1. Що путін хоче досягти?
Багато друзів та незнайомих людей в ці дні постійних дроново-ракетних ударів запитують: яка мета цього повітряного терору?
Є версія, що так він намагається організувати бунт в столиці.
Якщо кремлівський упир все ще такий же ідіот щодо українського характеру, як в 2022, то це можливо.
Але думаю, що спецслужби ворога вже давно зрозуміли і пояснили своєму правителю, що прокремлівських заворушень вони не діждуться.
Тоді навіщо ці безпрецедентні удари по цивільній інфраструктурі і населенню?
Моя версія: путін вивчив урок першої спроби примушення до капітуляції в Стамбулі -2022. Тоді Зе не ризикнув підписати рос документ. Бо навіть у бункері відчував категоричне несприйняття капітуляції Армією і народом.
Тож тепер путін залякує українців, навязує їм тезу про мир будь-якою ціною, щоб Зе не боявся вуличних ексцесів при підписанні Стамбула-2.
2. Чому ми зараз такі слабкі?
Ворог захопив контроль у небі на фоні безпрецедентного збільшення європейської допомоги нашим Збройним силам.
Але два міністри оборони, два секретаря РНБО та Президент не зробили нічого, щоб реактивні дрони противника не влаштували сафарі над столицею.
Ця сліпота — результат боротьби зеленої верхівки за прибутки «своїх» виробників зброї.
Жага до баришів переважила бажання перемоги.
Те саме відбулося в сфері захисту енергетики, мостів тощо.
Державна мафія зʼїдає зусилля Армії, яка героічно тримає лінію фронту.
Це відчувають і українці, і союзники.
3. Що нам пробують вкинути «борці за мир»?
За законами жанру посилення терору доповнилося голосами про необхідність домовлятися. Гетманцев, Терехов і Гончаренко озвучили тезу про необхідність почати переговори про мир. Але якщо перші двоє в основному демонстрували готовність захистити Зеленського від «партії війни», то останній вкинув тезу про нейтральний статус та гарантії рос мови та церкви як вихід з-під удару рф.
Те, що це категорично суперечить позиції партії, у фракції якої він є депутатом, — очевидно.
Але отруйність такого вкиду варто розібрати окремо.
Нейтралітет у світі буває двох видів.
На одному полюсі озброєна нейтральна Швейцарія, яку лишили в спокої і Габсбурги і Гітлер.
На другому — символічна армія, по суті неозброєного нейтралітету Австрії.
Стамбул -22, парафований членом укр делегації, передбачав саме роззброєний нейтралітет.
Скорочення укр Армії до 50-80 тисяч та заборона для України ракетної зброї з дальністю понад 40 км — це відкриті двері до подальшої окупації всієї України. Без опору. Щоб вже через 2-3 роки укр чоловіки в рос камуфляжі йшли на штурм Варшави і Вільнюса.
Озброєний нейтралітет на перший погляд не передбачає такого варіанту.
Але!
Виникає питання, звідки нейтральна Україна візьме кошти на власну потужну Армію, щоб не допустити нового рос вторгнення?
Власних ресурсів на це нема.
Розраховувати, що ЄС дасть гроші на утримання Армії нейтральної країни — верх глупоти.
Тому будь який нейтралітет — спосіб беззбройної здачі країни агресору. А агітація про це — повторення фантазій Винниченка про непотрібність армії для УНР. До чого це привело Україну — відомо.
Тому не будь який мир є дорогою до життя без війни для наших дітей.
І тільки колективна оборона разом з європейськими країнами дає шанс на сталий мир з позиції сили.
