Чоловіка примусово доставили до ТЦК і швидко мобілізували: суд побачив порушення на кожному етапі
Чоловіка доставили до ТЦК, наступного дня ВЛК визнала його придатним, після чого його призвали за мобілізацією та направили до військової частини. Однак у суді з’ясувалося, що відповідачі не надали доказів дотримання низки обов’язкових процедур.
Житомирський окружний адміністративний суд визнав протиправними дії щодо примусового затримання та доставлення чоловіка до ТЦК та СП, скасував наказ про його призов і зобов’язав військову частину виключити його зі списків особового складу. Водночас суд не скасував довідку ВЛК про придатність до військової служби.
Що сталося
Як установив суд, 13 лютого 2026 року чоловіка доставили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Через відсутність актуального медичного огляду наступного дня йому сформували направлення для визначення придатності до військової служби. За результатами огляду позаштатна військово-лікарська комісія визнала його придатним до військової служби.
Документального підтвердження підстав для відстрочки на той момент чоловік не мав.
У рішенні також зазначено, що до 22 травня 2024 року позивач мав третю групу, пов’язану із загальним захворюванням з ураженням опорно-рухового апарату. На момент спірних подій інвалідності він не мав, не був заброньований та не мав відстрочки від мобілізації.
14 лютого 2026 року начальник ТЦК та СП видав наказ про його призов на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини.
Чоловік звернувся до адміністративного суду. Він стверджував, що його мобілізували із застосуванням сили та примусу, а встановлену процедуру призову і проходження ВЛК було порушено.
Позивач просив, зокрема, визнати протиправними дії щодо його примусового затримання та доставлення до ТЦК, скасувати довідку ВЛК про придатність, скасувати наказ про призов та зобов’язати військову частину виключити його зі списків особового складу.
Які порушення встановив суд
Оцінюючи процедуру призову, суд констатував допущення відповідачами значної кількості порушень.
Зокрема, відповідачі не надали суду доказів здійснення передбаченої Порядком №560 відеофіксації, перевірки даних військово-облікового документа позивача із використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також доказів виписування та вручення йому повістки.
Не було надано й акта про відмову від отримання повістки.
Окремо суд звернув увагу на порядок адміністративного затримання та доставлення військовозобов’язаного до ТЦК та СП.
За висновком суду, право на таке затримання у випадках, передбачених законодавством, має поліцейський, який повинен скласти відповідний протокол.
Однак матеріали справи 240/12776/26 не містили інформації про те, що позивача доставив до ТЦК поліцейський та що при цьому було складено протокол про адміністративне затримання.
Суд наголосив, що у разі порушення правил військового обліку та відмови від отримання повістки працівники поліції можуть доставити особу до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас сам факт доставлення людини до ТЦК та встановлення, що вона є військовозобов’язаною і підлягає мобілізації, не означає, що її можна негайно мобілізувати без дотримання встановленої процедури.
Зокрема, мають бути дотримані вимоги щодо виклику та вручення повістки, а у разі відмови від її отримання — складення відповідного акта.
Доказів того, що чоловіка раніше викликали до ТЦК та він не з’являвся для уточнення військово-облікових даних, відповідачі суду також не надали.
Суду не надали документів про професійно-психологічний відбір
Ще однією обставиною, на яку звернув увагу суд, стала відсутність у матеріалах справи копії картки професійно-психологічного відбору кандидата для проходження військової служби за мобілізацією.
Суд послався на пункт 94 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабміну №560.
Відповідно до нього до складу військових команд включаються резервісти та військовозобов’язані, які придатні до військової служби за станом здоров’я, не мають права на відстрочку та за результатами професійно-психологічного відбору відповідають вимогам проходження служби у відповідному виді чи роді військ.
Суд зазначив, що результати професійно-психологічного відбору разом із результатами медичного огляду є підставою для віднесення військовозобов’язаного до категорії осіб, які підлягають призову під час мобілізації.
У підсумку суд дійшов висновку, що встановлену процедуру призову позивача на військову службу під час мобілізації було порушено.
Суд підкреслив: навіть в умовах воєнного стану та загальної мобілізації відповідні заходи повинні здійснюватися виключно в межах чинного законодавства.
Чому суд скасував наказ про призов
Житомирський окружний адміністративний суд врахував практику Верховного Суду, відповідно до якої не кожне процедурне порушення при прийнятті індивідуального акта автоматично є підставою для його скасування.
Однак у цій справі суд встановив не окремий формальний недолік, а низку порушень процедури, які, за його висновком, призвели до порушення прав позивача.
Тому суд визнав протиправним та скасував наказ начальника ТЦК та СП від 14 лютого 2026 року №726 у частині призову чоловіка на військову службу під час мобілізації та його направлення до військової частини.
Також суд визнав протиправними дії щодо примусового затримання, обмеження свободи пересування та примусового доставлення позивача до приміщення ТЦК та СП 13 лютого 2026 року.
Військову частину зобов’язали виключити чоловіка зі списків
Окремо суд розглянув питання щодо наказу військової частини про зарахування мобілізованого до особового складу.
При цьому суд зазначив, що командир військової частини на момент прибуття чоловіка не мав права самостійно відмовитися від його зарахування, оскільки отримав передбачені законодавством документи та мав відповідні правові підстави для видання наказу.
Однак наказ про зарахування до особового складу був похідним від наказу ТЦК про призов.
Оскільки наказ про призов суд визнав протиправним та скасував через порушення процедури, наказ командира військової частини в частині зарахування позивача до особового складу також було скасовано.
Суд окремо зазначив, що Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» не передбачає такої самостійної підстави для звільнення з військової служби, як незаконна мобілізація.
Водночас проходження військової служби позивачем було безпосереднім наслідком наказу про призов, який суд визнав протиправним.
Тому ефективним способом відновлення порушеного права суд визнав зобов’язання військової частини виключити чоловіка зі списків особового складу.
Чому довідку ВЛК суд не скасував
Водночас суд відмовив у задоволенні вимоги про скасування довідки позаштатної ВЛК від 14 лютого 2026 року, якою чоловіка було визнано придатним до військової служби.
Суд виходив із того, що перевірка рішення позаштатної ВЛК щодо дотримання медичних критеріїв та умов проведення огляду належить до повноважень ВЛК регіону або Центральної військово-лікарської комісії.
Як зазначив суд, у разі незгоди з рішенням позаштатної ВЛК особа може звернутися до ВЛК вищого рівня зі скаргою. Штатна ВЛК, зокрема, може скасувати постанову підпорядкованої комісії або направити особу на повторний чи контрольний медичний огляд.
У цій справі ВЛК регіону чи ЦВЛК остаточного рішення щодо придатності позивача не приймали.
Тому суд дійшов висновку, що чоловік не дотримався передбаченої Положенням №402 процедури оскарження результатів медичного огляду, що стало самостійною підставою для відмови в цій частині позову.
Суд при цьому послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26 лютого 2025 року у справі №240/13173/22.
Таким чином, довідку позаштатної ВЛК цим судовим рішенням не скасовано, а оцінки правильності медичного висновку про придатність позивача по суті суд не давав.
Що зрештою вирішив суд
Житомирський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов та:
- визнав протиправними дії щодо примусового затримання, обмеження свободи пересування та примусового доставлення чоловіка до ТЦК та СП;
- визнав протиправним і скасував наказ про його призов на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини;
- визнав протиправним і скасував наказ командира військової частини в частині зарахування позивача до особового складу;
- зобов’язав командира військової частини виключити його зі списків особового складу;
- у задоволенні решти позовних вимог, зокрема щодо скасування довідки ВЛК, відмовив.
Також суд присудив позивачу 6 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу замість заявлених 21,4 тис. грн — по 2 тис. грн за рахунок бюджетних асигнувань трьох відповідачів.
Крім того, суд стягнув на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
