Чоловіка, який працював водієм, позбавили права керування авто через борг за аліментами: ВС оцінив як йому тепер заробляти на життя
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 5 серпня 2026 року розглянув справу № 522/13497/23 та перевірив, чи правильно суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні скарги на дії державного виконавця, який встановив тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами через заборгованість зі сплати аліментів.
Обставини справи
Підставою для виконавчого провадження став виконавчий лист Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 9 вересня 2004 року про стягнення з боржника на користь стягувача аліментів на дітей у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 13 липня 2004 року до їх повноліття. Під час виконання рішення утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 158 221,42 грн.
У зв’язку із заборгованістю 29 березня 2019 року державний виконавець виніс постанову про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Після того як 18 травня 2023 року щодо боржника склали протокол за керування автомобілем «Сітроєн Берлінго» без права керування на підставі цієї постанови, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області 31 травня 2023 року закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення через відсутність у його діях складу правопорушення.
Водночас із 23 травня 2023 року боржник почав працювати водієм, що підтверджувалося трудовим договором та розпорядженням роботодавця. Він зазначав, що заробітна плата у розмірі 6 700 грн є його єдиним засобом для існування.
Із заявою про скасування тимчасового обмеження боржник звернувся до державної виконавчої служби 16 червня 2023 року. У її задоволенні відмовили, зазначивши, що передбачених частиною десятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для припинення обмеження не встановлено. Станом на 1 червня 2023 року заборгованість зі сплати аліментів становила 218 652,31 грн.
Оскаржуючи дії державного виконавця, боржник посилався на те, що обмеження у праві керування транспортними засобами позбавляє його можливості працювати водієм та заробляти на життя. Також він зазначав, що не може знайти іншу роботу, оскільки Нікопольська міська територіальна громада віднесена до території, на якій ведуться активні бойові дії.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні скарги, а апеляційний суд залишив це рішення без змін. Суди виходили з того, що боржник почав працювати водієм після того, як йому стало відомо про обмеження, доказів його попередньої роботи водієм не було, а ця робота не є єдиним можливим видом трудової діяльності.
У касаційній скарзі боржник наполягав, що суди неправильно дослідили та оцінили докази, оскільки робота водієм і заробітна плата від неї є його єдиним засобом для існування, а встановлене обмеження позбавляє його можливості заробляти собі на життя.
Позиція Верховного Суду
Звертаючись до положень статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», Верховний Суд зазначив, що в ній викладено порядок стягнення аліментів. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
У частині дев’ятій статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено особливий порядок дій, метою яких є створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання, який передбачає, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Суд звернув увагу, що стаття 71 Закону України «Про виконавче провадження» не зобов’язує державного виконавця перевіряти наявність таких прав у боржника, але вказані у цій статті обмеження будуть вважатись такими, що застосовані із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема частини дев’ятої статті 71, у разі, коли таке рішення буде вмотивоване державним виконавцем у відповідних постановах належним чином.
Водночас частина десята статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначає перелік обмежень у застосуванні тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Зокрема, відповідне обмеження не може бути застосовано у таких випадках: воно позбавляє боржника основного законного джерела засобів до існування; використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; проходження боржником визначених законом видів військової служби; розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Апеляційним судом у порушення вказаних вимог закону не перевірено доводів заявника про те, що державний виконавець дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви щодо скасування постанови про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, оскільки належними доказами підтверджено, що заявник працює водієм.
Таким чином, апеляційним судом не було встановлено чи відповідає легітимній меті вказана відмова державного виконавця у скасування оспорюваної постанови, тому що тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами може свідчити про існування перешкод у діяльності заявника.
Отже, апеляційному суду при новому розгляді справи слід встановити чи є обґрунтованими доводи заявника щодо бездіяльності державного виконавця, чи свідчать вказані обставини про позбавлення чоловіка права на працю.
Верховний Суд також звернув увагу на положення статті 43 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю.
Суд підсумував, що таким чином на законодавчому рівні визначено пріоритетність захисту трудових прав, які забезпечують, у тому числі боржника можливістю здобуття законного джерела засобів до існування, на обмеження яких і посилався заявник у цій справі.
У цьому сенсі слід було зважати на пропорційність дії, а саме щодо встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом та можливості ним завдяки роботі водієм отримувати дохід, з якого будуть вирахувані аліменти.
Враховуючи наведене, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу боржника та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Отже, наявність аліментної заборгованості та передбачених законом підстав для тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами не виключає необхідності перевірити обставини, визначені частиною десятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Якщо боржник працює водієм, суд має встановити, чи не позбавляє обмеження його основного законного джерела засобів до існування, чи не створює перешкод у його діяльності та чи відповідає відмова у скасуванні такого обмеження легітимній меті.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
