Держава досліджувала сім SMS майже 9 років, а причину смерті військовослужбовця так і не встановили — рішення ЄСПЛ

До Європейського суду з прав людини звернувся батько загиблого військовослужбовця. У березні 2014 року 26-річного чоловіка призвали на військову службу під час спеціальної мобілізації. Він був одружений, мав двох дітей та займався ремонтом транспортних засобів.

За словами батька, син планував незабаром завершити службу й повернутися додому, а ознак депресії не демонстрував. Після повернення до військової частини із зони бойових дій він зателефонував батькові та сказав, що дуже втомився. Це була їхня остання розмова.

За офіційною версією, після гри в доміно військовий вийшов із бліндажа, через кілька хвилин товариші почули постріл з боку його вантажівки. Військового знайшли в кабіні з наскрізним вогнепальним пораненням голови. Військовий був ще живий, однак помер дорогою до лікарні. За твердженням його батька, військовослужбовця доставляли до медичного закладу, розташованого за 64 км від частини, хоча інша лікарня була лише за 14 км.

Два розслідування та втрачені докази

Після смерті військовослужбовця розпочали два кримінальні розслідування. Одне стосувалося можливої смерті внаслідок порушення правил поводження з вогнепальною зброєю, друге — можливого вбивства невстановленими особами.

При цьому, як встановив ЄСПЛ, два слідчі органи не координували свою роботу.

Одне з проваджень припинили вже у квітні 2015 року. Інше кілька разів припиняли у 2015 та 2016 роках, однак ці рішення скасовували як незаконні та необґрунтовані. Розслідування тривало майже десять років.

За цей час були втрачені або знищені важливі докази.

Зокрема, вилучені на місці події фрагмент кістки та гільза були втрачені, а їх вилучення не було належним чином задокументовано. Зразки крові та гістологічні матеріали, взяті під час первинної судово-медичної експертизи, знищили до того, як слідчий іншого провадження звернувся із запитами щодо них. Мазки з рук загиблого, які зберігалися в органах розслідування, передали для експертизи лише у 2019 або 2020 році. Експерти не виявили на них слідів пороху та вибухових речовин. Вантажівку, в якій знайшли військового та зброю повернули до військової частини невдовзі після події без проведення повного комплексу судово-медичних досліджень. Додаткові експертизи провели лише через кілька років.

ЄСПЛ звернув увагу на поводження з мобільним телефоном загиблого. Його вперше оглянули лише через понад рік після смерті, причому до цього телефон зберігався без пломби.

У 2020 році оператор мобільного зв’язку повідомив, що в день смерті з телефону військового було надіслано сім SMS-повідомлень на один номер. Однак слідчий звернувся з проханням відновити їхній зміст лише у лютому 2024 року. На той момент оператор уже не зміг надати інформацію.

Жінку, якій належав цей номер, допитали лише у березні 2024 року. Вона підтвердила, що спілкувалася з військовим незадовго до його смерті, але не пам’ятала змісту повідомлень.

Важливим для справи було питання про те, чи міг військовий сам здійснити постріл.

Як встановив ЄСПЛ, кілька судово-медичних експертиз і слідчих експериментів не дали чіткої відповіді на це питання. Експерти враховували зріст військовослужбовця, характеристики та напрямок поранення, можливу відстань пострілу, положення тіла та зброї, а також інші докази.

Однак експертна комісія послідовно зазначала, що питання про те, чи міг загиблий за конкретних обставин здійснити постріл у себе, виходить за межі її компетенції. На думку експертів, слідчий мав зробити висновок на підставі сукупності всіх матеріалів справи. Посмертну судово-психіатричну експертизу провели лише 27 листопада 2024 року. При цьому в запитаннях до експертів самогубство було вказане як встановлений факт. Експерти дійшли висновку, що військовослужбовець не мав психічних розладів і міг контролювати свої дії.

Що встановив ЄСПЛ

ЄСПЛ зазначив, що розслідування смерті військового тривало понад дев’ять з половиною років і досі не завершилося остаточним висновком.

Суд наголосив, що надмірна тривалість провадження сама по собі може свідчити про те, що розслідування було настільки недосконалим, що це становить порушення позитивних зобов’язань держави за статтею 2 Конвенції. При цьому Уряд не надав переконливих причин, які могли б виправдати таку тривалість. Водночас, з матеріалів справи стало відомо, що основною причиною затягування стали надмірні затримки з боку органів влади, а також очевидна відсутність належної компетентності та сумлінності.

Суд звернув увагу, що такі важливі слідчі дії, як аналіз цифрових доказів із телефону загиблого та проведення посмертної судово-психіатричної експертизи, були здійснені лише через приблизно дев’ять років після смерті військовослужбовця.

ЄСПЛ підкреслив, що плин часу неминуче зменшує кількість та якість доказів і може поставити під загрозу можливість успішного розслідування. У цій справі проблеми були посилені численними попередніми упущеннями, частину з яких уже було складно або неможливо виправити.

Суд дійшов висновку, що Україна не провела ефективного розслідування смерті військовослужбовця, що стало порушенням статті 2 Конвенції у її процесуальному аспекті.

Україна не довела переконливої версії смерті військового

Суд зазначив, що національне розслідування так і не встановило остаточної причини смерті П.С. Водночас формулювання питань під час посмертної психіатричної експертизи свідчило про те, що органи розслідування фактично надавали перевагу версії самогубства. Однак через серйозні недоліки розслідування ЄСПЛ не міг вважати його висновки достовірними, а пояснення смерті — переконливим і задовільним.

За висновком Суду, органи влади не виконали обов’язку надати задовільне та переконливе пояснення смерті військовослужбовця, який перебував під контролем держави під час проходження служби.

Тому ЄСПЛ встановив і порушення статті 2 Конвенції в матеріально-правовому аспекті.

Також ЄСПЛ присудив батькові загиблого 20 000 євро компенсації моральної шкоди, 650 євро судових витрат, понесених у національних судах, та 2000 євро витрат на провадження в ЄСПЛ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.