Директор ЦРУ провів непублічні переговори в Москві: РФ відповіла посиленням ударів по Україні

Несподіваний візит директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви не схилив керівництво Росії до припинення війни, а навпаки — спонукав Володимира Путіна посилити повітряні атаки з розрахунком змусити Україну капітулювати перед територіальними вимогами до настання зими. Про це 4 вересня 2026 року повідомило американське видання The Washington Post. Авторами розслідування виступили журналістка-розслідувачка та авторка бестселера «Люди Путіна» Кетрін Белтон, двічі лауреат Пулітцерівської премії Ґреґ Міллер та ветеран висвітлення діяльності розвідувальних служб Воррен П. Стробел.

Непублічні переговори у Москві

Під час поїздки очільник ЦРУ зустрівся з директором Федеральної служби безпеки РФ Олександром Бортніковим — впливовим представником найближчого оточення російського президента, який раніше координував обміни полоненими зі Сполученими Штатами.

За інформацією джерел, знайомих із перебігом розмови, Джон Реткліфф попередив російську сторону: спроби подальшої ескалації обернуться проти самої Москви, а позиції Росії суттєво погіршаться через пів року чи рік, тому слід повернутися до дипломатичних переговорів. Західний посадовець на умовах анонімності уточнив, що головна мета візиту полягала в донесенні чіткого сигналу: Росія не зможе змусити Україну відмовитися від Донбасу.

Утім, після завершення зустрічей директор ЦРУ дійшов висновку, що хоча позицію було передано, це не змінило реального стану речей. Співрозмовники журналістів зауважили: у Кремлі сприйняли приїзд американського посадовця як спробу переконати Путіна зупинитися, проте сам російський лідер витлумачив цей крок як прояв слабкості з боку США. Офіційно коментувати візит свого керівника в ЦРУ відмовилися.

Посилення бомбардувань та удари по інфраструктурі

Протягом десяти днів після поїздки Реткліффа російська армія різко наростила удари ракетами та реактивними безпілотниками по українських містах. Цілями нападів стали об'єкти енергетики, водопостачання, супермаркети та склади з продовольством. На тлі очікуваного візиту до Москви та Києва американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера російський безпілотник атакував будівлю центрального управління Служби безпеки України в Києві. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав це влучання значною ескалацією.

Російський науковець, близький до дипломатичних кіл РФ, прокоментував дії Кремля:

«Це може бути певним сигналом Вашингтону, що Росія продовжує наступальну операцію, і немає жодної потреби змінювати свою позицію та ставати гнучкішою».

Він додав, що встановлення повного контролю над Донбасом залишається мінімальною попередньою умовою російського керівництва для будь-яких майбутніх переговорів, а в Москві вважають, що мають достатньо важелів для збереження військової ініціативи.

Сам Путін публічно відкинув можливість компромісів. Виступаючи на конференції з безпеки в Киргизстані, де він зустрівся з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном і пообіцяв підтримку Тегерану в протистоянні зі США, російський президент заявив: «З терористами переговорів не ведуть». Спілкуючись із російськими журналістами, він висловив переконання у досягненні своїх цілей: «Я не маю сумнівів, що ворог розсиплеться».

Економічні труднощі Кремля та ставка на виснаження

Військове просування армії РФ на сході України фактично сповільнилося, а російська економіка зазнає зростаючого навантаження. До кінця липня дефіцит бюджету РФ досяг 74,4 мільярда доларів, що становить 2,8% від валового внутрішнього продукту та суттєво перевищує річний урядовий прогноз у 1,6%. Фінансова тривожність призвела до відтоку мільярдних вкладів із банківської системи, а обсяг проблемних корпоративних кредитів збільшився після масового фінансування військових заводів.

На Східному економічному форумі у Владивостоці Путін визнав прорахунок влади щодо захисту власного паливного сектору від ударів українських далекобійних дронів, які спричинили найбільшу бензинову кризу з часів розпаду СРСР:

«Ми припустилися помилки».

Попри це, впевненості Кремлю додав стрибок світових цін на нафту через загострення конфлікту між США та Іраном. Як зазначив представник московських ділових кіл, у керівництві РФ досі панує переконання, що країна здатна перечекати опір України. Розрахунок робиться на те, що удари по енергетиці та водопостачанню змусять населення вимагати завершення війни, тоді як знищити українську армію на лінії фронту наявними ресурсами надзвичайно важко. Крім того, Москва очікує на зміну політичного балансу на Заході через успіхи правих сил на виборах у Німеччині та Франції.

Ситуація в Україні перед настанням холодів

Україна водночас стикається з гострим браком систем протиповітряної оборони та ракет для комплексів Patriot, через що напередодні зими зростає ризик масштабних гуманітарних проблем. Один з українських посадовців наголосив, що ситуація загрожує повним колапсом життєзабезпечення у разі продовження руйнувань.

Також зберігається фінансовий дефіцит: для покриття нестачі в оборонному бюджеті український уряд терміново веде переговори з Європейським Союзом щодо виділення додаткових 27 мільярдів доларів фінансування.