Чорноморська зернова криза та нова війна дронів: що пишуть світові медіа

Чорноморський напрямок знову стає одним із ключових фронтів війни. Російські та українські атаки дедалі сильніше впливають не лише на військову інфраструктуру, а й на експорт зерна, судноплавство та світові продовольчі ринки.

Про це йдеться у нових матеріалах Council on Foreign Relations та The Guardian, опублікованих 24 вересня.

CFR: світова продовольча криза може посилитися

Аналітичний матеріал Council on Foreign Relations попереджає про нову кризу на світовому зерновому ринку. За оцінкою авторів, після загострення бойових дій у Чорному морі влітку 2026 року робота українських портів різко скоротилася.

Кількість суден, які заходять до портів Одеської області, зменшилася приблизно до одного на добу проти понад п’яти місяцем раніше, а обсяги перевалки впали більш ніж на 90%. Експорт зерна у перші два тижні серпня скоротився на 76% у річному вимірі.

За даними CFR, Росія з червня атакувала щонайменше 57 вантажних суден у Чорному морі. Водночас українські удари протягом останніх десяти тижнів пошкодили понад 100 суден в Азовському морі, після чого Росія обмежила комерційне судноплавство через Керченську протоку та канал Дон—Азов.

Під удари потрапляє і російська портова інфраструктура. Зокрема, атаки на Новоросійськ призвели до зупинки трьох зернових терміналів та виведення з роботи значної частини потужностей. CFR оцінює, що українські удари вивели з ладу або суттєво обмежили понад 70% російських потужностей з експорту зерна.

На цьому тлі дорожчає пшениця. На початку вересня ф’ючерси на пшеницю в Чикаго перевищили $7,90 за бушель — максимум із лютого 2023 року. Згодом ціни знизилися, але все одно залишалися приблизно на 36% вищими, ніж роком раніше.

CFR також враховує додаткові фактори — посуху, прогнозований сильний Ель-Ніньйо та проблеми з постачанням добрив. За оцінкою авторів матеріалу, сукупний вплив цих факторів може спричинити значне скорочення світових поставок зерна.

Моделі Всесвітньої продовольчої програми, наведені у матеріалі, показують, що зростання цін на основні продовольчі культури через кризу в Чорному морі може поставити понад 15 млн людей під загрозу гострої продовольчої небезпеки. Автори зазначають, що за такого сценарію кількість людей, які можуть опинитися в умовах гострого голоду, потенційно перевищить кількість загиблих у боях за час російсько-української війни.

The Guardian: війна переходить у нову фазу

Тим часом журналіст The Guardian Ден Саббах відвідав українські підрозділи безпілотних систем і описав, як змінюється далекобійна війна.

За його даними, 413-й полк безпілотних систем «Рейд» використовує українські ударні FP-2. Безпілотник має розмах крил близько шести метрів і може нести понад 100 кг вибухівки. Один із командирів підрозділу розповів, що спочатку в них був лише один екіпаж, здатний виконувати близько двох місій на тиждень. Тепер кількість таких місій, за його словами, зросла приблизно у десять разів.

Guardian зазначає, що українські удари по російській логістиці та інших цілях вплинули на темпи наступу РФ. За наведеними виданням даними, у серпні Росія захопила близько 90 кв. км української території проти 505 кв. км за аналогічний період роком раніше.

Журналісти також побували у 17-му Центрі спеціального призначення. Там оператори вдень аналізують цілі, отримані із супутникових знімків та українських розвідувальних дронів, а вночі запускають ударні безпілотники. Один із підрозділів використовує дрони Sych вартістю близько $25 тисяч, які можуть виконувати від двох до шести бойових вильотів за ніч за сприятливих погодних умов.

Водночас Росія також активно вдосконалює ударні безпілотники. Guardian пише про нові реактивні версії «Геранів», які здатні розвивати значно вищу швидкість, ніж попередні моделі. За оцінкою українських посадовців, це вже впливає на ефективність роботи української ППО.

За даними видання, рівень перехоплення старих Shahed/«Герань-2» раніше перевищував 90%, тоді як проти новіших моделей він може становити близько 60%.

У Guardian також зазначають, що удари дедалі більше спрямовані на економічну інфраструктуру. За перші вісім місяців 2026 року в Україні загинули 2222 людини, що вже перевищило показник за весь 2025 рік, за наведеними виданням даними ООН.

Таким чином, війна дедалі більше виходить за межі безпосередньої лінії фронту. Чорне море стає зоною боротьби за логістику та продовольчий експорт, а далекобійні дрони — одним із головних інструментів впливу на військову та економічну інфраструктуру обох сторін.