Чоловіка з аутизмом і шизофренією визнали «здоровим» і мобілізували: діагнози не переконали суд
Чоловіка, який раніше неодноразово лікувався у психіатричному закладі, ВЛК визнала «здоровим» та придатним до військової служби, а наступного дня його мобілізували. У суді його представник посилався на аутизм і шизофренію, причому діагноз «шизофренія, параноїдна форма» підтверджувався медичними документами.
Однак суд вказав, що ці обставини самі по собі не є підставою для скасування наказу про призов, оскільки на момент мобілізації висновок ВЛК про придатність чоловіка залишався чинним. У задоволенні позову суд відмовив повністю.
Обставини справи
25 квітня 2026 року чоловік пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією. За його результатами ВЛК оформила довідку №2026-0425-2117-5842-0, у якій зазначила код діагнозу Z02.3, опис «Здоровий» та визнала військовозобов’язаного придатним до військової служби.
Вже наступного дня, 26 квітня, наказом начальника відповідного органу №547 чоловіка призвали на військову службу під час мобілізації та направили до військової частини. Того ж дня наказом командира військової частини №120 його зарахували до списків особового складу та поставили на всі види забезпечення.
Чоловік із мобілізацією не погодився. У позові його представник стверджував, що медичний огляд провели поверхово та не в повному обсязі, не врахували скарги та наявну медичну документацію, не витребували медичну карту за місцем проживання і не направили його на додаткові обстеження.
Представник позивача посилався на наявність у чоловіка аутизму, а також шизофренії, параноїдної форми, безперервного перебігу, вираженого змішаного дефекту та галюцинаторно-параноїдного синдрому. На його переконання, стан здоров’я позивача мав оцінюватися з урахуванням статті 16 Розкладу хвороб до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ.
Що було у медичних документах
Матеріали справи підтвердили, що чоловік лікувався у спеціалізованому психіатричному закладі задовго до мобілізації.
Згідно з епікризом та медичною картою амбулаторного хворого, з 15 лютого до 27 березня 2020 року він перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному підприємстві «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради. Після цього щодо нього було встановлено диспансерне спостереження.
У 2024 році чоловік повторно проходив лікування та медичне обстеження у спеціалізованому психіатричному закладі.
Крім того, відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого від 12 вересня 2025 року йому встановили діагноз: «Шизофренія, параноїдна форма, безперервний перебіг, виражений змішаний дефект, галюцинаторно-параноїдний синдром».
Таким чином, як прямо зазначив суд, на момент проходження ВЛК 25 квітня 2026 року існувала медична документація щодо тривалого перебігу психічного захворювання, проходження стаціонарного лікування та перебування чоловіка під медичним наглядом.
При цьому на аутизм як один із діагнозів посилалася сторона позивача. Натомість у дослідженій судом виписці за 2025 рік безпосередньо зазначений наведений вище діагноз шизофренії.
Чоловік оскаржив рішення ВЛК
13 травня 2026 року позивач подав скаргу на постанову ВЛК до 20 Регіональної військово-лікарської комісії.
Він просив скасувати довідку ВЛК від 25 квітня, призначити та провести повторний комплексний медичний огляд і прийняти нову постанову щодо ступеня його придатності до військової служби з урахуванням наявних захворювань.
До скарги чоловік додав медичні документи, які, на його думку, підтверджували необхідність перегляду висновку ВЛК.
Однак на момент звернення до суду рішення за результатами розгляду цієї скарги він ще не отримав.
У суді чоловік вимагав скасувати наказ про його призов під час мобілізації та наказ про зарахування до списків особового складу, а також зобов’язати військову частину прийняти рішення про його звільнення з військової служби і виключити зі списків особового складу.
Чому суд не скасував наказ про призов
Ключовою обставиною для суду стало те, що на момент видання наказу про призов довідка ВЛК про придатність чоловіка була чинною.
Її не скасували та не визнали протиправною у встановленому порядку.
Суд зазначив, що саме рішення ВЛК про придатність особи до військової служби є юридичною передумовою для вирішення питання про можливість її призову під час мобілізації.
На момент видання наказу 26 квітня орган, який здійснював призов, не мав рішення вищої ВЛК про скасування чи перегляд постанови від 25 квітня, а також інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про непридатність позивача до військової служби.
Причому скаргу на постанову ВЛК чоловік подав уже після мобілізації — 13 травня.
Суд окремо наголосив: сам факт подання скарги на постанову ВЛК не припиняє її дії та не позбавляє її юридичної сили до моменту прийняття відповідного рішення компетентним органом.
Тому правомірність наказу про призов суд оцінював виходячи з обставин, які існували саме на момент його видання.
За таких умов суд дійшов висновку, що наказ про призов був прийнятий у межах повноважень та на підставі чинного на той момент висновку ВЛК про придатність позивача.
Чи міг суд сам визначити, чи дозволяє такий стан здоров’я служити
Суд окремо визначив межі судового контролю за рішеннями військово-лікарських комісій.
Адміністративний суд не встановлював, чи є позивач за станом здоров’я фактично придатним або непридатним до військової служби.
Посилаючись на постанову Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16, суд зазначив, що визначення придатності особи до військової служби за станом здоров’я належить до компетенції військово-лікарських комісій, які володіють спеціальними знаннями у сфері медицини.
Тому суд не може перебирати на себе функції ВЛК та самостійно визначати стан здоров’я людини.
Також суд врахував позицію Верховного Суду у справі №810/5009/18, відповідно до якої під час розгляду спорів щодо рішень ВЛК суд не здійснює оцінку медичної правильності встановлених діагнозів та висновків лікарів, а перевіряє дотримання процедури прийняття відповідного рішення.
Отже, суд не підтверджував медичну правильність запису «Здоровий» у довідці ВЛК і не робив висновку, що зазначене у медичних документах психічне захворювання сумісне з військовою службою.
Доводи чоловіка щодо його захворювання та необхідності іншої оцінки стану здоров’я, за висновком суду, можуть бути предметом перевірки в межах установленої процедури оскарження постанови ВЛК.
Чому не скасували наказ військової частини
Суд також не знайшов підстав для скасування наказу командира військової частини про зарахування чоловіка до списків особового складу.
Військова частина не здійснювала його призов та не визначала ступінь придатності до військової служби.
Як зазначив суд, військова частина не здійснює повноважень щодо призову громадян під час мобілізації, не визначає наявність чи відсутність підстав для відстрочки та не проводить перевірку законності рішень ТЦК та СП щодо мобілізації громадян.
Після прибуття військовослужбовця повноваження військової частини стосуються організації проходження ним служби, ведення обліку особового складу та виконання наказів командування.
Наказ про зарахування чоловіка до списків особового складу був виданий після його прибуття до військової частини на виконання встановленої законодавством процедури.
Тому суд дійшов висновку, що командир частини діяв у межах своїх повноважень.
Чи можна скасуванням наказу повернути ситуацію до мобілізації
Суд також врахував позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 5 лютого 2025 року у справі №160/2592/23.
За наведеним у рішенні підходом, процедура призову військовозобов’язаного під час мобілізації після її завершення не може бути фактично відновлена шляхом простого скасування окремого рішення.
Призов є комплексом послідовних юридично значимих дій, наслідком яких стає набуття особою статусу військовослужбовця.
Тому визнання окремого етапу мобілізаційної процедури протиправним саме по собі не означає автоматичного повернення людини до правового статусу, який вона мала до призову. Необхідно враховувати й інші юридично значимі обставини, зокрема початок проходження військової служби та зарахування до списків особового складу.
Чому суд не зобов’язав звільнити чоловіка
Позивач також просив зобов’язати військову частину прийняти рішення про його звільнення зі служби та виключити зі списків особового складу.
Суд відмовив і в цій частині.
Підстави звільнення військовослужбовців визначені статтею 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», а процедура звільнення регулюється спеціальним законодавством.
Військовослужбовці, які бажають звільнитися зі служби, подають по команді відповідний рапорт із зазначенням підстави звільнення та документами, що її підтверджують.
У цій справі, за висновком суду, позивач не довів існування передбаченої статтею 26 Закону правової підстави для його звільнення з військової служби.
Тому вимогу про зобов’язання військової частини звільнити чоловіка суд визнав передчасною та необґрунтованою.
Крім того, суд зазначив, що вимоги про скасування наказу про зарахування до особового складу та виключення позивача зі списків фактично спрямовані на припинення наслідків мобілізаційного призову, здійсненого іншим суб’єктом владних повноважень, а не на усунення конкретного порушення з боку військової частини.
Що вирішив суд
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у справі №160/13120/26 повністю відмовив у задоволенні позову.
Суд не скасував ані наказ про призов чоловіка під час мобілізації, ані наказ про його зарахування до списків особового складу військової частини та не зобов’язав командування звільнити його зі служби.
Водночас це рішення не означає, що суд визнав чоловіка здоровим або встановив, що зазначене в його медичній документації психічне захворювання дозволяє проходити військову службу.
Суд вирішував інше юридичне питання — чи були підстави скасувати накази про призов та зарахування до військової частини за обставин, які існували на момент їх видання.
Вирішальним стало те, що 26 квітня 2026 року постанова ВЛК про придатність чоловіка до військової служби залишалася чинною, а адміністративний суд не може замість військово-лікарської комісії визначати стан здоров’я та ступінь придатності людини до військової служби.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
