Дітей вчать керувати дронами, кордони вкривають бункерами: як Європа готується до війни з РФ
Країни Східної Європи, розташовані поблизу кордонів із Росією, готують нові стандарти безпеки для всього Альянсу. Вони демонструють перехід від формальних цифр у бюджеті до реальної готовності держав до тотальної оборони від Путіна.
Про це пише Newsweek.
Сусіди Росії готуються до оборони та війни
На саміті НАТО 2025 року в Гаазі всі країни-члени зобов’язалися спрямовувати 5% ВВП на оборонні потреби для захисту від загроз та справедливого розподілу фінансового тягаря. Лідерами цієї ініціативи стали саме сусіди РФ: Польща (4,3% ВВП 2025 року), Литва (4%), Латвія (3,7%) та Естонія (3,4%), а також Данія (3,3%).
Попри невеликі розміри країн, саме вони показують найвищий рівень готовності до можливого конфлікту з РФ.
Східноєвропейські країни сформували своє бачення оборони через досвід радянської окупації і тривалого періоду репресій, заслань та русифікації. На відміну від Західної Європи, яка після завершення Холодної війни розглядала Росію як економічного партнера, та скорочувала війська, країни Балтії та Польща усвідомлювали постійну наявність загрози.
Для порівняння, чисельність бундесверу скоротилася з 585 тисяч 1990 року до 177 тисяч 2016-го, а армія Великої Британії від 2000 до 2024 року зменшилася на 30%.
Після вступу до НАТО регіон розпочав активну модернізацію збройних сил. Цьому передували, зокрема, численні гібридні та військові агресії РФ. Наприклад, масштабна кібератака на Естонію 2007 року через перенесення суперечливого пам’ятника «Бронзовий солдат» у Таллінні, яка вивела з ладу урядові, банківські та медійні ресурси, вторгнення РФ у Грузію 2008 року, а також анексія Криму 2014 року.
Після початку повномасштабної війни в Україні оборонні заходи суттєво прискорилися. Наразі на кордонах з РФ зводиться 950-кілометрова лінія оборони з бункерами, «зубами дракона» та мінними полями. Її інтегрують з польською програмою «Східний щит».
Все це хочуть встигнути реалізувати до 2028 року для захисту кордонів із Білоруссю та Калінінградською областю РФ. Особливу увагу приділено Сувальському коридору — ключовій точці потенційної напруги між Польщею, Литвою, Білоруссю та Калінінградом.
Окрім сухопутної оборони, Польща готується сформувати найбільшу армію в ЄС і другу в НАТО — після США. У країнах Балтії вже повернули строкову службу. До слова, у Литві фіксують рекордну кількість добровольців.
Концепція «тотальної оборони» охоплює й інші сфери суспільства, зокрема, цифрову та цивільну безпеку, а також енергетичну незалежність. Для цього Естонія відкрила дата-посольство в Люксембурзі, аби вберегти державні реєстри у разі окупації. У школах Балтії дітей навчають керування дронами, а цивільні лікарні готують до умов воєнного часу.
На тлі критики оборонних витрат Європи з боку Дональда Трампа колишні «найслабші ланки» Альянсу трансформуються на головних інноваторів європейської безпеки.
Путін може зірвати перекидання військ НАТО
Нагадаємо, федеральний уряд Німеччини розробляє обхідні механізми на випадок, якщо регіональна влада за участю ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» спробує заблокувати або затримати переміщення сил НАТО територією країни.
Побоювання Берліна пов’язані зі зростанням популярності AfD, чиї представники дотримуються проросійських поглядів. Якщо ця партія очолить уряди в окремих землях, вона отримає контроль над регіональною поліцією та адмінресурсом і зможе суттєво уповільнити логістику Альянсу.
Німеччина має відігравати роль головного логістичного вузла НАТО під час можливої атаки Росії, а процес перекидання важкої техніки та сотень тисяч військовослужбовців на східний фланг може тривати до шести тижнів. Щоб нівелювати загрозу саботажу, у Берліні розглядають можливість передавання функцій із захисту критичної інфраструктури сусіднім землям, а також обмеження доступу посадовців від AfD до секретної інформації про військові операції.
Источник: tsn.ua