Дітей можуть евакуювати примусово, а цивільних — заради фортифікацій: що змінив Кабмін

На цьому тижні Уряд ухвалив документ, який суттєво змінює правила евакуації населення. Тепер це чіткіший механізм, що складається і з пропозиції військового командування і з примусового вивезення дітей та евакуації заради будівництва фортифікацій.

Нова постанова Кабінету Міністрів України № 1023 від 13 серпня істотно адаптує механізми евакуації до умов повномасштабної війни, визначаючи окремі правила для територій можливих та активних воєнних (бойових) дій.

І головна зміна полягає саме в тому, що евакуація безпосередньо пов’язується не лише із загрозою життю цивільного населення, а й із потребами ведення бойових дій. Передбачено механізм обов’язкової евакуації всіх категорій населення з конкретних ділянок територій, якщо це необхідно для облаштування фортифікацій, інженерних загороджень або формування опорних пунктів.

Документ замінює поняття «збройні конфлікти» на користь конкретнішого терміна «воєнні (бойові) дії». Правила евакуації тепер прямо охоплюють населені пункти, розташовані на територіях можливих та активних воєнних (бойових) дій, включених до відповідного Переліку, сформованого за процедурою постанови Кабінету Міністрів України № 1364.

Встановлюється і окремий режим обов’язкової евакуації населення з таких територій.

Евакуація заради забезпечення оборони

Однією зі змін є можливість проведення обов’язкової евакуації всіх категорій населення з конкретних ділянок територій, визначених військовим командуванням.

Йдеться про випадки, коли для забезпечення можливості ведення Силами оборони воєнних (бойових) дій необхідно облаштувати фортифікаційні споруди та інженерні загородження або сформувати опорні пункти.

Механізм передбачає, що військове командування на відповідній території може визначити конкретні ділянки, у тому числі частини населених пунктів, де виникає потреба в евакуації всіх категорій населення.

Остаточне рішення про проведення такої евакуації приймають обласні або Київська міська держадміністрації, а в разі їх утворення — відповідні військові адміністрації. Підставою для рішення є письмова пропозиція військового командування.

Раніше ж евакуація проводилася переважно за наявності безпосередньої загрози життю через надзвичайну ситуацію.

Під час такої евакуації до організації заходів можуть залучатися Національна поліція та, за необхідності, Військова служба правопорядку у Збройних Силах України.

При цьому функції ВСП визначені окремо. Вона залучається виключно до евакуації населення військових містечок, охорони військових об’єктів і містечок, участі у забезпеченні порядку та військової дисципліни, а також спільного з Національною поліцією забезпечення режиму обмеження в’їзду та виїзду і безпеки руху евакуаційних колон.

Обов’язкова евакуація

Постанова прямо визначає, що в період дії воєнного стану обов’язкова евакуація проводиться з населених пунктів, розташованих на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій, які включені до відповідного Переліку.

Така евакуація може бути:

загальною — для всіх категорій населення;

частковою — для окремих категорій людей, які через вік або стан здоров’я не здатні самостійно забезпечити збереження свого життя чи здоров’я.

До таких категорій прямо віднесено, зокрема, дітей, осіб з інвалідністю та осіб похилого віку.

Примусова евакуація дітей

Важлива зміна стосується обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб.

Для захисту дітей, які перебувають у населених пунктах на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій, обласна або Київська міська держадміністрація чи військова адміністрація може прийняти рішення про таку евакуацію.

Для цього необхідні:

• письмова пропозиція військового командування на відповідній території;
• погодження з Координаційним штабом з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення.

Рішення має бути погоджене Координаційним штабом протягом двох днів з дня його прийняття.

Водночас постанова прямо визначає, що примусова евакуація дитини не означає автоматичного розлучення її з родиною. Евакуація здійснюється у супроводі батьків, одного з батьків, інших членів сім’ї, родичів або законних представників. За їх згодою дитина може евакуюватися без такого супроводу або з іншими особами.

Якщо батьки чи законні представники відмовляються супроводжувати дитину, її евакуація здійснюється відповідно до положень Кодексу цивільного захисту України та законодавства про діяльність органів опіки і піклування.

Дитина, евакуйована без супроводу батьків, членів сім’ї, родичів чи законних представників, доставляється до місця, визначеного Координаційним штабом, і передається органам опіки та піклування.

Спеціалізовані евакуаційні групи

Вперше на рівні постанови закріплено створення спеціалізованих евакуаційних груп від ДСНС та Нацполіції.

Такі мобільні групи можуть залучатися для допомоги органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування під час обов’язкової евакуації.

Їхня головна задача — пошук та евакуація вразливих категорій населення, зокрема людей з інвалідністю, осіб похилого віку та дітей, у випадках, коли звичайне проведення евакуації органами місцевого рівня є неможливим через загрозу життю та здоров’ю їхнього персоналу або населення.

У разі потреби такі групи можуть оснащуватися броньованими транспортними засобами підвищеної прохідності, засобами радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби для захисту від безпілотних засобів ураження.

Окремо передбачено можливість озброєння їхніх екіпажів стрілецькою зброєю або засобами протиповітряної оборони для протидії безпілотним літальним апаратам.

Тобто, держава створює спеціальний механізм евакуації з найбільш небезпечних територій, де робота звичайних евакуаційних органів може бути фізично неможливою.

Транспорт для проведення евакуації

Постанова також деталізує питання залучення транспорту.

Для проведення загальної евакуації із зон надзвичайних ситуацій та населених пунктів, розташованих на територіях активних і можливих воєнних (бойових) дій, можуть залучатися наявні транспортні засоби юридичних осіб публічного права, розташовані на відповідній території.

У разі безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення додатково можуть залучатися транспортні засоби юридичних та фізичних осіб, які перебувають у їхній приватній власності, володінні або користуванні.

Кількість, види та типи необхідного транспорту визначає орган, який прийняв рішення про проведення евакуації та залучення транспортних засобів.

Гарантія тимчасового житла

Окремою гарантією для евакуйованого населення стало пряме закріплення права осіб, евакуйованих із населених пунктів, розташованих на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій, на забезпечення житловими приміщеннями з фонду житла для тимчасового проживання.

Таким чином, нові правила стосуються не лише самого переміщення людей із небезпечних територій, а й визначають окремі гарантії для їхнього тимчасового проживання після евакуації.

Право на повернення

Повернення додому тепер не може бути спонтанним рішенням громадянина. Постанова чітко визначає перелік інстанцій, висновки яких необхідні для відновлення проживання.

ДСНС має підтвердити розмінування, Нацполіція — безпеку руху та правопорядок, Міноборони — завершення активних боїв, МОЗ та МОН — готовність лікарень та шкіл.

Як бачимо Постанова № 1023 змінює підхід до організації евакуації в умовах воєнного стану.

Деталізовано обов’язкову евакуацію, встановлено окремі правила щодо дітей, передбачено спеціалізовані евакуаційні групи та можливість використання броньованого транспорту, а також закріплено право евакуйованих на житло з фонду тимчасового проживання.

При цьому важливо, що рішення про евакуацію не передається безпосередньо військовому командуванню. Його приймають відповідні державні адміністрації або військові адміністрації на підставі письмової пропозиції військових.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.