Детектив НАБУ Віктор Фурсевич іде до ВРП: Етична Рада цікавилась позиками знайомим, квартирою матері та програмою «єОселя»

Віктор Фурсевич претендує на посаду члена Вищої ради правосуддя за квотою Верховної Ради. У правоохоронній системі він працює понад 15 років. Після навчання у профільному інституті для підготовки кадрів СБУ працював слідчим та старшим слідчим в особливо важливих справах у підрозділах Служби безпеки, а у 2017 році за результатами конкурсу перейшов до Національного антикорупційного бюро.

У НАБУ Віктор Фурсевич працює майже дев’ять років і нині обіймає посаду старшого детектива. У документах на конкурс до ВРП він наголошує на досвіді розслідування резонансних кримінальних проваджень, більшість із яких, за його словами, стосувалися можливих правопорушень високопосадовців та керівників державних підприємств.

Свою участь у конкурсі Фурсевич пояснює бажанням застосувати правоохоронний та антикорупційний досвід у судовій системі. Одним із головних завдань ВРП він називає захист незалежності суддів, а дисциплінарні процедури, на його переконання, мають бути обґрунтованими та справедливими. Окремо кандидат зазначає, що його практичний досвід може бути корисним під час оцінки обставин, які можуть свідчити про корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Одним із перших питань Етичної ради стала позика, яку Віктор Фурсевич у листопаді 2021 року надав знайомому свого товариша. Йшлося загалом про 7 тис. доларів.

За словами кандидата, спочатку товариш попросив допомогти своєму знайомому, якому були потрібні гроші. Фурсевич передав йому 4 тис. доларів, які на той момент мав із собою на роботі. Наступного дня позичив ще 3 тис. доларів. Кожну передачу грошей оформлювали розпискою.

Згодом Фурсевич дізнався, що позичальник збирав гроші на придбання квартири у Вишгородському районі Київської області.

Повернути позику мали до 28 лютого 2022 року, однак після початку повномасштабного вторгнення гроші вчасно не повернули. За словами Фурсевича, позичальник перестав відповідати на телефонні дзвінки, тому кандидат звернувся до суду та домігся накладення арешту на його майно як заходу забезпечення позову.

Після цього боржник повернув гроші ще до розгляду справи по суті. Крім основної суми він сплатив Фурсевичу ще 250 доларів, які кандидат, за його словами, задекларував як проценти.

Окрему увагу Етичної ради привернуло пояснення Фурсевича, чому він погодився позичити значну суму людині, з якою до того близько знайомий не був.

Кандидат розповів, що позичальник працював в органах безпеки та міг володіти оперативною інформацією. Фурсевич допускав, що подальше спілкування з ним може бути корисним для його професійної діяльності.

Це викликало додаткове запитання члена Етичної ради: чи була передача грошей звичайною позикою, чи могла йтися про певний прихований договір про співпрацю.

Фурсевич наполягав, що це був саме договір позики.

Запитання виникли й щодо декларації Фурсевича за період його служби в управлінні СБУ в Луганській області.

У 2015 році його перевели до Сєвєродонецька. Там він проживав разом із двома колегами у двокімнатній квартирі, яку орендував один із них. Фурсевич користувався житлом за усною домовленістю та сплачував третину комунальних платежів і орендної плати.

Водночас квартиру він не зазначив серед об’єктів нерухомості, якими користувався.

Фурсевич пояснив це тодішніми роз’ясненнями НАЗК. За його словами, він виходив із того, що нерухомість необхідно декларувати залежно від користування нею станом на останній день звітного періоду. На кінець року він перебував у відпустці в Тернопільській області й фактично у квартирі не проживав.

Під час додаткових запитань кандидат підтвердив, що мав ключі від квартири та після свят повертався туди. Водночас наполягав, що юридично орендарем не був, а саму адресу вказав в іншому розділі декларації.

На запитання, чи вважає він своє рішення правильним зараз, Фурсевич відповів, що за буквального тлумачення тодішнього роз’яснення вважає свої дії правильними. Однак з огляду на загальний зміст декларування та подальші роз’яснення визнав, що квартиру краще було зазначити й у розділі «Об’єкти нерухомості».

Після переїзду до Києва Фурсевич також певний час не платив орендну плату за житло. У 2017 році він проживав в одній із кімнат двокімнатної квартири, яку орендував його товариш. За словами кандидата, товариш винаймав квартиру ще до його приїзду до столиці та сам запропонував йому тимчасово оселитися у вільній кімнаті.

Орендну плату Фурсевич не компенсував. Натомість, за його словами, оплачував частину комунальних послуг, купував продукти та допомагав у побуті.

У 2018 році мати цього ж товариша придбала двокімнатну квартиру в Києві. Фурсевич отримав можливість користуватися однією з її кімнат і фактично проживав там майже до кінця 2023 року.

Етична рада запитала кандидата, чи могли такі відносини створювати конфлікт інтересів. Фурсевич це заперечив, пояснивши, що вони з товаришем працювали в НАБУ на рівнозначних посадах і між ними не було відносин керівника та підлеглого.

Ще одна частина співбесіди стосувалася квартири матері кандидата у Києві. За словами Фурсевича, майнові права на квартиру придбали у 2020 році, а право власності після завершення будівництва зареєстрували у 2023-му. Його мати працювала лікарем у Тернопільській області та розглядала нерухомість як спосіб інвестувати власні заощадження.

Кандидат пояснив, що родина розглядала різні варіанти нерухомості, а він разом із матір’ю особисто оглядав об’єкти у Києві та Київській області.

Після завершення будівництва у квартирі зробили ремонт. Мати Фурсевича, однак, постійно до Києва не переїхала й продовжила жити та працювати в Тернопільській області. За словами кандидата, вона лише періодично буває у столичній квартирі.

Саме ця квартира стала підставою для ще одного запитання Етичної ради. Кандидат повідомив, що з 2024 року проживає у квартирі матері, на придбання якої раніше подарував їй кошти. Водночас у 2025 році він придбав власне житло в іпотеку за державною програмою «єОселя».

Етична рада наголосила, що формально кандидат відповідав вимогам програми, оскільки власного житла не мав. Водночас у нього запитали, чи вважає він етичним користуватися пільговою державною програмою для осіб без власного житла за обставин, коли він фактично проживав у квартирі, значну частину вартості якої профінансував сам.

Фурсевич пояснив, що квартира юридично належить матері, а власного житла він не мав. За його словами, у 2025 році в нього склалися особисті відносини і він почав планувати майбутнє проживання з дружиною. Крім того, кандидат очікує, що після завершення війни його мати переїде до Києва і житиме у власній квартирі.

Фурсевич наголосив, що отримання саме пільгового кредиту не було його метою: він потребував житла і скористався доступною на той момент програмою.

Кандидат також звернув увагу, що у разі звільнення з НАБУ через перехід на іншу посаду втратить можливість надалі користуватися пільговими умовами та сплачуватиме повну відсоткову ставку.

На уточнення Етичної ради, чи користується він програмою «єОселя» зараз, Фурсевич відповів: «Так».

Під час співбесіди Фурсевич підтвердив, що конкурс до Вищої ради правосуддя — не перша його спроба перейти з правоохоронної системи до судової.

У 2025 році він вирішив узяти участь у доборі на посаду судді місцевого суду. За словами кандидата, саме місцевий суд він обрав тому, що не відповідав кваліфікаційним вимогам для судів інших інстанцій через відсутність суддівського та наукового стажу.

У 2026 році Фурсевич вирішив паралельно претендувати на посаду члена Вищої ради правосуддя.

Своєю перевагою кандидат вважає те, що приходить не із судової системи. За його словами, багаторічний досвід роботи в правоохоронних органах і протидії корупції може бути корисним під час розгляду дисциплінарних справ та захисту суддів від втручання у здійснення правосуддя.

«Я якраз буду цією людиною зі сторони, яка прийшла не з судової системи, яка буде дивитися ширше на процес організації діяльності судової системи в Україні», — пояснив Фурсевич.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.