«Діалоги з героєм»: як в окупації у Запорізькій області залучають російських бойовиків до виховання українських дітей

Поки тривають бойові дії, на окупованій частині Запорізької області Росія веде паралельну війну – ідеологічну . Її фронт пролягає через класні кімнати шкіл і аудиторії коледжів.

Одним із ключових інструментів стала програма «Діалоги з героями». У її межах учасники повномасштабного вторгнення регулярно зустрічаються з молоддю та просувають наративи про «захист Батьківщини» і «призначення солдата».

Як працює ця система впливу в окупації – у матеріалі «Першого Запорізького».

Ідеологічне замовлення: дітям нав’язують романтизований образ війни

«Діалоги з героями» – всеросійський проєкт, що реалізується в межах федеральної програми «Патріотичне виховання» та національного проєкту «Освіта», запущеного у 2018 році. Спочатку до участі в ньому залучали ветеранів Другої світової війни, а також учасників воєн в Афганістані та Чечні.

Після початку повномасштабної війни проти України ініціатива змінила зміст: основними спікерами стали її учасники.

Окупаційна влада подає такі зустрічі як «патріотичні уроки» або «живе спілкування з героями». Насправді йдеться про системну ідеологічну роботу, спрямовану на виправдання війни та її героїзацію.

На окупованих українських територіях програму впровадили паралельно з переведенням освіти на російські стандарти. У 2025/2026 навчальному році тут функціонують близько двох тисяч шкіл, у яких навчаються понад 580 тисяч дітей. За цих умов освіту використовують як інструмент системного ідеологічного впливу: змінюють програми, витісняють українську мову, переписують історію та формують лояльність до Росії.

Формат зустрічей із «героями» має напівформальний характер: військовий виступає перед аудиторією, розповідає про власний бойовий досвід і відповідає на запитання. Такі заходи зазвичай проходять за типовим сценарієм – із акцентом на особисті «подвиги» та закликами до патріотизму і готовності до служби. Їх часто доповнюють демонстрацією військової символіки, пропагандистських відео чи презентацій, а також врученням символічних подарунків.

Запорізька область є одним із важливих майданчиків для впровадження цієї практики. Окупаційне «Міністерство молодіжної політики Запорізької області» виступає організатором таких зустрічей, які часто приурочують до символічних для Росії дат.

Окремим майданчиком для проведення заходів на окупованій частині регіону став пропагандистський мультимедійний парк «Росія – моя історія». До участі активно залучають школярів, представників «Юнармії», кадетських класів Росгвардії та студентського корпусу рятувальників – тобто молодь, уже інтегровану в мілітаризовані структури.

«Герої» окупації зі зброєю та позивними: хто приходить до дітей

Помітну роль у мілітаризації освіти та проведенні пропагандистських заходів для молоді відіграють бойовики батальйону імені Судоплатова. Підрозділ сформували у вересні 2022 року в Мелітополі з ініціативи окупаційної адміністрації на чолі з Євгеном Балицьким.

У публічному просторі бойовиків зображують як «захисників», «визволителів» або «героїв спеціальної військової операції». Їхні біографії подають у героїзованому вигляді з акцентом на «відвазі», «самопожертві» та «служінні батьківщині», водночас замовчуючи воєнні злочини та руйнування, спричинені діями російської армії. Іноді до участі залучають і місцевих жителів, які вступили до російських формувань, демонструючи їх як приклад «правильного вибору».

Під час зустрічей спікери розповідають про службу, бойові завдання, «захист мирного населення» та «боротьбу з ворогами». Ці розповіді адаптовані для дитячої аудиторії: вони спрощені, емоційно забарвлені й не передбачають альтернативних оцінок.

Невід’ємною частиною таких заходів є демонстрація нагород, покликана підкреслити престиж військової служби та державне визнання. Водночас сам формат «діалогу» часто залишається формальним: запитання дітей нерідко готують заздалегідь, а відповіді відтворюють стандартні ідеологічні формулювання.

Наративи ненависті: чому навчають за зачиненими дверима класів

Загалом зміст «діалогів» підпорядкований кільком ключовим наративам, які відтворюють стандартний набір російської пропаганди.

Центральним наративом є виправдання війни через риторику «захисту». Сам термін «війна» уникають, замінюючи його формулюваннями «спеціальна військова операція», «захист Вітчизни» або «звільнення». Росію позиціонують як державу, що нібито протистоїть «нацизму», а участь у бойових діях подають як почесну місію.

Другий наратив стосується «обов’язку молоді». Він спрямований на формування готовності до служби, поваги до військового вибору та ототожнення себе з Росією. Під час зустрічей підліткам і студентам пояснюють роль «захисників» і відповідальність молодого покоління «в непростий час», поступово підводячи до думки про необхідність їхньої участі у військових структурах. Так, 27 березня у Мелітопольській школі №8 ветеран війни проти України Сергій Юрченко під час зустрічі зі школярами говорив про «служіння Вітчизні», «особисту відповідальність» і формування «громадянської ідентичності», закріплюючи у дітей уявлення про нормативність такого вибору.

Схожі меседжі лунали і в Мелітопольському коледжі транспорту та сфери послуг під час заходу до дня російського захисника Вітчизни. Перед студентами виступив ветеран війни проти України Кирило Бабушкін, колишній учасник ПВК «Вагнер». Він наголошував на вимогах до молоді та необхідності бути готовими «захищати Росію» протягом усього життя, тоді як викладачі підкреслювали, що таких людей слід знати й ними пишатися.

Ще один напрям – підміна понять через риторику «безпеки». Під виглядом лекцій про «протидію екстремізму та тероризму» дітям нав’язують уявлення, що будь-який спротив окупації або проукраїнська позиція є «екстремізмом» чи «тероризмом». Таким чином будь-яку незгоду з окупаційною владою подають як небезпечну і неприйнятну.

Окремий блок стосується переосмислення історії. Так, 19 березня в мультимедійному парку «Росія – моя історія» у Мелітополі молоді подали події так званої «Кримської весни» як приклад «правильного історичного вибору». Учасникам розповідали про «єдність» Криму та Запорізької області з Росією, апелюючи до концептів «Новоросії» та «спільного минулого». Такі інтерпретації формують уявлення про нібито закономірність окупації та її «позитивні» наслідки.

Водночас «діалоги» містять приховане або відкрите заохочення до вступу у воєнізовані структури – «Юнармію», кадетські класи та добровольчі формування. У підсумку ця програма виконує не лише пропагандистську, а й рекрутингову функцію, поступово готуючи молодь до інтеграції в силові структури держави-агресора.

Ціле покоління під тиском

Такі практики Росії мають правові наслідки: залучення дітей до мілітаризованого середовища та підготовка до служби на боці держави-окупанта порушують норми міжнародного гуманітарного права і кваліфікуються як воєнний злочин.

Водночас ідеться про глибший вплив – знищення української ідентичності та формування у дітей уявлення про себе як частину Росії. Це є одним із елементів політики асиміляції, що може підпадати під ознаки злочину геноциду.

У довгостроковій перспективі такі практики змінюють світогляд: війна перестає сприйматися як трагедія й закріплюється як прийнятна частина реальності. Саме тому документування цих випадків є важливим як для розуміння поточної ситуації, так і для подальшої правової оцінки дій Російської Федерації. Зібрані факти можуть стати доказами у міжнародних судових процесах щодо порушення прав дітей і використання освіти як інструменту впливу.

Текст – Олександр Носок

Читайте також:

• Іграшки з прицілом: як Росія на окупованій частині Запорізької області навчає дітей керувати бойовими дронами
• Замість іграшок – автомати: як «Юнармія» на окупованій частині Запорізької області вчить дітей воювати проти України
• «Парти героїв СВО»: як Росія мілітаризує школи на окупованій частині Запорізької області

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!