Чоловік встиг одружитися вдруге та помер, а колишня дружина пішла в суд, щоб оскаржити розлучення

Перегляд заочного рішення про розірвання шлюбу за заявою відповідача після смерті позивача та спливу значного часу суперечить принципу юридичної визначеності (res judicata). Подання заяви про такий перегляд з формальних процесуальних підстав за обізнаності про смерть сторони є зловживанням процесуальними правами.

У справі 372/2845/22, яку розглянув Верховний Суд, чоловік уже помер, рішення про розлучення діяло кілька років, після його ухвалення він встиг зареєструвати новий шлюб, а наслідки скасування старого рішення виходили далеко за межі спору між колишнім чоловіком та дружиною.

Деталі справи

У 2022 році чоловік звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Він пояснював, що сімейні відносини з дружиною фактично припинилися, спільне життя не склалося, а примирення неможливе.

У грудні 2022 року суд ухвалив заочне рішення, яким шлюб було розірвано. Рішення набрало законної сили.

У травні 2023 року чоловік уклав новий шлюб з іншою жінкою, а згодом він помер.

Після цього в лютому 2025 року (після смерті позивача) його колишня дружина звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення про розлучення. Вона зазначала, що не була належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки перебувала за кордоном.

Що сказали суди

Суд першої інстанції скасував заочне рішення, а пізніше закрив провадження у справі у звʼязку зі смертю позивача, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Апеляційний суд залишив ухвалу про закриття провадження без змін, вважаючи пріоритетним захист процесуальних прав відповідача через відсутність її належного сповіщення.

Верховний Суд із цим не погодився.

Що таке принцип res judicata

Принцип правової певності є одним з основних аспектів верховенства права вимагає, серед іншого, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

У його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обовʼязковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено – вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

Скасування рішення, яке було чинним протягом кількох років і на підставі якого особа встигла створити нову сім’ю, може звести цей принцип нанівець.

Перегляд та скасування заочного рішення про розірвання шлюбу після смерті сторони, коли відновлення сімейних відносин об’єктивно неможливе, є неправомірним випадком обмеження права на доступ до суду. Така практика дестабілізує приватні відносини та порушує права третіх осіб (зокрема, нової дружини покійного).

Хоча належне повідомлення учасників справи є важливою гарантією, надмірний процесуальний формалізм, який не враховує вимог справедливості, добросовісності й розумності, може спотворити завдання цивільного судочинства, спричинивши прийняття явно несправедливого рішення. Суди не перевірили, чи є заява про перегляд рішення, подана через три роки після його ухвалення та після смерті іншої сторони, зловживанням процесуальними правами.

Нова дружина мала право на апеляційне оскарження, оскільки скасування рішення про розірвання попереднього шлюбу чоловіка безпосередньо впливає на дійсність її шлюбу з ним та її спадкові права.

Постанова Верховного Суду від 1 липня 2026 року у справі № 372/2845/22 (провадження № 61-1985св26).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.