Чоловік визнав порушення, але уникнув штрафу у 17 тисяч грн: суд знайшов критичний недолік у діях ТЦК

Заставнівський районний суд Чернівецької області скасував постанову ТЦК та СП про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та штраф у розмірі 17 тис. грн. Суд дійшов висновку, що відповідач не довів належного оповіщення позивача про необхідність з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому законодавством.

Обставини справи

ТЦК притягнув громадянина до адміністративної відповідальності за те, що той нібито не прибув за повісткою для уточнення військово-облікових даних під час дії воєнного стану. У постанові зазначалося, що військовозобов'язаний порушив вимоги статті 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не з'явившись за викликом, у зв'язку з чим його оштрафували за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Позивач стверджував, що жодної повістки не отримував, а тому не міг порушити обов'язок щодо явки. Також він зазначав, що не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Своєю чергою ТЦК заперечував проти позову, посилаючись на те, що позивач не прибув за викликом, який, за твердженням відповідача, здійснювався за електронною повісткою, сформованою через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Крім того, відповідач зазначив, що у день винесення постанови чоловік через застосунок «Резерв+» подав заяву, в якій визнав факт порушення та погодився на розгляд справи без своєї участі. Саме після цього начальник ТЦК виніс постанову про накладення штрафу.

Що встановив суд

Суд звернув увагу, що відповідно до статті 279-9 КУпАП особа дійсно має право подати заяву про визнання порушення та погодитися на розгляд справи без своєї участі. Однак така процедура не звільняє ТЦК від обов'язку перевірити фактичні обставини справи та довести наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ні сама постанова, ні інші матеріали не містять конкретних відомостей про повістку, невиконання якої стало підставою для притягнення особи до відповідальності.

Зокрема, у постанові відсутні відомості про те, якою саме повісткою викликали позивача, її номер, дату, час і місце явки, спосіб направлення чи вручення, адресу, за якою вона надсилалася, а також будь-які дані про її отримання, відмову від отримання або повернення поштового відправлення.

Суд зазначив, що законодавство визначає конкретні способи підтвердження належного оповіщення військовозобов'язаного, зокрема особистий підпис про отримання повістки, відеофіксацію її вручення чи відмови від отримання або документи поштового оператора, які підтверджують вручення, відмову чи неможливість вручення. Водночас матеріали справи не містили доказів використання жодного із передбачених законом способів підтвердження належного виклику позивача.

Чому заяви у «Резерв+» виявилося недостатньо

Окрему увагу суд приділив заяві, яку позивач подав через застосунок «Резерв+».

Суд наголосив, що подання через «Резерв+» заяви про розгляд справи без участі особи та визнання порушення не звільняє ТЦК від обов'язку перевірити фактичні обставини справи та підтвердити їх належними й допустимими доказами.

На думку суду, така заява не має наперед установленої доказової сили і сама по собі не підтверджує вчинення адміністративного правопорушення. Вона не може замінити докази, які підтверджують подію правопорушення, винуватість особи та наявність у її діях усіх елементів складу адміністративного правопорушення.

Крім того, суд послався на практику Верховного Суду, відповідно до якої постанова про притягнення до адміністративної відповідальності сама по собі не є доказом вини особи, а суб'єкт владних повноважень повинен довести правомірність свого рішення. Також суд навів практику Європейського суду з прав людини, зазначивши, що висновок про доведеність вини має ґрунтуватися на достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою доказах, а не лише на заяві особи про визнання порушення.

Рішення суду

За результатами розгляду справи 716/1041/26 суд дійшов висновку, що ТЦК не довів належного оповіщення позивача про виклик та, відповідно, не підтвердив наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

У зв'язку з цим суд скасував постанову про накладення штрафу у розмірі 17 тис. грн, закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнув із ТЦК на користь позивача 665,60 грн судового збору.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.