Дмитро Бездоля, Марина Богуш, Сергій Борзаниця і Микола Жук: співбесіди ВККС та Експертної ради до СААС
Вища кваліфікаційна комісія суддів України разом з Експертною радою 16 вересня 2026 року продовжила спеціальні спільні засідання в межах конкурсів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.
Як уже інформувала «Судово-юридична газета», Комісія відбирає суддів на 27 вакансій — 17 до СОАС і 10 до СААС. У третій день співбесіди пройшли четверо кандидатів, усі — до СААС: Дмитро Бездоля, Марина Богуш, Сергій Борзаниця і Микола Жук. Головувала виконувачка обов’язків голови Комісії Галина Шевчук.
Співбесіда з кандидатом Дмитром Бездолею
Суддя господарського суду Одеської області Дмитро Бездоля пояснював поїздки дружини до Росії та Білорусі, квартиру на вулиці Пушкінській, політичне минуле тестя, зміну риторики щодо міжнародних експертів і участь у засіданні онлайн замість залу в Києві.
Доповідачем з цього питання був член Комісії Роман Кидисюк. Питання від Експертної ради ставили Олена Ганечко, Роберт Брукхейзен і Сігіта Руденайте.
Біографія та кваліфікація
Дмитро Бездоля у 2001 році закінчив Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут» за спеціальністю «правознавство». Наукового ступеня й вченого звання немає.
Указом Президента України у березні 2012 року призначений суддею Господарського суду Миколаївської області строком на п’ять років, присягу склав того ж місяця. У січні 2016-го переведений до Господарського суду Одеської області в межах п’ятирічного строку, після кваліфікаційного оцінювання призначений суддею безстроково. Стаж судді — понад 14 років. До дисциплінарної відповідальності не притягувався.
За результатами кваліфікаційного іспиту набрав 345,11 бала.
Поїздки дружини до РФ і Білорусі
Членкиня Експертної ради Олена Ганечко нагадала: у первинних поясненнях кандидат писав, що відомі йому поїздки дружини до Росії та Білорусі були у 2018–2019 роках — ще до шлюбу, тому про мету цих поїздок йому не відомо. Водночас, Експертна рада виявила ще одну поїздку — з 26 по 29 лютого 2020 року, уже після укладення шлюбу. У додаткових поясненнях кандидат вказав, що кінцевим пунктом була Москва, Білорусь — транзит, мета — виставка Luxury Travel Mart; аналогічну мету мали поїздки 2018–2019 років.
Дмитро Бездоля підтвердив, що до другого раунду запитань ради він не знав ні про поїздку у лютому 2020-го, ні про Москву як кінцевий пункт подорожі. Пояснив це також тим, що дружина працює в туризмі й часто їздить; обліку її поїздок він не веде. На етичну оцінку поїздок до Москви після 2014 року відповів: сам після 2014-го до РФ, Білорусі й окупованих територій не їздив і вважає такі професійні поїздки неприпустимими. Дружина після 2022-го теж визнала їх помилкою. Кандидат також наголосив, що приховувати офіційні перетини кордону було б примітивно, оскільки їх усе одно перевіряють.
Квартира на Пушкінській
У деклараціях за 2019–2021 роки кандидат квартиру в Одесі на вулиці Пушкінській зазначав у розділі 3 з відміткою «інше право користування» (проживання) з датою початку 14 квітня 2016 року. З декларації за 2022 рік тип права змінив на зареєстроване місце проживання, дату лишив ту саму.
Кандидат пояснив, що після переведення до Одеси зареєструвався там, щоб бути частиною територіальної громади, але фактично в цій квартирі ніколи не жив. У 2016–2018 роках адресу реєстрації вказував у розділі 2.1 і в розділ 3 об’єкт не ставив. Після розлучення 2019 року задля максимальної відкритості почав дублювати квартиру і в розділі 3, хоча за роз’ясненнями НАЗК цього можна було не робити. Запевнив, що нині дані відповідають фактичному проживанню.
Комуністична партія робітників і селян: дружина і тесть
19 січня 2023 року на співбесіді в конкурсі до складу ВККС кандидат повідомив про попередню діяльність дружини в Комуністичній партії робітників і селян. Коли запитали про інших родичів — тестя не назвав. Дані ЦВК підтверджують: батько дружини Сергій Проскун був членом цієї партії й балотувався до Верховної Ради під п’ятим номером у списку.
Дмитро Бездоля сказав, що вперше дізнався і про дружину, і про тестя з матеріалів конкурсної комісії до ВККС. Контактів дружини чи тестя з колишніми членами після припинення діяльності партії у 2015 році, за його словами, не було; про поїздки дружини до Росії чи Білорусі з політичним підтекстом йому не відомо.
Міжнародні експерти і АРСУ
Члени комісії зіставили позиції кандидата різних років. У 2017-му він публічно говорив, що політична влада через реформу намагається контролювати судову владу, зокрема через формування ВККС і ВРП. У 2020-му очолив Асоціацію розвитку суддівського самоврядування України, у квітні 2021-го асоціація зверталася до Президента щодо «зовнішнього управління» й Етичної ради. В даний час, зі слів кандидата, він підтримує участь міжнародних експертів.
Кандидат пояснив зміну позиції набутим досвідом, статусом України як кандидата в ЄС і війною. Застереження 2021 року зводив не до «вказівок зі Страсбурга», а до конституційності механізму Етичної ради.
Окремо комісія зауважила, що з 2024 року він перестав декларувати керівництво АРСУ, хоча в ЄДР станом на липень 2026-го лишається керівником. Кандидат сказав, що склав повноваження у 2023-му, документи передав новому правлінню, а зміни до реєстру — не його компетенція; НАЗК нібито порадило вказувати фактичний стан.
Онлайн з Одеси замість Києва, реєстр і декларація доброчесності
На запитання Члена Експертної ради чому кандидат не приїхав у столицю щоб взяти участь у засіданні, кандидат відповів: на три дні призначені судові засідання, а доступ до правосуддя він ставить вище за власну кар’єру. Господарський суд Одеської області, за його словами, другий за навантаженням після Господарського суду міста Києва.
Кандидата також просили пояснити причини, чому він у декларації доброчесності не відобразив адміністративне правопорушення, вчинене у вересні 2018 року. Дмитро Бездодя пояснив це старою формою анкети, а також звернув увагу, що штраф сплатив, а постанову не оскаржував.
Пошуки в ЄДРСР у справах Київського апеляційного суду щодо сімейних правовідносин пояснив можливим контекстом спорів ОСББ.
У заключному слові просив оцінювати його вчинки, а не події в родині до шлюбу, і наголосив на відсутності дисциплінарних стягнень.
Співбесіда з кандидаткою Мариною Богуш
Адвокатка Марина Богуш пояснювала доходи від адвокатури у 2012–2016 роках, зауваження до дисертації та майно у Вишгороді й Києві.
Біографія та кваліфікація
Марина Богуш у 2011 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка (магістр права), має науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності «господарське право».
З травня 2008-го по листопад 2009-го працювала юрисконсультом на приватному підприємстві, у 2009–2012 роках — у ТОВ «Національне юридичне бюро». Свідоцтво адвоката — від 21 вересня 2012 року. У конкурсі бере участь як особа з досвідом представництва в публічно-правових спорах щонайменше дев’ять років.
У 2025 році їй відмовили в допуску до конкурсу у ВАКС через непідтверджений адвокатський стаж. До цього конкурсу, за словами доповідачки, «попрацювала над помилками» й додала пакет документів.
Кваліфікаційний іспит — 337,81 бала. Відводів не заявила; письмове клопотання на восьми аркушах комісія пообіцяла врахувати.
Адвокатура, декларації й дисертація
Членкиня Експертної ради Джесіка Лотт Томпсон запитала про декларації 2012–2016 років і доходи від адвокатської діяльності: участь у справах, робота щонайменше в двох адвокатських об’єднаннях. Кандидатка відповідала, що декларувала майно, власником якого є сама.
У зауваженнях щодо дисертації йшлося про посилання на власні статті та монографію іншого автора. Марина Богуш зазначила, що самоцитування своїх статей не вважає плагіатом. Монографію іншого автора, за її словами, цитувала щонайменше дев’ять разів.
Майно у Вишгороді
Рада перелічила садовий/дачний будинок за містом, квартиру в Києві, кілька авто і чотири земельні ділянки плюс будинок понад 300 кв. м у Вишгороді, квартиру 41 кв. м у тому ж місті.
Будинок, за поясненням кандидатки, отримала за договором дарування 2017 року; у декларації стоїть вартість із договору, була оцінка Фонду держмайна. Земельна ділянка під будинком — купівля 2017 року з подальшим поділом із сусідами (вартість однієї частини — 70 458 грн), щоб уникнути спірного будівництва.
У заключному слові наголошувала на досвіді в податкових, митних і міграційних спорах, та визнала, що досвіду оскарження нормативно-правових актів не мала.
Співбесіда з кандидатом Сергієм Борзаницею
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Сергій Борзаниця пояснював ціну автомобіля, яке оформлювала дружина, і незазначене адмінправопорушення в декларації доброчесності.
Перед початком співбесіди слен Комісії Ярослав Дух розкрив інформацію, що близько 25 років тому працював прокурором у місті Первомайськ, а кандидат — у міському відділі міліції; стосунки були службові, відтоді не спілкувалися.
Біографія та кваліфікація
Сергій Борзаниця здобув освіту економіста-фінансиста, працював оперуповноваженим, слідчим, старшим слідчим, заступником начальника та начальником слідчого відділу Первомайського міського відділу УМВС України в Луганській області.
Указом Президента від 14 жовтня 2002 року призначений суддею, постановою Верховної Ради від 22 травня 2008 року — призначений суддею безстроково (Луганський окружний адміністративний суд).
Автомобіль і декларація доброчесності
Членкиня Експертної ради Сігіта Руденайте зауважила: за договором ціна авто 2014 року випуску виглядає істотно нижчою за ринкову, а у Литві за такі гроші машину купити не можливо. Кандидат відповів, що оформленням займалася дружина, нотаріальна довіреність була короткостроковою й не збереглася.
Окремо розглядалось питання щодо невідображення в декларації доброчесності судді за 2018 рік факту притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР.
Кандидат пояснив, що тоді лише запроваджували форму декларації, консультувався щодо її заповнення і вважав, що зазначати треба «серйозніші» порушення, а не порушення правил паркування. Під час співбесіди , кандидат визнав таке бачення помилковим. У заключному слові зазначив, що має достатній досвід і хоче бути корисним на посаді.
Співбесіда з кандидатом Миколою Жуком
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Микола Жук надавав пояснення щодо автомобілів, звернення «Автомайдану» з цього ж приводу та пошуків в ЄДРСР.
Біографія та кваліфікація
Указом Президента України Микола Жук у лютому 2012 року призначений на посаду судді Васильківського районного суду Київської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 13 лютого 2014 року Миколу Жука переведено на посаду судді Оболонського районного суду міста Києва у межах п’ятирічного строку. У вересні 2018 року Указом Президента України Миколу Жука призначено на посаду судді Оболонського районного суду міста Києва безстроково.
Самовідвід члена комісії
Член Комісії Роман Сабодаш заявив самовідвід, оскільки з 2022–2023 років разом з кандидатом перебував в одному добровольчому формуванні територіальної громади, а близько 2024-го Микола Жук був призначений керівником посту протиповітряної оборони, а Роман Сабодаш відряджений до цього підрозділу. Член Комісії зазначив, що чергування відбувається у різні дні, прямого підпорядкування, за словами Романа Сабодаша, немає, але оскільки у стороннього спостерігача може виникнути сумнів у його обʼєктивності, то він вважає за доцільне заявити собі самовідвід. Комісія прийняла рішення про відмову у задоволенні клопотання про самовідвід.
Автомобілі та пошуки в ЄДРСР
Під час співбесіди кандидата просили надати детальне пояснення щодо транспорту, придбаного / отриманого у користування від священника Іони Черепанова та відносини кандидата із зазначеною особою.
Як зазначив кандидат, у 2007 році на імʼя його було видано довіреність на автомобіль Honda Accord, який до 2017 року перебував у його користуванні. Зі слів кандидата, він користувався першим авто за усною домовленістю, сплатив загалом приблизно 14 тисяч доларів кількома платежами упродовж 2007–2010 років з метою його подальшої купівлі , однак ринкова вартість автомобіля перевищувала цю суму. У 2017-му кандидат машину повернув через те, що кінцевої домовленості із власником з приводу купівлі зазначеного авто вони не досягли.
Наступний автомобіль стосовно якого виникли питання — Volkswagen Touareg. У 2018 році було укладено договір купівлі-продажу зазначеного транспортного засобу у того ж самого священника. Кандидат обґрунтував це тим, що автомобіль підходив йому за станом , а така угода була вигідною.
ГО «Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”» вказала на неоднозначну репутацію священника-власника автомобілів, зокрема на зв’язок із православною церквою в окупованому Севастополі. Микола Жук відповів, що після 2010-го до 2017-го з цією особою не спілкувався, а його особистістю за межами двох правочинів не цікавився. «Можливо, треба було обережніше ставитись до своїх контактів», — визнав кандидат.
Кандидат також надав пояснення щодо пошуків в ЄДРСР — «цілі дві таблиці», значно більші, ніж у більшості кандидатів, зокрема прізвище Оксани Царевич і номери київських авто. Кандидат наполягав на службовій меті: пошуком практики апеляції й касації у цивільних, адміністративних і «адмінпорушеннях» справах. У заключному слові подякував і сказав, що покладається на розсуд комісії та ради.
Підсумок третього дня
ВККС та Експертна рада оголосили перерву в розгляді кожного з чотирьох питань. Про дати наступних засідань повідомлять окремо. Рішень щодо відповідності Дмитра Бездолі, Марини Богуш, Сергія Борзаниці та Миколи Жука критеріям доброчесності та професійної компетентності на засіданні 16 вересня не оголошували.
«Судово-юридична газета» продовжує стежити за спеціальними спільними засіданнями ВККС та Експертної ради в межах конкурсів до СОАС і СААС.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
