Чому Франція й Німеччина проти повноцінного вступу України в ЄС: Денисенко назвав причини
Євросоюз погодив новий кредит для України на 90 мільярдів євро, а перші виплати можуть початися вже найближчим часом. Водночас питання вступу України до ЄС залишається значно складнішим, ніж фінансова підтримка, передають Патріоти України.
Політолог Вадим Денисенко в ефірі 24 Каналу пояснив, чому Києву не варто розраховувати на швидке повноцінне членство. На його думку, Україні зараз потрібна прагматичніша стратегія переговорів із Євросоюзом.
Євросоюз погодив кредит для України на 90 мільярдів євро на найближчі два роки, а також схвалив 20-й пакет санкцій проти Росії. У Раді ЄС заявили, що виплати за кредитом мають початися якомога швидше, а Володимир Зеленський говорив про роботу над першим траншем уже в травні або червні.
Для України це збіглося ще з однією важливою зміною в європейській політиці. Після поразки Віктора Орбана нова влада Угорщини, на думку Денисенка, не заважатиме антиросійським ініціативам ЄС, а Росії буде складніше грати на європейському полі через Будапешт.
Мадяр не буде вставляти палки в колеса антиросійським ініціативам Європейського Союзу. Тому це величезний плюс, – пояснив політолог.
Водночас українсько-угорські відносини не зміняться швидко і не стануть одразу стабільними. Денисенко наголосив, що ситуація ще залишатиметься далекою від ідеалу, хоча перехід від різко негативного стану до нейтрально-негативного вже має значення.
Далі потрібно працювати достатньо довго і не один місяць, щоб цей нейтральний негатив перетворити на нейтральність, – додав він.
Українсько-угорський напрямок потребуватиме довгої роботи. Йдеться не про швидке перезавантаження, а про поступове зниження напруги у відносинах.
Навіть якщо Угорщина не заважатиме Україні в Євросоюзі, це не відкриває шлях до швидкого членства. Денисенко пояснив, що питання вступу зараз упирається не в Будапешт, а в позицію Франції та Німеччини, які прямо говорять про відсутність швидкого сценарію. У такій ситуації угорці можуть взагалі нічого не робити, бо рішення Парижа і Берліна вже достатньо, щоб повноцінний вступ не рухався в темпі, на який розраховує Україна.
Є Франція і Німеччина, які говорять, що Україна найближчим часом в ЄС не вступить і швидкого вступу не буде, – пояснив політолог.
Денисенко порівняв це з очікуваннями щодо НАТО у 2022 – 2025 роках. Тоді Україна багато говорила про швидкий вступ до Альянсу і витрачала дипломатичні зусилля на сценарій, який, за його оцінкою, не мав реалістичного вікна.
Зараз ми пробуємо грати в гру, що Україна вступить в ЄС у 2027 році, хоча нам уже прямим текстом говорять, що цього не буде, – наголосив він.
Замість цього Денисенко пропонує говорити про угоду щодо обмеженого членства в ЄС. Такий формат, за його словами, має супроводжуватися чітким планом повного вступу і може бути конструктивнішим, ніж вимога прийняти Україну в Євросоюз уже найближчим часом.
Франція і Німеччина пов'язують свою позицію не лише з політикою, а й із внутрішньою готовністю України до членства. Денисенко пояснив, що Євросоюз дивиться на цілий пакет реформ, які Київ ще має пройти. Для європейців це залишається частиною вимог, без яких повноцінний вступ не рухатиметься швидко.
У нас є маса речей, за якими ми не готові до вступу до Європейського Союзу з точки зору європейців, – пояснив політолог.
Український аргумент про те, що країна захищає Європу і платить за це життями не стає вирішальним. Денисенко зазначив, що європейці відповідають на це фінансовою підтримкою, але не готовністю швидко відкрити двері до ЄС.
Ми можемо багато говорити про несправедливість і будемо абсолютно праві. Але треба йти в ті речі, яких можемо досягти, – наголосив він.
Проблема не зводиться лише до роботи депутатів чи ухвалення окремих законів. Денисенко нагадав про нереформовані суди, недореформовану поліцію, ДБР і ширшу управлінську кризу, яка живить корупцію та гальмує виконання вимог ЄС.