Дали часу до 4 грудня, або чому бізнес більше не зможе працювати під час «жовтої» тривоги

news-image

До 4 грудня 2026 року підприємства мають підготуватися до нових вимог безпеки. Самого наказу керівника недостатньо, щоб гарантувати законність роботи під час повітряної загрози

В Україні діє диференційована система оповіщення: «жовтий» рівень означає дронову загрозу, а «червоний» — ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову. Постанова Кабміну № 1092 зі змінами дозволяє бізнесу продовжувати роботу під час «жовтого» рівня, але за визначених умов. До 4 грудня підприємства без укриттів мають підготуватися до нових вимог, пише Судово-юридична газета. 

Чи можна працювати без укриття

Під час «жовтого» рівня підприємства можуть працювати, якщо мають захисну споруду, тимчасове чи постійне укриття або безпечний простір, що відповідає встановленим вимогам. Також роботодавець має повідомляти працівників і відвідувачів про загрозу та визначити порядок дій під час тривоги.

На вході до будівлі або на огорожі потрібно розмістити табличку про наявність укриття чи безпечного простору або про те, що об’єкт не забезпечений укриттям. 

Для підприємств без укриттів передбачено перехідний період — до 4 грудня 2026 року.

 

У цей час вони можуть продовжувати роботу та підготувати рішення для захисту людей.

Водночас коридор або кімната не стають безпечним простором лише тому, що так вирішив керівник: приміщення має відповідати встановленим вимогам. Окрему капітальну споруду будувати потрібно не в кожному випадку — залежно від об’єкта може підійти облаштований безпечний простір. 

Чи може працівник відмовитися від небезпечної роботи

Так. Стаття 6 Закону України «Про охорону праці» передбачає право працівника відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я. Про це потрібно негайно повідомити безпосереднього керівника або роботодавця.

Водночас сам факт оголошення «жовтого» рівня не означає автоматично, що будь-яка робота незаконна. Значення мають конкретні умови, характер роботи та те, чи забезпечив роботодавець належний захист.

Колективне погодження на роботу не скасовує права працівника реагувати на реальну небезпеку. Якщо керівник вимагає продовжувати роботу в небезпечних умовах, варто повідомити про конкретні ризики й за можливості зафіксувати звернення.

 

 


Хто відповідатиме, якщо людина постраждає
За статтею 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний забезпечувати безпечні умови праці. Тому в разі травмування чи загибелі працівника під час повітряної атаки перевірятимуть обставини події та виконання роботодавцем своїх обов’язків.

Зокрема, з’ясують, чи були підстави продовжувати роботу, чи людей вчасно попередили про тривогу та чи мали вони реальну можливість скористатися передбаченими засобами захисту. Сам факт ворожої атаки не доводить автоматично вину роботодавця, але й наказ про продовження роботи не звільняє його від відповідальності за порушення вимог безпеки.

Що потрібно зробити до 4 грудня
Підприємствам варто перевірити, чи відповідає їхній об’єкт вимогам безпеки, визначити відповідний варіант захисту та підготувати порядок дій персоналу під час тривоги.

Після завершення перехідного періоду самого рішення керівника або згоди працівників буде недостатньо, щоб працювати без належного захисту. За роз’ясненням Мінекономіки, до 4 грудня бізнес має визначити, яке рішення підходить конкретному приміщенню, і за потреби облаштувати укриття або безпечний простір. 

«Жовтий» рівень не скасовує вимог безпеки, а можливість продовжувати роботу не означає, що працівники мають залишатися в приміщенні, яке не забезпечує належного захисту.

Радіо Трек: НОВИНИ

Источник: Радио ТРЕК