Світлини з відкриття « Дерева Надії» в Скалі, що відбулось за сприяння і організації Надії Гринчук – Войтенко, облетіли нашу громаду і не тільки.
Згадую розповідь нашого земляка Володимира, який повернувся з полону.
На початку їм рідко, але давали дивитись російські канали. І коли їм траплялись сюжети, де рідні безвісті зниклих виходили на мирні акції у підтримку своїх Героїв, полонені розуміли, що про них не забувають, їх шукають. Їх чекають.
Розумію, що це не просто ВАЖЛИВО. Це НЕОБХІДНО.
ДЕРЕВО НАДІЇ – це символ чекання, повернення, віри, любові і терпіння.
Це ночі без сну, це бажання, які загадуються, це молитви, які не втихають.
ВЧОРА МЕНІ НАПИСАЛИ РІДНІ З КАМʼЯНОГІРКИ З ПРОХАННЯМ ПОСПРИЯТИ У ВСТАНОВЛЕННІ « ДЕРЕВА НАДІЇ» У ЇХНЬОМУ СЕЛІ.
Три хлопці з такого маленького села десь далеко від дому. І про них нічого ПОКИ ЩО невідомо.
ХОЧУ ЗВЕРНУТИСЬ ПЕРШ ЗА ВСЕ ДО старости Скоморошківського старостинського округу, до керівництва селищної ради з ПРОХАННЯМ організувати у КАМ’ЯНОГІРЦІ встановлення такого необхідного і важливого символічного знаку.
Не кажіть, що нема КОШТІВ. Бо бюджет громади цього року більший майже на 90 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ, ніж коли працювали ми!
Керівництво громади, допоможіть встановити « Дерева Надії» у кожному селі нашої громади, де є така потреба.
Звертаюсь не про дороги і не про благоустрій.
Звертаюсь про біль, сподівання, нестерпне чекання кожної сімʼї, кожної мами і дружини, яка ЧЕКАЄ.
Організуйте, приїдьте в кожне село, поговоріть з родинами, вислухайте, підтримайте, розділіть.
СПОДІВАЮСЬ…..
Галина Лошак, Оратів