Дефіцит бюджету у 6 трильйонів та падіння виробництва бензину на 25%: як удари по НПЗ руйнують економічну стабільність РФ

Ескалація кампанії ударів українських безпілотників по території РФ призвела до ураження ключових об'єктів оборонної промисловості, значного падіння обсягів нафтопереробки та загострення фінансової нестабільності у країні. Про це у великому аналітичному матеріалі від 27 червня 2026 року повідомляє видання The Washington Post.

За даними експертів та джерел журналістів, урядові структури РФ наразі намагаються знайти рішення для протидії дроновим атакам, які сягають глибокого тилу. Лише протягом останнього тижня масовані нальоти зафіксували на таких об'єктах: нафтобазах у кількох регіонах, заводі напівпровідникових приладів «ВЗПП-С» у Воронежі (виробляє компоненти для балістичних ракет), Центрі космічного зв'язку в Дубні під Москвою, а також на хімічному заводі в Тулі, що випускає компоненти для боєприпасів. Крім того, минулого тижня масштабний удар по головному московському НПЗ призвів до зупинки виробництва, відновлення якого може тривати до наступного року.

Удари по інфраструктурі та дефіцит пального

Економічні наслідки повітряних атак уже проявилися на внутрішньому ринку пального. Протягом тижня з 15 по 21 червня виробництво автомобільного бензину в Росії впало на 25%, через що уряд провів екстрене засідання. Через дефіцит у десятках регіонів країни місцева влада була змушена запровадити лімітований продаж пального.

Глава найбільшої російської нафтової компанії «Роснєфть» Ігор Сєчін у листі до Володимира Путіна, який потрапив у розпорядження газети «Коммерсантъ», назвав масштаби пошкоджень нафтопереробних заводів «безпрецедентними». На тлі кризи в уряді розглядають можливість повної заборони експорту дизельного пального.

Публічно російські посадовці намагаються зменшити масштаб проблеми. Віцепрем'єр Олександр Новак на нараді заявив президенту, що ситуація на ринку пального «непроста, але контрольована». Міністр фінансів Антон Силуанов заперечив різке зростання цін: «якщо вони взагалі зросли, то незначною мірою». Сам Володимир Путін заявив, що Захід забезпечує Україну «масивним потоком безпілотників» задля дестабілізації суспільства, але запевнив, що це не вплине на ситуацію на фронті.

У тимчасово окупованому Криму через удари розпочалися віялові відключення світла та призупинено продаж пального, через що підконтрольна Росії адміністрація оголосила в п'ятницю режим надзвичайної ситуації. Один із московських бізнес-керівників на умовах анонімності описав ситуацію на півострові так: «Усі хочуть виїхати пішки або на велосипедах, як тільки можуть. Будуть проблеми з їжею. Ніхто не може забезпечити постачання».

Геополітичний тиск та падіння ринків

Нервозність у російських ділових колах посилюється через падіння фондового ринку. З початку червня російські акції втратили понад 13% вартості, що стало найрізкішим падінням з вересня 2022 року. Окрім внутрішніх руйнувань, на ринок тисне зміна геополітичного фону: президент США Дональд Трамп припустив можливість подальшого посилення санкцій проти Москви, позитивно оцінив Президента України Володимира Зеленського та підписав на саміті G7 у Франції декларацію про підтримку територіальної цілісності України.

Додатковим ударом для російської економіки стало падіння цін на російську нафту до рівня 50 доларів за барель, що сталося після укладення угоди про припинення вогню між США та Іраном. Російський академік, близький до дипломатичних кіл, зазначив: «Усе залежить від того, якою мірою ми зможемо обмежити українські удари по російській території і як швидко ми зможемо створити системи ППО проти атак безпілотників... Люди більше не почуваються в безпеці. Війна стукає в наші двері». За словами європейських посадовців, російське військове керівництво вчасно не оцінило розвиток спроможностей українських дронів, а підлеглі боялися передавати погані новини нагору.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія змушена перекидати системи ППО з інших регіонів для пріоритетного захисту Москви, резиденції Путіна у Валдаї та Керченського мосту. Також він заявив про затвердження «40-денної операції впливу», спрямованої на примус РФ до завершення війни.

Кризи бюджету та загроза заощадженням громадян

Фінансовий сектор РФ стикається із суттєвим зростанням дефіциту федерального бюджету. За підсумками травня він сягнув 6 трильйонів рублів (близько 83 мільярдів доларів), що більш ніж удвічі перевищує торішній рівень і значно випереджає запланований на весь 2026 рік дефіцит у 3,8 трильйона рублів. Фонд національного добробуту РФ при цьому практично вичерпано.

Колишній високопоставлений російський фінансовий чиновник повідомив, що уряд ухвалив рішення збільшити внутрішні запозичення через випуск державних облігацій, що стимулює інфляцію попри встановлену Центробанком високу облікову ставку на рівні 14,25%. Для покриття витрат уряд уже вніс зміни до бюджетного кодексу, які дозволяють Мінфіну витрачати й позичати кошти без формального схвалення парламенту.

У бізнес-спільноті зростають побоювання, що держава може вилучити кошти населення та підприємств. Олії у вогонь підлив лідер Комуністичної партії Геннадій Зюганов, який відкрито закликав у парламенті «мобілізувати» близько 130 трильйонів рублів, що зберігаються на банківських рахунках компаній та фізичних осіб: «Ці гроші не інвестуються ні в виробництво, ні в що інше — навіть у перемогу. Цю проблему можна вирішити швидко. Якби я був президентом, я б зробив це одним указом». Крім того, Міністерство фінансів РФ готує законопроєкт, який дозволить отримати доступ до 40 мільярдів доларів пенсійних заощаджень, що перебувають у приватних фондах.

На тлі високих відсоткових ставок, стрибка цін на пальне та падіння доходів загальні економічні перспективи погіршуються. Представники російських ділових кіл прогнозують неминуче зростання кількості дефолтів комерційних підприємств. Проте аналітики вважають, що Володимир Путін навряд чи піде на поступки під цим тиском і спробує відповісти новою хвилею ескалації повітряних ударів.