Дитина між двома країнами: держава оплатить медіатора, щоб батьки без судової війни домовилися про її майбутнє

Коли після розлучення батьки опиняються по різні боки державного кордону, звичайний сімейний конфлікт швидко перетворюється на юридичну проблему міжнародного масштабу. Дитина може перебувати в іншій країні, паралельно можуть розглядатися справи в різних державах, а кожен із батьків матиме власне бачення того, де і з ким дитина повинна жити.

Саме для таких ситуацій Україна пропонує спеціальний пілотний механізм медіації у межах виконання Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року. Його особливість у тому, що батькам пропонують домовлятися не лише про саме повернення дитини, а й про те, як виглядатиме її життя після цього.

Пілотний проєкт запроваджений наказом Міністерства юстиції від 17.09.2026 року № 2350/5.

Які спори можна вирішувати через медіацію

Проєкт стосується спорів щодо повернення дитини з-за кордону в Україну або з України до іншої держави, а також реалізації права доступу до дитини, яка проживає в Україні чи за кордоном.

Медіація може застосовуватися і тоді, коли в Україні вже розглядається відповідна цивільна справа або необхідно виконати судове рішення про повернення дитини чи забезпечення доступу до неї. Батьки можуть погодити місце проживання дитини, порядок особистих зустрічей і відеозв’язку, участь кожного з них у вихованні, навчанні та прийнятті важливих рішень, обмін інформацією про дитину, її утримання та аліменти.

Можна також визначити порядок поїздок дитини, розподіл транспортних та інших витрат, порядок передачі документів і добровільного виконання вже ухваленого судового рішення. Тобто завдання медіації – не просто припинити судовий спір, а максимально конкретно визначити, що відбуватиметься з дитиною надалі.

Участь у проєкті є добровільною. Один із батьків не може примусити іншого брати участь у медіації. Спочатку обидві сторони мають подати згоду на участь у пілотному проєкті до центру з надання безоплатної правничої допомоги. Це можна зробити самостійно, через представника або за сприяння Міністерства юстиції. Причому ця згода ще не є згодою на проведення самої медіації.

Після отримання згод від обох сторін центр протягом двох робочих днів вирішує питання про залучення медіатора та видає йому відповідне доручення. Медіатор повинен зв’язатися зі сторонами не пізніше двох робочих днів після отримання доручення.

На цьому етапі він пояснює сторонам порядок процедури, її наслідки, можливі результати, питання конфіденційності та за необхідності – особливості участі представників, перекладачів чи інших фахівців. І лише після цього сторони можуть укласти окрему угоду про проведення медіації.

Чіткий алгоритм для батьків

Для учасників процедура виглядатиме так:

1. Перевірити, чи підпадає спір під проєкт. Йдеться про транскордонний сімейний спір щодо дитини до 16 років, зокрема про її повернення, доступ до неї або виконання відповідного судового рішення у контексті Гаазької конвенції.
2. Обидва батьки подають згоду на участь у пілотному проєкті. Згоди можуть бути подані до відповідного центру безоплатної правничої допомоги самими сторонами, їх представниками або через Мін’юст.
3. Центр залучає медіатора. Якщо документи оформлені належним чином, центр протягом двох робочих днів приймає рішення про залучення медіатора.
4. Медіатор зв’язується з батьками. Він пояснює правила процедури, з’ясовує особливості спору, мовні та культурні бар’єри й можливі способи участі сторін.
5. Батьки вирішують, чи погоджуються саме на медіацію. Тобто перша згода на участь у проєкті не позбавляє сторони права відмовитися від подальшої медіації.
6. За необхідності сторони погоджують участь другого медіатора. Це може бути доцільним, якщо спір стосується кількох дітей або має виражену кроскультурну складність – різні правові системи, мови, культурне середовище, паралельні справи в різних країнах тощо.
7. Сторони проводять медіацію та формують конкретні домовленості. Мова може йти про повернення дитини, місце проживання, зустрічі, відеозв’язок, утримання, навчання, поїздки та інші питання.
8. Результат оформлюється письмовою угодою. У ній мають бути конкретні обов’язки сторін, порядок і строки їх виконання та наслідки невиконання.
9. Угода передається до центру. Медіатор подає її центру не пізніше наступного робочого дня. Центр, у свою чергу, передає інформацію Міністерству юстиції у визначених Порядком випадках.
10. Якщо справа вже перебуває в суді або на виконанні, батьки самостійно повідомляють про результат. Залежно від ситуації домовленості можуть бути подані суду для вирішення питання про їх процесуальне оформлення або використані під час виконання судового рішення.

Що оплачує держава, а за що доведеться платити самим

У межах пілотного проєкту медіатор залучається через центри безоплатної правничої допомоги, тобто його робота забезпечується у встановленому державою порядку. Однак це не означає, що всі витрати на переговори автоматично покриває держава.

Зокрема, проєкт не передбачає оплати послуг перекладача. Якщо батькам потрібен переклад, то вони повинні самостійно домовитися з таким фахівцем і про оплату його роботи. Так само іноземний медіатор, якщо його участь необхідна через кроскультурні особливості спору, не фінансується центром. Його послуги можуть оплачуватися за домовленістю сторін або з інших законних джерел, наприклад у межах міжнародної технічної допомоги чи донорських програм.

Варто зазначити, що бувають випадки, коли необхідно залучити двох медіаторів. Наприклад, коли спір стосується інтересів двох або більше дітей або коли батьки фактично живуть у різних правових та культурних системах.

Значення можуть мати також мовний бар’єр, двомовне чи двокультурне виховання дитини, паралельні судові процеси у різних країнах або необхідність виконання домовленостей одразу в кількох юрисдикціях. Другий медіатор залучається лише коли згодні дві сторони і після відповідного рішення центру.

Чи замінює угода судове рішення

Угода за результатами медіації не стає автоматично судовим рішенням. Якщо справа вже перебуває на розгляді суду, сторони мають повідомити про досягнуті домовленості та вчинити необхідні процесуальні дії. Залежно від конкретної ситуації може йтися, зокрема, про затвердження мирової угоди.

Якщо ж судове рішення вже ухвалено, домовленості можуть стосуватися його добровільного виконання. При цьому сама угода за результатами медіації не є автоматичним визнанням позову або відмовою від нього.

Запроваджений механізм важливий тим, що створює правовий механізм для добровільного врегулювання тих питань, які судове рішення саме по собі може не вирішити.

Для транскордонних сімейних спорів це особливо важливо: коли дитина, батьки та потенційне виконання домовленостей перебувають у різних державах, ефективним є не лише юридично правильне рішення, а й таке, яке сторони здатні реально виконати. Саме на поєднання добровільності, конкретності домовленостей та їх подальшої юридичної реалізації і спрямований запропонований механізм медіації.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.