Чоловік схиляв 13-річну до сексуальних дій у Telegram: ВС вказав на необхідність перевірити його майно для компенсацій дитині
Питання протидії сексуальній експлуатації дітей та поширенню дитячої порнографії набуває додаткового значення на тлі законодавчих змін, які зараз опрацьовує Верховна Рада.
Зокрема, законопроєкт № 15294 щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії 14 липня 2026 року прийнято за основу, наразі він готується до другого читання. Окремо у Верховній Раді розглядаються законопроєкти № 15266 та № 15266-1 щодо посилення захисту дітей від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, зокрема пов’язаних із дитячою порнографією та сексуальною експлуатацією дитини.
На цьому тлі особливого значення набуває судова практика щодо конкретних способів вчинення таких діянь, зокрема з використанням месенджерів та інформаційно-телекомунікаційних систем.
У справі № 592/13975/25 Верховний Суд розглянув провадження, у якому особа через Telegram вчиняла щодо дітей розпусні дії, надсилала їм порнографічні зображення, а також схилила малолітню потерпілу до створення дитячої порнографії та отримала від неї відповідні відеофайли.
Водночас предметом касаційного перегляду стало питання не кваліфікації цих діянь, а можливості відшкодування моральної шкоди потерпілій, якщо особа, яка її завдала, діяла у стані неосудності.
Обставини справи
На початку січня 2025 року чоловік, щодо якого надалі були застосовані примусові заходи медичного характеру, надіслав раніше невідомій малолітній потерпілій повідомлення у Telegram із пропозицією подальшого спілкування.
У період із січня по квітень 2025 року вони листувалися в Telegram. Потерпіла повідомила співрозмовнику, що їй 13 років. Надалі він у повідомленнях систематично обговорював із нею статеві відносини, пропонував вступити в сексуальні відносини та спонукав до різних дій сексуального характеру, зокрема статевого акту, орального сексу, зняття одягу й демонстрації тіла.
У цей же період він надіслав малолітній потерпілій шість фотозображень порнографічного характеру, а також схилив її створити дитячу порнографію та відправити йому три відеофайли для подальшого зберігання.
Крім того, протягом червня 2025 року він листувався з іншою неповнолітньою, яка повідомила, що їй 15 років, та надіслав їй два фотозображення порнографічного характеру.
Ковпаківський районний суд м. Суми 25 листопада 2025 року встановив, що чоловік вчинив суспільно небезпечні діяння, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 156, частиною першою статті 301 та частиною другою статті 301-1 КК України, у стані неосудності.
Суд застосував примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Водночас у задоволенні цивільного позову представника малолітньої потерпілої про стягнення моральної шкоди було відмовлено.
Місцевий суд виходив, зокрема, з того, що матеріали провадження не містять доказів, що чоловік сам довів себе до стану, в якому не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними внаслідок вживання алкоголю, наркотичних чи токсичних речовин. Суд також врахував, що він не працює та не має самостійного заробітку.
Представник потерпілої оскаржила це рішення в апеляційному порядку. Вона вказувала, що суд не надав належної оцінки доказам заподіяння моральної шкоди, не дослідив наявність у особи майна, за рахунок якого може бути виконане рішення про її відшкодування, а також не врахував інші обставини, пов’язані з психічним станом особи та її майновим становищем.
Сумський апеляційний суд 26 березня 2026 року залишив ухвалу місцевого суду без змін.
У касаційній скарзі представник потерпілої наголошувала, що апеляційний суд фактично обмежився посиланням на відсутність доходу, хоча у власності особи були мобільні телефони Xiaomi Redmi 9A та Xiaomi Redmi Note 5A. Вона також звертала увагу, що ці телефони були речовими доказами, арешт на них скасували, після чого їх повернули власнику.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд насамперед зазначив, що висновок судів про доведеність вчинення суспільно небезпечних діянь у стані неосудності у касаційній скарзі не заперечувався.
Згідно з положеннями ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Здійснюючи апеляційний перегляд, суд зобов’язаний проаналізувати і зіставити з наявними у провадженні даними всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права.
ВС окремо наголосив, що у разі залишення поданої скарги без задоволення суд повинен переконливо аргументувати свою позицію, адже справедливість судового рішення не має викликати сумнів. Формальний апеляційний перегляд є несумісним із закріпленими у статтях 2, 7 цього Кодексу завданнями та загальними засадами кримінального провадження.
Верховний Суд встановив, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводи представника потерпілої щодо цивільного позову.
ВС вказав, що апеляційний суд належним чином не перевірив вказані доводи, наведені в апеляційній скарзі представника потерпілої, а формально вказав, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов представника малолітньої потерпілої до чоловіка, щодо якого застосовані примусові заходи медичного характеру у зв’язку з вчиненням ним у стані неосудності суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301, ч. 2 ст. 301-1 КК України, задоволенню не підлягає за відсутності правових підстав для стягнення з нього моральної шкоди.
Суд зазначив, що згідно з положеннями ст. 1186 ЦК України, шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі.
ВС вказав, що з огляду на те, що місцевим судом скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді, та повернуто чоловікові, щодо якого застосовано примусові заходи медичного характеру, речові докази, а саме мобільні телефони, колегія суддів вважає слушними доводи касаційної скарги представника малолітньої потерпілої про те, що поза увагою апеляційного суду та без належної оцінки залишено наявність у чоловіка, який вчинив суспільно небезпечні діяння, майна, за рахунок якого може бути відшкодована моральна шкода, спричинена потерпілій в результаті вчинення суспільно небезпечних діянь.
Суд зазначив, що вказані порушення вимог кримінального процесуального закону, відповідно до положень ч. 1 ст. 412 КПК України, є істотними, оскільки перешкодили апеляційному суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України.
З огляду на це Верховний Суд дійшов висновку про необхідність нового апеляційного розгляду.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу представника малолітньої потерпілої, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Отже, при вирішенні питання про відшкодування шкоди, завданої неосудною особою, суд має врахувати її матеріальне становище та матеріальне становище потерпілого. При цьому відсутність роботи та самостійного доходу не звільняє суд від необхідності дослідити наявність у такої особи майна, за рахунок якого може бути відшкодована шкода.
Водночас Верховний Суд не вирішував питання про безпосереднє стягнення моральної шкоди та не встановлював, що така шкода підлягає відшкодуванню. Суд скасував ухвалу апеляційної інстанції через неповну перевірку доводів потерпілої та направив справу на новий апеляційний розгляд, під час якого має бути ухвалено законне й обґрунтоване рішення з урахуванням наведених висновків.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
