Дизель BMW показав тягу сильнішу за M5

У BMW були мотори, які добре ламали звичні уявлення про дизелі. Як пише AUTODOSUG, один із таких двигунів дійшов до серійного виробництва й за крутним моментом навіть перевершував сучасний йому M5.

Дизель, який не вписувався в стереотипи

Коли згадують BMW, зазвичай першими спливають бензинові рядні «шістки», задній привід і спортивний характер. Але в історії марки був і менш очевидний напрямок — дизелі, які робили не лише заради економії, а й заради відчуття справжньої тяги.

Саме таким і став тринаддувний дизель BMW N57S. Це був не дивний шоукарний експеримент і не одиничний технічний стенд. Мотор пішов у серію та став одним із найцікавіших прикладів того, як інженери намагалися поєднати динаміку, еластичність і помірну витрату пального.

Чому продуктивні дизелі тоді мали сенс

У Європі дизелі довгий час були майже всюди. Їх ставили і на компактні моделі, і на великі седани, і на кросовери. Для покупця це виглядало дуже логічно: машина їде бадьоро, добре тягне з низів і не змушує занадто часто заїжджати на АЗС.

Тому виробники активно розвивали не лише економічні, а й швидкі дизельні версії. Хтось робив ставку на витрату пального, хтось — на тягу під педаллю газу. BMW спробував поєднати обидві речі.

Від 535d до зовсім іншої ліги

Одним із перших помітних кроків у бік швидкого дизеля для BMW став 535d. Такі машини показали просту річ: дизельний автомобіль може бути не просто практичним, а й по-справжньому жвавим у щоденній їзді.

Пізніше цей підхід поширили на інші моделі марки — зокрема X5, X3, 3 Series і 6 Series. У їхній основі був рядний шестициліндровий дизель M57 із двома турбокомпресорами. Для свого часу це був дуже серйозний агрегат: 282 к.с. і 428 lb-ft крутного моменту. Для великих і важчих моделей — саме те, що треба.

Але на цьому в BMW не зупинилися.

Три турбіни замість більшого мотора

Замість того щоб просто нарощувати об’єм або йти до складнішої архітектури з більшою кількістю циліндрів, інженери додали ще один наддув. Так і з’явився N57S — тринаддувний дизель, який навіть за мірками самої BMW виглядав незвично.

Йшлося не просто про ще одну версію знайомого мотора. N57S став першим і досі єдиним серійним тринаддувним дизелем, створеним для масового виробництва. Уже сам цей факт робить його окремою сторінкою в історії марки.

Чим цей мотор так здивував

Найгучніше N57S заявив про себе крутним моментом. Двигун розвивав 381 к.с. і 541 lb-ft, а за тягою випереджав сучасний йому M5, у якого було 502 lb-ft.

І тут важлива не лише цифра в характеристиках. Для водія це означало зовсім інше відчуття на ходу: легкий старт, сильний підхват і дуже впевнене прискорення на середніх обертах. Для великого седана, універсала чи кросовера такий характер працював особливо переконливо.

Саме тому дизель BMW здивував тягою сильніше за M5 не тільки на папері. Він справді давав те саме відчуття щільної, майже невичерпної сили, за яке й цінують подібні мотори.

Навіщо був потрібен третій наддув

Третя турбіна з’явилася не заради ефектного рядка в пресматеріалах. Завдання було цілком практичне — зменшити турбояму й зробити віддачу мотора рівнішою.

Для водія це означає просту річ: двигун швидше реагує на натискання педалі газу і не змушує чекати, поки наддув «оживе». А бонусом став ще й приріст потужності.

Окрема важлива деталь у цій історії — роль N57S для лінійки M Performance. Саме цей мотор став однією з ключових відправних точок для філософії проміжних версій між звичайними BMW та повноцінними M-моделями.

На які моделі ставили N57S

Масовим у буквальному сенсі цей двигун не був, але й суто екзотикою його не назвеш. N57S отримали F10 M550d xDrive у кузові седан і F11 M550d xDrive Touring.

Також його ставили на E70 X5 M50d та E71 X6 M50d. Пізніше мотор дістався і до наступного покоління великих SUV — F15 X5 та F16 X6.

Цікаво, що справа не обмежилася лише M Performance-версіями. Цей дизель з’явився і на F01 750d xDrive та F02 750Ld xDrive.

Такий список добре показує, що в BMW сприймали N57S не як разову технічну забавку, а як серйозний інструмент для потужних верхніх версій.

Складний мотор із очевидним зворотним боком

Три турбіни — це завжди складна схема. Тут усе зав’язано на точній взаємодії вузлів: потоки повітря, тиск, охолодження, керування наддувом. Помилки така конструкція не любить.

Навіть без глибокого занурення зрозуміло, що компоновка в такого дизеля непроста: багато трубопроводів, щільне компонування, велика кількість взаємопов’язаних елементів. Саме так BMW і витискав максимум без радикального збільшення об’єму.

Але є й інший бік. Чим хитріша техніка, тим вимогливішою вона стає в обслуговуванні. Тому простим у довгостроковій експлуатації цей мотор точно не назвеш.

Чому такі дизелі не стали новою нормою

N57S з’явився в той період, коли гібриди вже існували, але ще не були головним способом поєднати потужність і економічність. Тоді автовиробники шукали різні шляхи, і три турбіни в дизелі не здавалися чимось зовсім нелогічним.

Сьогодні цю роль частіше виконують гібриди та плагін-гібриди. Вони теж дають сильний старт, хорошу еластичність і дозволяють тримати прийнятну витрату пального, але без настільки складної механіки під капотом.

Тому тринаддувний дизель BMW залишився не початком масового тренду, а радше яскравим піком цілої інженерної епохи.

Чим він запам’ятався найбільше

Головне тут навіть не в рідкісній схемі наддуву. І не лише в тому, що за крутним моментом цей мотор випереджав M5. N57S запам’ятався тим, що зламав старий стереотип про дизель як про щось суто спокійне, прагматичне й позбавлене емоцій.

BMW показав, що дизель може бути складним, швидким, дуже тяговитим і по-своєму захопливим. Саме тому про цей двигун досі згадують із повагою — не тільки через характеристики, а й через саму сміливість ідеї.

Оригінал матеріалу опубліковано на AUTODOSUG:
https://autodosug.com.ua/dyzel-bmw-zdyvuvav-tiahoiu-sylnishe-za-m5/