Чоловіка зі сліпотою одного ока визнали придатним і мобілізували, а наступного дня він пішов у СЗЧ

21-08-2026 17:07
news-image
Справа про мобілізацію чоловіка дійшла до суду, де розкрилися деталі проходження ВЛК.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Чоловік із серйозними проблемами із зором заявляв про свої захворювання, однак його визнали придатним, мобілізували та направили до військової частини. Уже наступного дня він залишив місце навчань, після чого його визнали таким, що самовільно залишив військову частину.

Згодом суд встановив істотні порушення процедури ВЛК. У чоловіка була сліпота правого ока внаслідок проникного поранення, ускладнена катаракта, термінальна глаукома та розбіжна косоокість, а встановлені порушення під час медичного огляду, за висновком суду, могли вплинути на рішення щодо його придатності.

У результаті Дніпропетровський окружний адміністративний суд скасував наказ про призов, наказ про зарахування до особового складу та наказ про СЗЧ, а військову частину зобов’язав звільнити його зі служби.

Як чоловіка мобілізували

За матеріалами справи, 19 лютого 2025 року чоловіка доставили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а згодом — до медичного закладу для проходження військово-лікарської комісії.

Позивач стверджував, що належним чином ВЛК він не проходив. За його словами, він повідомляв про проблеми зі здоров’ям та наявні діагнози і відмовлявся від проходження медичного огляду, оскільки проходив обстеження для підтвердження виявлених захворювань.

Як зазначав чоловік, один із представників ВЛК попросив його залишитися в коридорі, а через 15–20 хвилин виніс картку обстеження та медичного огляду із зазначенням про придатність до військової служби.

Того ж дня начальник ТЦК видав наказ про його призов під час мобілізації. Чоловіка направили до військової частини та зарахували до списків особового складу.

Після цього його направили на військові навчання у селище Черкаське Дніпропетровської області. Позивач стверджував, що продовжував наполягати на направленні на ВЛК з урахуванням стану здоров’я, однак його звернення були проігноровані.

Наступного дня чоловік залишив місце проходження навчань.

Після проведення службового розслідування на нього наклали дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани та вирішили направити повідомлення до ДБР і прокуратури. Наказом командира військової частини від 21 лютого 2025 року чоловік з 20 лютого вважався таким, що самовільно залишив військову частину.

Які проблеми зі здоров’ям мав чоловік

25 лютого 2025 року чоловік отримав консультаційний висновок офтальмолога.

Згідно з медичним документом, у нього діагностували сліпоту правого ока внаслідок проникного поранення, рубці рогівки та райдужки, ускладнену катаракту, термінальну глаукому, розбіжну косоокість правого ока та пресбіопію.

Чоловік скаржився на відсутність зору та розбіжну косоокість правого ока. Проблеми виникли після проникного поранення ока склом у дитинстві. Офтальмолог також зазначив, що оперативне лікування правого ока є безперспективним.

Позивач наполягав, що про захворювання ока та проблеми зі здоров’ям повідомляв працівникам ТЦК і під час ВЛК ще 19 лютого, однак ці обставини не були належним чином враховані.

Які порушення під час ВЛК встановив суд

Дослідивши картку обстеження та медичного огляду, суд встановив низку порушень процедури, передбаченої Положенням про військово-лікарську експертизу в ЗСУ №402.

Зокрема, картка була підписана головою та секретарем ВЛК, однак не містила підписів членів комісії.

Суд зазначив, що постанови ВЛК повинні прийматися колегіально більшістю голосів. Тому відсутність підписів членів ВЛК суд розцінив як свідчення відсутності факту прийняття відповідного рішення членами комісії у колегіальному складі.

Крім того, картка медичного огляду не містила відомостей про проведення позивачу низки лабораторних та інструментальних досліджень.

Окрему увагу суд звернув на вік чоловіка. На момент проведення ВЛК йому було 44 роки. Суд зазначив, що відповідно до застосованих ним положень Положення №402 особам старшим 40 років обов’язково проводиться вимірювання внутрішньоочного тиску та дослідження крові на цукор. Відомостей про проведення таких досліджень у картці не було.

Ще одна обставина стосувалася дат огляду.

Картку обстеження та медичного огляду склали 19 лютого 2025 року. З неї випливало, що цього дня чоловіка оглянули хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, дерматовенеролог і психіатр.

Водночас огляд терапевтом у картці був датований 11 лютого 2025 року — за вісім днів до того, як позивача доставили для проходження ВЛК.

У сукупності ці обставини суд розцінив як порушення встановленої процедури проведення військово-лікарської експертизи.

Порушення могли вплинути на результат ВЛК

Одним із ключових питань для суду було те, наскільки суттєвими були виявлені процедурні порушення.

Суд зазначив, що необхідно враховувати співвідношення двох принципів: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» та принципу, за яким формальне порушення процедури саме по собі не повинно призводити до скасування правильного по суті рішення.

Межею між істотним та неістотним порушенням суд назвав відповідь на питання: чи могло рішення суб’єкта владних повноважень бути іншим, якби встановленої законом процедури було дотримано.

У справі №160/31318/25 суд дійшов висновку, що результат медичного огляду чоловіка міг бути іншим, якби процедура, визначена Положенням №402, була дотримана.

Тому виявлені порушення суд визнав істотними — такими, що перешкодили досягненню мети медичного огляду, тобто належному визначенню придатності військовозобов’язаного до військової служби.

При цьому відповідачі не спростували обставин порушення порядку проходження медичного огляду належними та достовірними доказами.

Враховуючи передбачений частиною другою статті 77 КАС України обов’язок суб’єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, суд констатував, що належного підтвердження придатності позивача до військової служби відповідачі не надали.

Раніше суд уже визнав протиправними дії під час військово-лікарської експертизи

До цього чоловік уже звертався до суду через проведення військово-лікарської експертизи.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі №160/8173/25 його позов було частково задоволено.

Суд визнав протиправними дії, вчинені під час проведення військово-лікарської експертизи для визначення придатності чоловіка до військової служби, та зобов’язав провести військово-лікарську експертизу стану його здоров’я з урахуванням висновків суду і прийняти за її результатами рішення відповідно до Положення №402.

Цю обставину суд також врахував під час розгляду нового спору.

Суд скасував наказ про призов

Суд зазначив, що для призову особи на військову службу під час мобілізації необхідно встановити придатність військовозобов’язаного за станом здоров’я до військової служби.

Оскільки в цій справі належного встановлення придатності позивача доведено не було, а під час медичного огляду були допущені істотні процедурні порушення, суд визнав протиправним та скасував наказ начальника ТЦК від 19 лютого 2025 року в частині призову цього чоловіка під час мобілізації.

Водночас суд не встановлював самостійно, що позивач є непридатним до військової служби. Його висновок полягав у тому, що відповідачі не довели належним чином придатність чоловіка до служби, тоді як за дотримання встановленої процедури результат медичного огляду міг бути іншим.

Також скасували наказ про СЗЧ

Після мобілізації чоловіка було зараховано до списків особового складу військової частини, а після залишення місця навчань — видано наказ, відповідно до якого він вважався таким, що самовільно залишив військову частину.

Суд виходив із принципу, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків.

Оскільки наказ про призов був визнаний протиправним, суд дійшов висновку про необхідність скасування рішень, прийнятих як наслідок порушеної процедури призову.

Тому суд скасував як наказ про зарахування позивача до списків особового складу, так і наказ командира військової частини від 21 лютого 2025 року про визнання його таким, що самовільно залишив військову частину.

При цьому адміністративний суд не вирішував питання про кримінальну винуватість чоловіка у самовільному залишенні військової частини.

Військову частину зобов’язали звільнити чоловіка

Окремим питанням стала вимога про звільнення позивача з військової служби.

Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» прямо не передбачає незаконну мобілізацію чи порушення процедури ВЛК як окрему підставу для звільнення з військової служби. На цю обставину звернув увагу і сам суд.

Водночас суд вирішив, що одного лише скасування наказу про призов буде недостатньо для ефективного відновлення порушених прав позивача.

Суд виходив із того, що проходження чоловіком військової служби стало безпосереднім наслідком наказу про його призов, який суд визнав протиправним.

Тому військову частину зобов’язали звільнити чоловіка з військової служби та надалі виключити його зі списків особового складу.

Суд також не погодився з варіантом, за якого чоловік мав би вже у статусі військовослужбовця подавати рапорт та ініціювати нову процедуру медичного огляду.

На переконання суду, такий підхід поставив би позивача в невиправдане становище, оскільки необхідність проходження нової процедури була б спричинена порушеннями, допущеними органами влади ще на стадії призову.

А як щодо позиції Верховного Суду про незворотність призову

Окремо Дніпропетровський окружний адміністративний суд проаналізував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 5 лютого 2025 року у справі №160/2592/23.

У тій справі Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що процедура призову військовозобов’язаного на військову службу за мобілізацією після її реалізації є незворотною, а сам факт непроходження медичного огляду під час призову не свідчить про непридатність особи до військової служби та не є передбаченою статтею 26 Закону підставою для звільнення.

Однак Дніпропетровський окружний адміністративний суд вважав ці висновки незастосовними до цього спору з огляду на відмінність фактичних обставин справ.

Суд звернув увагу, що у справі №160/2592/23 позивач, за його оцінкою, не посилався на захворювання, які могли свідчити про його можливу непридатність до військової служби, та звернувся до суду майже через рік.

Натомість у справі №160/31318/25 чоловік із моменту виникнення спірних правовідносин заперечував свою придатність до служби, посилався на захворювання та надав медичні документи.

Таким чином, окружний суд не сформулював загального правила про можливість скасування вже реалізованого призову, а вирішив спір з огляду на встановлені ним конкретні обставини цієї справи.

Що вирішив суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов.

Суд:

  • визнав протиправним та скасував наказ від 19 лютого 2025 року в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини;
  • визнав протиправним та скасував наказ про зарахування чоловіка до списків особового складу;
  • зобов’язав військову частину звільнити його з військової служби з подальшим виключенням зі списків особового складу;
  • визнав протиправним та скасував наказ від 21 лютого 2025 року про визнання чоловіка таким, що самовільно залишив військову частину;
  • стягнув на користь позивача 1211,20 грн судового збору.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ