Цькування залишається проблемою: отриманні дані вказують на зростання емоційного стресу, підлітки відчувають постійний смуток або безнадійність.
Моніторинг явища кібербулінгу серед підлітків, що триває з 2018 року, демонструє стабільно високий рівень поширення цієї проблеми. За даними опитувань виявлено сталість кількості респондентів, які повідомляли, що вони упродовж останніх кількох місяців ставали жертвами цькування онлайн (принаймні один раз). Якщо у 2018 р. таких респондентів було 21%, то у 2023 р. - 22%. Певною мірою кількість опитуваних зросла, які ставали жертвами кібербулінгу регулярно (2-3 рази на місяць). Якщо у 2018 р. таких було 7% , то у 2023 р.- 10%. Певну тривогу викликає, що на чисельність жертв кібербулінгу не позначилась зміна моральної атмосфери під час війни - вказано в Аналітичному звіті «Здоров'я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» в межах міжнародного проєкту ВООЗ «Health behaviour schoolage children».
«Підлітки переживають конфлікти в інтернеті ще гостріше, те що для нас дорослих сварка, для них може стати катастрофою. 16% підлітків ставали об’єктами кібербулінгу, приблизно 12% підлітків зізналися, що вчиняли акти кібербулінгу. Це дані дослідження в межах міжнародного проєкту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді», опубліковані у 2024 році. Дослідження проводили серед підлітків у Центральній Азії, Канаді та Європі, включаючи Україну. Соцмережі віртуальні, однак їхні загрози більш ніж реальні, не тільки, тому що вони викликають психічну залежність, а через те, що інформацію, яку вони несуть, може впливати на поведінку та нести пропаганду», - розповіла перша леді України Олена Зеленська на четвертому Саміті перших леді та джентльменів.
За даними дослідження ГО Dignity Online, 87,7% українських дітей регулярно користуються соціальними мережами, а 75% проводять онлайн понад три години щодня. Такий рівень цифрової залученості формує постійне середовище взаємодії, у якому ризики кібербулінгу збільшуються.
Які платформи використовують найчастіше?
Найпопулярнішими платформами серед дітей є YouTube (87,7%), Telegram (85%), TikTok (83%), Viber (81,7%) та Instagram (63,3%). Така структура результатів пояснюється функціональним призначенням платформ і різними форматами взаємодії, які вони забезпечують. YouTube використовується переважно для перегляду відеоконтенту різного типу, такий як розважальний та освітній. Telegram і Viber виконують функцію месенджерів і застосовуються для індивідуального та групового спілкування. TikTok та Instagram орієнтовані на візуальний контент і короткі відеоформати. Використання цих платформ пов’язане з переглядом стрічок, взаємодією через коментарі та повідомлення.
Окрему проблему становить рівень цифрової обережності: 8,8% опитаних дітей без вагань приймають запити в друзі від незнайомих користувачів. Така поведінка підвищує вразливість до кібербулінгу, онлайн-шахрайства та маніпуляцій, адже розширює доступ сторонніх осіб до особистого цифрового простору підлітка.
Як проявляється кібербулінг?
Образливі висловлювання, погрози чи неприємний контент у соцмережах є ознаками кібернасильства, жертвами якого можуть стати, як діти, так і дорослі. Поширення брехні, надсилання повідомлень спрямованих на приниження, які можуть завдати шкоди, видання себе за когось іншого, публікація фейкових згенерованих фото про особу: така поведінка спрямована на залякування, провокування злості чи знущання, над тими, проти кого здійснюється кібербулінг.
«Причинами такої агресії є позбутися негативних емоцій, продемонструвати владу над іншими, бажання завдати шкоду, помститися, отримати вигоду»,- такими є головні мотиви нападника за словами психологині Денного центру «Право на здоров’я» Інни Закалюк.
Як анонімність впливає на прояви кібербулінгу?
Анонімність у цифровому середовищі дозволяє користувачам приховувати свою особу за різними профілями та аватарами. У таких умовах ускладнюється встановлення, чи діє одна особа, чи група осіб, а також визначення їхніх базових характеристик, зокрема віку або статі. Це зменшує можливість ідентифікації учасників конфлікту в онлайн-просторі.
Приниження в соціальних мережах може бути, як додатковим до цькування, що може посилювати вплив на жертву, так і скоюватися окремо від реальності, тобто бути самостійним видом переслідування, непов’язаним зі статусом в реальному житті. Ці фактори посилюють тривогу та думки про власну беззахисність. Те, що відбувається у віртуальному світі, може перейти у реальні фізичні знущання. Можливості інтернету дозволяють нападнику діяти весь час анонімно.
Як анонімні Telegram-канали заробляють на цькуванні?
В Україні дедалі більше дітей потерпають від кібербулінгу в анонімних телеграм-каналах, які швидко набирають популярність серед підлітків. Там поширюють принизливі й агресивні дописи, а також намагаються заробити на цькуванні, вимагають гроші за видалення публікацій або розкриття їх авторів. Редакція розслідувань суспільного дослідила, як такі анонімні спільноти набувають популярності серед підлітків у містах України та чому боротьба з кібербулінгом залишається складною проблемою.
Через діяльність таких спільнот постраждала десятикласниця Іванна, образливий допис про яку опублікували на одному з таких каналів у січні 2025 року. Вона отримала від подруги повідомлення з посиланням на канал у телеграмі, де хтось опублікував пост з її фото.
«Я у цьому телеграм-каналі взагалі не була, не знала про нього. Відкрила посилання і там написані дуже, ну дуже нехороші слова: що я селючка, не можу дійти до залу, дівчина легкої поведінки та інші образи»,- згадує Іванна.
Пост про Іванну розмістили в анонімному російськомовному телеграм-каналі «Зєркало», який займається онлайн-цькуванням, тобто кібербулінгом. Видалення образливого посту - це платна послуга, за яку хочуть 200 гривень на карту. Дівчина відмовилась платити, на що отримала погрози: «Ти ще не поняла, що ти догралась».
Від кібербулінгу в телеграм-каналах страждають як діти, так і дорослі. Ірина Мороз - вчителька математики зі Звягеля, що на Житомирщині, зіткнулася з цим явищем у телеграм-каналі «Сущьность Звягєля».
«Мені знайома просто написала, скинула у телеграмі, що щось про мене написали, що у нас медколедж весь гуде, бо у групі й учні були. Мене аж почало трясти. Там була фотографія взагалі шестирічної чи семирічної давності, мене фотографували на конкурс «Найкращий вчитель року». І знайшли це фото (на ньому жінка тримає грамоту - ред.), і домалювали там «Z». Написали, що я підтримую і спонсорую рашистів, що якщо хтось побачить, «плюньте на неї»,- розповідає Ірина.
Жінка вирішила відстоювати репутацію і звернулася до суду, де довела, що інформація, поширена про неї, була неправдивою. Але на той час канал вже був видалений, встановити адміністраторів і автора образливої публікації не вдалося. За її словами, пост не лише завдав їй психологічної травми, а й спровокував плітки серед учнів, попри те, що вона активно підтримує Збройні Сили України, її син- волонтер, а чоловік на той момент захищав країну в зоні бойових дій.
Поліція блокує спільноти з кібербулінгом за допомогою волонтерського проєкту «Кібер Брама» або ж звертається з проханням про блокування до адміністрації Телеграму. Тож, як правило, такі канали існують недовго.
«Кібербулінг змінює поведінковий та емоційний стан жертви. Наслідки інтернет-мобінгу та сам факт знущання в мережі не можна ігнорувати. Насамперед для власного здоров’я і життя. А також, щоб унеможливити агресію нападника в майбутньому»,- розповідає психолог Денного центру «Право на здоров’я» Крістіна Мжельська.
Наслідки від кібернасильства можуть бути летальними, тому що у віртуальному світі немає кордонів, ні просторових, ні часових.
Як боротися з кібербулінгом?
Що робити, якщо ви стали жертвою кібербулінгу, розповідає Координаційний центр з надання правничої допомоги:
- Зберегти свідчення факту кібербулінгу (коментарі, листування, відео матеріали, зробити скриншоти неправдивої інформації).
- Звернутися до: органів Національної поліції із заявою на вивчення адміністративного порушення; якщо дитина стала жертвою кібербулінгу, варто звернутися до управління протидії кіберзлочинам Департаменту кіберполіції Національної поліції України у відповідній області або направити електронне повідомлення про вивчення кримінального правопорушення; суду для захисту або поновлення своїх порушених прав, якщо питання в досудовому порядку не вирішено.
Особи, які стали жертвами чи свідками кібербулінгу, можуть звернутися за допомогою:
- Національна дитяча «гаряча» лінія 0 800 500 225 або 116 111 (безоплатно з усіх мобільних);
- Національна поліція України 102;
- Контакт-центр безоплатної допомоги- 0 800 213 103.
За вчинення кібербулінгу до кривдника може застосовуватись відповідальність:
- Адміністративна. Тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. За адміністративні правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто.
- Кримінальна. За досягненням 16 років до кривдника мають застосовуватися санкції Кримінального кодексу України, якщо в його діях є ознаки складу кримінального правопорушення. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою, кримінальна відповідальність настає з 14 років.