висновок ЛКК за формою №080-2/о, який подав позивач.

Ця форма призначалася для реєстрації когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. У конкретному висновку щодо батька позивача була рекомендована соціальна послуга «догляд вдома».

Проте суд встановив, що у цьому документі не було зазначено про потребу батька у постійному догляді.

Крім того, суд звернув увагу, що висновок за формою №080-2/о призначався для подання до органів соціального захисту для отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі та вирішення питання про відповідну компенсацію.

Тому у цій конкретній справі поданий висновок, за оцінкою суду, підтверджував потребу в соціальній послузі з догляду, однак не підтверджував у розумінні Порядку №560 потребу особи саме у постійному догляді.

У зв’язку з цим апеляційний суд дійшов висновку, що такий документ не може бути належною підставою для застосування пункту 9 частини першої статті 23 Закону та надання позивачу відстрочки.

Акт про здійснення постійного догляду не усуває необхідності медичного підтвердження

Важливо, що суд не визнав недійсним акт про встановлення факту здійснення чоловіком постійного догляду за батьком.

Однак із висновків суду випливає розмежування двох видів підтвердження.

З одного боку, для особи, яка здійснює догляд за власним батьком чи матір’ю, додаток 5 до Порядку №560 передбачає документи, що підтверджують родинні зв’язки, а також документи про отримання компенсації на догляд або акт про встановлення факту здійснення постійного догляду.

З іншого боку, окремо має бути належним медичним документом підтверджено, що сама особа, за якою здійснюється догляд, потребує постійного догляду.

Отже, акт, який підтверджує факт здійснення постійного догляду військовозобов’язаним, не усуває необхідності належного медичного підтвердження потреби хворої особи у такому догляді.

Інсульт і тяжкий стан самі по собі не підтверджують право на відстрочку

Позивач також посилався на те, що його батько перебував у тяжкому стані після перенесеного ішемічного інсульту, а тому фактично потребував постійного догляду.

Однак суд не визнав цього достатнім.

Апеляційна інстанція наголосила, що сам по собі факт захворювання чи тяжкого стану здоров’я не є безумовною підставою для надання відстрочки.

Для застосування пункту 9 частини першої статті 23 Закону потреба у постійному догляді повинна бути підтверджена одним із медичних документів, передбачених Порядком №560.

У цій справі, як встановив суд, такого належного документа позивач не подав.

Чи потрібно доводити, що більше нікому доглядати за батьком

ТЦК серед аргументів посилався на те, що у заяві чоловіка не було відмітки про відсутність інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Апеляційний суд цей аргумент відхилив.

По-перше, суд встановив, що відповідна відмітка у заяві позивача фактично була.

По-друге, суд звернув увагу на пункт 58-1 Порядку №560. Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за власною дружиною або чоловіком, дитиною, батьком чи матір’ю, не зазначають у заяві інформацію про інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Вимога щодо відсутності інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд, у відповідних положеннях стосується випадків догляду за батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), а не за власними батьком чи матір’ю військовозобов’язаного.

Суд також зазначив, що під час вирішення питання про відстрочку ТЦК перевіряє, зокрема, родинні зв’язки та наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано або зареєстровано за відповідними адресами, використовуючи відомості державних реєстрів та інформаційних систем.

Водночас апеляційний суд наголосив: необґрунтованість окремих аргументів ТЦК сама по собі не означає протиправності рішення про відмову у відстрочці, якщо для такої відмови існувала інша законна підстава.

Що вирішив суд

Ключовою проблемою у справі №520/18247/25 став не доказ того, що син фактично доглядав за батьком, а відсутність належного медичного підтвердження того, що батько потребував саме постійного догляду у розумінні Порядку №560.

Другий апеляційний адміністративний суд погодився з висновком першої інстанції, що позивач не подав передбаченого додатком 5 до Порядку №560 належного медичного документа, який підтверджував би потребу його батька у постійному догляді.

За таких обставин апеляційний суд визнав правомірним рішення комісії про відмову у наданні відстрочки.

Апеляційну скаргу військовозобов’язаного залишили без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду— без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.