Чому імітація розслідування конфлікту з ТЦК у Львові може розколоти країну.
Несправедливість і насильство породжують природний гнів громадян демократичної країни. І неодноразові застереження суспільства щодо бандитських методів бусифікації та затягування мобілізаційної реформи обернулись передбачуваним конфліктом у Сихові. Втім, схоже, влада все ще вперто сподівається силоміць вирішити кадрову проблему ЗСУ виключно за рахунок простих людей.
За словами очевидців, саме це мали на увазі львів’яни, які намагалися викрити «тітушок» ТКЦ у Сихові. Люди стурбовані тим, що і цього разу проблему пробують «спростити» до рядового хуліганства з одним цапом-відбувайлом.
Адже ще до розслідування, вивчення відео з місця події, з боді-камер тцкашників та поліцейських, уже затримано одного з присутніх під час протесту і вже публічно озвучено його прізвище та вручено підозру у побитті поліцейських і військового.
Тим часом лише до червня 2025 року, за даними Генпрокуратури, порушено близько тисячі кримінальних проваджень щодо зловживань, перевищення повноважень, насильства і незаконного утримання, скоєних працівниками ТЦК. До суду направлено близько сорока обвинувальних актів. А винесено дев’ять обвинувальних рішень суду. Рішення, як вважають громадські активісти, символічні — за зламані кінцівки, отруєння газом, викрадення і катування людей, замасковані під самогубство вбивства. А з того часу пройшов цілий рік — і скарг на ТЦК не поменшало.
Можна навести думку багатьох бойових командирів, які відверто зневажають ТЦКашників і пропонують їм очолити на фронті мобілізованих ними кривих, горбатих, пристаркуватих, гепатитних хроніків, наркоманів та алкашів. Словом, тих, що не змогли відкупитися. Всі вже чули ці заяви. І бачили на власні очі, як 15 «вгодованих бугаїв» запихають в бус візуально немічних людей, аби тільки цинічно самим вберегтися від передової.
А як зросли їхні статки за час війни! Здається, що вже стало джентльменським набором воєнкомів: суперкари, кілька свіженьких квартир, нові будинки, оформлені на прабабусь, і гори бабла, вторгованого за індульгенції для тих, по кому реально плаче армія.
Натомість 23-річного військовослужбовця зі Львова Олега Гаврилова вже помістили до мавп’ятника без можливості застави. І вже, за словами колег, щось вигадують, аби зробити з нього СЗЧешника. До речі, схоже, з ним вже провели жорстку виховну роботу, судячи по фейсу, з яким його привели на суд. На жаль, закрита система продожує триматися на репресіях, залякуванні та вибиванні зізнання. І відводить увагу суспільства від своїх підтасовок і махінацій.
Почнемо з того, кого і чому вгамовували львівські хлопці в особі «людини у пікселі». Громадські активісти повідомяють, що під виглядом ТЦКашника-ветерана силовою бусифікацією займався місцевий боксер із так званих «тітушок», яким воєнкоми в обмін на ті ж індульгенції доручають брудну роботу. І саме «чорносотенець» спричинив кофлікт у Сихові, бо першим професійно вдарив хлопця, який йому фізично не загрожував.
Тому довелося всім миром його вгамовувати і знімати з нього військову форму, якої він не гідний. А стосовно поліцейських, то, за словами очевидців, їх ніхто зумисно не бив. Зрозуміло, що емоції було важко стримати, але ж нікого не покалічили, як це частенько роблять ТЦКашники разом зі своїми «тітушками» під час «оповіщень».
Хто може тепер пояснити, що це за оповіщення? Що за чорні загони ТЦК, які розпалюють ще більшу ненависть до цієї не дуже симпатичної народу структури?
І, нарешті, найболючіша точка у цій неприємній ситуації. Після «виховної роботи» групу підлітків змусили публічно вибачатися за участь у мобілізаційному конфлікті та кричати: «Слава ТЦК!» Тобто, слава не хлопцям з передової, а тим, що зробили процес мобілізації комерціалізовним пугалом, яке заради збереження власної шкіри заганяє народ у стійло?
На жаль, зараз у багатьох людей зашкалює обурення і збивають і мене на, можливо, упереджені узагальнення. Але за чотири з половиною роки прихованого потурання свавіллю та ігноруванню Конституції України окремі центри комплектації, особливо регіональні, вже перетворилися на ОЗУ, і це визнано правоохоронцями. Вони вже підміняють собою владу з правом беззаперечно вирішувати, кому продати право на життя, а кого відправити на фронт.
При всьому тому, що мобілізація дуже потрібна, далі так продовжуватись вона не може. І своє справедливе слово має сказати держава. Народ чекає, коли приймуть справедливе рішення щодо обов’язку абсолютно кожного військовозобов’заного громадянина захищати країну, із жорстким покаранням тЦкашників, влкашників, держслужбовців, що схематозять із ухиленням від служби. Та із забезпеченням гідної винагороди військовим за те, що ризикують життям. Одним словом, держава зробила все, щоб люди не хотіли йти в армію.
Скільки силовиків підзаконними актами сховали від армії, чиновників, мажорів, олігархів, депутатів? 40000 ТЦКашників, із яких, я думаю, 1% був на фронті. Та ще й двох помічників нардепів офіційно відмазали. Виходить, що нас і так уже розділили на «чорних і білих». На тих, хто мусить загинути, і тих, хто на цих смертях заробить мільярди і на «ролс-ройсі» в’їде у ЄС, до своїх іспанських палаців. Їх і їхніх дітей, кумів і сватів обов’язок захищати країну не стосується?
І, щоб не було всеукраїнського Сихова, що у Львові, їй, нарешті, треба визначатися, з ким іти далі. З народом, як записано в Конституції і на якому тримається армія, чи з міндічами, прокурорами-інвалідами і чорними сотнями ТЦК, котрі вже знищують державу зсередини?
Василь Снігур, читач
