Чоловіка виключили з військового обліку ще 20 років тому, але ТЦК його мобілізував: що вирішив суд

15-08-2026 08:48
news-image
У матеріалах справи була довідка 2004 року про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку, проте дані не були належно враховані під час мобілізації.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Полтавський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов громадянина до ТЦК и СП та військової частини. Чоловік оскаржував наказ про його мобілізацію та подальше зарахування до списків особового складу.

Обставини справи

Позивач просив визнати протиправним і скасувати наказ начальника ТЦК и СП № 1982 від 30 грудня 2025 року про призов та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, у частині, що стосується позивача; визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини № 393 від 30 грудня 2025 року в частині зарахування до списків особового складу; зобов’язати військову частину виключити зі списків особового складу та звільнити з військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на момент доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки позивач був виключений з військового обліку, не мав статусу «військовозобов’язаного» і, відповідно, не міг бути призваний під час мобілізації. Дії посадових осіб щодо його призову та зарахування до списків особового складу є незаконними та такими, що виходять за межі їхніх повноважень. Позивачу не був проведений медичний огляд військово-лікарською комісією для визначення ступеня придатності до військової служби. Оскільки позивач був виключений з військового обліку, він не мав обов’язку проходити військово-лікарську комісію. Відмова від проходження військово-лікарської комісії була мотивована відсутністю при собі медичної документації на підтвердження наявних захворювань.

Згідно з довідкою (взамін військового квитка) серії, виданої 20 травня 2004 року, позивача визнано непридатним до військової служби з зняттям з військового обліку за статтею 73-в розкладу хвороб (наказ Міністерства оборони України № 207 від 1999 року). 9 червня 2006 року знято з військового обліку. Відповідна відмітка про статус невійськовозобов’язаного проставлена в паспорті громадянина України.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів від 30 червня 2025 року позивач перебував на обліку як військовозобов’язаний. 5 червня 2025 року представником позивача направлено заяву-вимогу про актуалізацію відомостей у Реєстрі відповідно до записів у довідці від 20 травня 2004 року шляхом внесення інформації про виключення з військового обліку. Листом від 20 червня 2025 року № 11/7309 запропоновано особисто з’явитися для проходження військово-лікарської комісії і вирішення питання виключення з військового обліку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2025 року у справі № 440/9141/25 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру інформації про виключення позивача з військового обліку. Зобов’язано внести відомості стосовно непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до інформації в довідці від 20 травня 2004 року. Стягнуто судові витрати.

29 грудня 2025 року позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією складено довідку про те, що позивачу проведено медичний огляд, встановлено діагноз «здоровий» і на підставі статті графи ІІ розкладу хвороб визнано придатним до військової служби.

Наказом начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30 грудня 2025 року № 1982 на виконання указів Президента України про введення воєнного стану та про загальну мобілізацію позивача призвано на військову службу під час мобілізації до військової частини. Витягом із наказу командира військової частини від 30 грудня 2025 року № 393 позивача зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення з 30 грудня 2025 року.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що на момент призову не було підстав для реалізації права на відстрочку чи виключення з військового обліку. Військова частина відзиву не надала.

Позиція Верховного Суду

Суд урахував правову позицію, викладену у пунктах 37–39 постанови Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 280/2880/24, відповідно до якої законодавець виокремлює поняття зняття з військового обліку та виключення з військового обліку. При знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов’язаного на такий облік. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» слідує, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов’язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов’язаних.

Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 6 жовтня 2021 року у справі № 9901/26/21, від 3 листопада 2021 року у справі № 9901/226/21, від 2 лютого 2022 року у справі № 9901/256/21, від 16 березня 2023 року у справі № 9901/494/21, від 6 квітня 2023 року у справі № 990/152/22, від 14 вересня 2023 року у справі № 990/73/23, щодо права на оскарження індивідуального акта суб’єкта владних повноважень, навіть якщо такий акт вичерпав свою дію реалізацією.

Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд урахував правові висновки Верховного Суду у постановах від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, від 22 жовтня 2021 року у справі № 160/7922/20, від 19 березня 2020 року у справі № 640/6209/19, ухвалі об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 7 липня 2023 року у справі № 340/2823/21 та постанові від 25 липня 2023 року у справі № 340/4492/22 щодо необхідності підтвердження обсягу послуг, часу, реальності та розумності витрат, а також строків подання доказів.

Що вирішив суд

Суд установив, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2025 року у справі № 440/9141/25 встановлено: згідно із записом у довідці від 20 травня 2004 року позивач 27 січня 2004 року визнаний непридатним до військової служби з зняттям з військового обліку на підставі статті 73-в розкладу хвороб. Запис засвідчений підписом військового комісара та печаткою. Доказів визнання такого запису недійсним, підробленим тощо відповідачем не надано.

Відповідно до пункту «а» частини п’ятої статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (в редакції на час проходження призовної комісії) виключенню з військового обліку підлягали громадяни, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У чинній редакції частини шостої статті 37 Закону встановлено, що виключенню підлягають, зокрема, громадяни, які визнані непридатними до військової служби.

Виключення громадянина з військового обліку як такого, що визнаний непридатним до військової служби, свідчить про те, що держава в особі компетентного органу прийняла рішення про визнання особи непридатною та звільнила цю особу від виконання військового обов’язку. Процедурно рішення про виключення означає, що особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов’язаного, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією.

Відповідач проігнорував обставину, що позивач більше не є військовозобов’язаним і, відповідно, не має обов’язку проходити військово-лікарську комісію та не може бути призваний. Після отримання повідомлення про виключення з військового обліку за станом здоров’я відповідач був зобов’язаний вжити належних заходів для перевірки цієї інформації. Матеріали справи не містять доказів того, що рішення комісії від 27 січня 2004 року у встановленому порядку було переглянуте, скасоване чи змінене.

Порушення прав позивача відбулося внаслідок видання протиправного наказу про призов від 30 грудня 2025 року № 1982. При виданні наказу про зарахування командир військової частини не мав підстав піддавати сумніву законність направлення. Прийняття наказу про призов, визнаного протиправним, мало наслідком прийняття наказу № 393 від 30 грудня 2025 року про зарахування. Оскільки зарахування відбулося на підставі протиправного наказу про мобілізацію, наказ про зарахування також є протиправним.

З метою ефективного захисту прав позивача суд визнав необхідним скасувати обидва накази в відповідних частинах та зобов’язати військову частину виключити зі списків особового складу і звільнити з військової служби.

Суд у справі № 440/804/26 виніс рішення: адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати протиправним і скасувати наказ начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 1982 від 30 грудня 2025 року «Про призов військовозобов’язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період позивача. Визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини (по стройовій частині) від 30 грудня 2025 року № 393 у частині зарахування позивача до списків особового складу. Зобов’язати військову частину виключити зі списків особового складу та звільнити з військової служби.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а відповідач доказів понесення судових витрат не надав, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Витрати на професійну правничу допомогу не відшкодовано, оскільки відповідні докази (акт приймання-передачі послуг, докази оплати) у строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, не надано, і заяв про неможливість їх подання не надходило.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ