Digital Europe: які можливості програма відкриває для України

Українські компанії, університети, наукові установи та органи влади можуть долучатися до європейських цифрових проєктів, тестувати нові технології, шукати партнерів і претендувати на фінансування. Такі можливості відкриває програма ЄС Digital Europe, до якої Україна приєдналася у 2022 році.

Її бюджет на 2021–2027 роки становить 8,1 мільярда євро. Кошти спрямовують на штучний інтелект, суперкомп’ютери, кібербезпеку, цифрові навички та інші технологічні напрями. Окремі можливості вже доступні і в Запоріжжі через місцевий європейський цифровий інноваційний хаб.

«Перший Запорізький» розповідає, як працює Digital Europe, хто може долучатися до програми, яку підтримку отримують українські організації та як подати заявку на фінансування.

Що таке Digital Europe та як Україна долучилася до програми

Digital Europe, або «Цифрова Європа», працює у 2021–2027 роках. Її створили, щоб сучасні розробки швидше переходили від окремих експериментів до практичного використання у бізнесі, державному секторі, медицині, освіті, промисловості та інших сферах.

Загальний бюджет становить 8,1 мільярда євро. ЄС фінансує шість великих напрямів: високопродуктивні обчислення, штучний інтелект (ШІ), кібербезпеку, поглиблені цифрові навички, розвиток спільних цифрових потужностей та сумісності систем, а також напівпровідникові технології.

Високопродуктивні обчислення – це насамперед робота із суперкомп’ютерами. Вони потрібні там, де звичайних комп’ютерних потужностей недостатньо: для складного моделювання, аналізу великих масивів даних, наукових розрахунків або навчання моделей штучного інтелекту.

Інша частина стосується штучного інтелекту та даних. Європейські кошти використовують для створення інфраструктури, тестування нових систем і їх застосування у медицині, промисловості, транспорті, державних сервісах та інших галузях. Окремо фінансують кіберзахист, підготовку фахівців і розвиток технологій, які окремій компанії чи університету було б надто дорого створювати самостійно.

Підтримка не зводиться лише до гранту на рахунок певної організації. За кошти Digital Europe створюють спільну інфраструктуру, центри для тестування розробок, мережу цифрових інноваційних хабів, навчальні проєкти та сервіси, якими можуть користуватися різні учасники.

Україна приєдналася до «Цифрової Європи» у вересні 2022 року. Відтоді українські юридичні особи можуть подаватися на ті конкурси, які відкриті для країни, а також входити до міжнародних команд разом із партнерами з держав ЄС. Для окремих тем, особливо пов’язаних із кібербезпекою та критичними технологіями, можуть діяти додаткові вимоги, тому умови кожного набору потрібно перевіряти окремо.

Європейські цифрові хаби: як компанії тестують нові технології 

Один із найбільш практичних інструментів Digital Europe – Європейські цифрові інноваційні хаби. До такого центру компанія може звернутися, якщо хоче автоматизувати виробництво, запровадити штучний інтелект, посилити кіберзахист або перевірити нову розробку перед значними витратами.

Фахівці можуть оцінити цифрові потреби підприємства, знайти слабкі місця, допомогти протестувати рішення та навчити працівників. Через хаби також шукають технологічних партнерів і джерела фінансування. Для малого та середнього бізнесу це можливість отримати доступ до експертизи або обладнання, яке компанія не могла б утримувати самостійно.

Європейська мережа налічує понад 150 таких центрів, які працюють приблизно у 90% регіонів Європи. Вони обслуговують як приватні компанії, передусім малий і середній бізнес, так і установи публічного сектору.

В Україні перші шість центрів запрацювали раніше, а у 2026 році до мережі додалися ще чотири. Вони отримають від ЄС понад 3,6 мільйона євро на роботу з ШІ, блокчейном, кібербезпекою, медичними та аграрними технологіями, енергоефективністю й іншими напрямами.

До європейської мережі входить і Запорізький європейський цифровий інноваційний хаб, який працює для Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей. Координує його Національний університет «Запорізька політехніка», а серед партнерів – Запорізька торгово-промислова палата та кластер «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування».

Хаб орієнтується, зокрема, на промисловість, енергетику та малий і середній бізнес. Серед його технологічних напрямів – штучний інтелект, робототехніка, кібербезпека, цифрові двійники, 3D-друк та промислова автоматизація. 

Допомога вже має конкретні приклади. Український виробник спортивного одягу MAXsport завдяки цифровому хабу почав використовувати 3D-моделювання. Замість того щоб одразу шити фізичний прототип, частину моделей можна створювати й перевіряти у цифровому вигляді. Це скорочує час на підготовку нового виробу та зменшує витрати.

Онлайн-сервіс ветеринарної допомоги PetSOS пройшов технологічний аудит: фахівці оцінили слабкі місця продукту, після чого команда підготувала грантову заявку на його подальший розвиток. 

Окремий великий напрям – перевірка систем штучного інтелекту в умовах, наближених до реальних. Для цього в Європі створили чотири спеціальні майданчики для агропродовольчої сфери, медицини, промисловості та розумних міст і громад.

До них долучилися 128 партнерів із 16 країн. Загальний обсяг інвестицій становив 220 мільйонів євро, половину суми профінансував Європейський Союз. Для розробника це означає можливість перевірити систему не лише у власній лабораторії. Наприклад, медичний алгоритм можна випробувати на спеціалізованих даних та обладнанні, а промислове рішення – на виробничих процесах. Помилки або слабкі місця можна знайти ще до виходу продукту на ринок.

У квітні 2026 року Єврокомісія відкрила сім нових конкурсів Digital Europe на загальну суму 63,2 мільйона євро. Вони стосувалися штучного інтелекту в медицині, цифрового здоров’я, цифрових навичок та онлайн-безпеки. Зокрема, 9 мільйонів євро передбачили для систем, які використовують ШІ для аналізу медичних зображень.

Від навчання фахівців до захисту від кібератак: що ще фінансує Digital Europe 

Ще одна частина Digital Europe стосується людей, які мають працювати з новими технологіями. Йдеться не про базову комп’ютерну грамотність, а про підготовку спеціалістів зі штучного інтелекту, аналізу даних, хмарних систем, квантових технологій, високопродуктивних обчислень і кіберзахисту.

За даними Єврокомісії, у межах програми вже реалізують 37 освітніх проєктів у ключових технологічних сферах. До них залучені понад 500 закладів вищої освіти, навчальних установ, компаній та наукових організацій, а понад 2,5 тисячі людей навчаються на цифрових магістерських програмах і курсах.

Окремо Єврокомісія виділила 27 мільйонів євро на нові академії цифрових навичок. Вони працюють із квантовими технологіями, штучним інтелектом та віртуальними світами.

Для університетів, дослідників і технологічних компаній важливий також доступ до обчислювальних потужностей. Одним із нових інструментів стали фабрики штучного інтелекту – центри, де поєднують суперкомп’ютери, дані та фахівців, необхідних для створення і вдосконалення складних моделей ШІ.

У 2021–2027 роках загальні інвестиції Єврокомісії, країн ЄС та інших держав-учасниць у суперкомп’ютерну інфраструктуру й фабрики штучного інтелекту мають сягнути 10 мільярдів євро.

Велика частина бюджету передбачена і на кібербезпеку. У 2021–2027 роках Digital Europe планує спрямувати на неї близько 1,9 мільярда євро. Йдеться про захист державних систем, бізнесу й критично важливої інфраструктури, розвиток спеціалізованих інструментів та посилення спроможності реагувати на атаки.

Восени 2026 року відкрили нові набори, пов’язані з кіберстійкістю, захистом інфраструктури та розвитком відповідних спроможностей. Для частини з них дедлайн встановлений на 14 січня 2027 року.

У кіберсфері правила участі можуть бути жорсткішими, ніж в інших темах. Через чутливість окремих технологій українській компанії, університету чи установі потрібно перевіряти, чи відкритий конкретний конкурс для організацій з України та які вимоги встановлені до партнерів.

Із червня 2026 року Україна також отримала доступ до Кіберрезерву ЄС. Це вже не грантова можливість, а механізм екстреної допомоги під час великих кібератак. Якщо стається серйозний інцидент, до реагування можуть залучити перевірених приватних постачальників, які допомагають стримати атаку та відновити роботу систем.

Хто може отримати фінансування Digital Europe та як подати заявку 

Digital Europe не має одного універсального гранту. Єврокомісія відкриває окремі конкурси під конкретні завдання, а в кожному оголошенні вказує, хто може подаватися, який бюджет доступний, чи потрібні партнери з інших країн та яку частину витрат покриє ЄС.

Залежно від теми претендувати на фінансування можуть компанії та стартапи, університети, наукові установи, державні органи, громади, громадські й інші організації. Часто заявку готує не один учасник, а міжнародна команда з кількох партнерів.

Усі відкриті та заплановані набори публікують на EU Funding & Tenders Portal. Через нього також реєструють організацію, шукають партнерів, завантажують документи та надалі працюють із проєктом.

Подання виглядає так:

1. Знайти відповідний конкурс. На Funding & Tenders Portal потрібно обрати Digital Europe та переглянути відкриті або заплановані набори. На сторінці кожного є опис завдання, бюджет, дедлайн і вимоги.
2. Перевірити умови для України. Потрібно з’ясувати, чи допускають українські організації, хто саме може подаватися, скільки партнерів необхідно та чи передбачене власне співфінансування.
3. Зареєструвати організацію. Для роботи з порталом створюють EU Login, після чого компанію, університет або установу вносять до реєстру учасників. Організація отримує дев’ятизначний номер PIC, який використовують у заявках ЄС. Якщо вона вже зареєстрована, повторно цього робити не потрібно.
4. Знайти партнерів, якщо цього вимагає конкурс. У багатьох проєктах потрібна міжнародна команда. На Funding & Tenders Portal є окремий сервіс для пошуку організацій із потрібним досвідом або компетенціями.
5. Підготувати проєктну пропозицію. У ній описують проблему, рішення, заплановані дії, очікувані результати, бюджет і роль кожного партнера. Точні форми та додатки залежать від конкретного конкурсу.
6. Надіслати заявку онлайн. Документи подають через портал. Кінцевий термін зазвичай встановлюють на 17:00 за брюссельським часом у день дедлайну. Єврокомісія радить не залишати завантаження на останні хвилини.
7. Дочекатися оцінювання. Після закриття конкурсу заявки перевіряють за заздалегідь визначеними критеріями. Якщо проєкт відберуть, починається підготовка грантової угоди. Від завершення прийому до її підписання може минути до дев’яти місяців.

В Україні національним контактним пунктом «Цифрової Європи» є Офіс з розвитку підприємництва та експорту. Він інформує потенційних заявників про доступні конкурси та консультує щодо участі. 

Запорізькі компанії та установи можуть також звертатися до Запорізького європейського цифрового інноваційного хабу. Для місцевих організацій це ще один спосіб знайти потрібну експертизу, партнерів або зрозуміти, які європейські інструменти підходять для конкретного цифрового проєкту.

Текст – Анастасія Гавриш

Читайте також:

• €90 млрд підтримки від ЄС: як працює новий механізм Ukraine Support Loan для України
• Erasmus for Young Entrepreneurs: як українські підприємці можуть отримати бізнес-досвід у Європі

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!