Догляд за людиною перед смертю може дати право на спадщину: за яких умов це можливо
Після смерті людини право на її майно за законом насамперед отримують найближчі родичі. Однак законодавство передбачає винятки, коли претендувати на спадщину разом із ними можуть і спадкоємці наступних черг. Зокрема, йдеться про осіб, які тривалий час доглядали спадкодавця, матеріально забезпечували його та надавали допомогу, коли він перебував у безпорадному стані. За яких умов можна отримати таке право та чи обов’язково звертатися до суду, пояснюємо далі.
Чи можна отримати спадщину, якщо доглядав померлого
За загальним правилом спадкування за законом відбувається відповідно до черговості, визначеної Цивільним кодексом України.
Проте стаття 1259 ЦК України передбачає можливість зміни черговості одержання права на спадкування.
Як пояснили у Мін’юсті, особа, яка належить до наступних черг спадкоємців за законом, може за рішенням суду отримати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадщину.
Для цього необхідно, щоб така особа протягом тривалого часу опікувалася спадкодавцем, матеріально забезпечувала його та надавала іншу допомогу, а сам спадкодавець через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво перебував у безпорадному стані.
Таким чином, закон допускає можливість спадкування не лише за встановленою черговістю, а й з урахуванням обставин надання допомоги спадкодавцеві.
Водночас сам факт догляду за померлим не означає автоматичного виникнення права на спадщину нарівні з найближчими родичами. Відповідне право за цією підставою може бути надане судом за наявності передбачених законом умов.
Чи можна змінити черговість спадкування без суду
У Міністерстві юстиції також нагадали, що черговість одержання права на спадкування може бути змінена за домовленістю заінтересованих спадкоємців.
Відповідно до статті 1259 Цивільного кодексу України, для цього необхідно укласти договір після відкриття спадщини та посвідчити його нотаріально.
При цьому такий договір не може порушувати права спадкоємців, які не беруть у ньому участі, а також осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
Хто має першочергове право на спадщину без заповіту
У Мін’юсті пояснили, що за відсутності заповіту спадкування відбувається за законом. Аналогічний порядок застосовується, зокрема, якщо заповіт визнано недійсним, спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину або відмовилися від неї.
Цивільний кодекс передбачає п’ять черг спадкоємців:
- Перша черга — діти спадкодавця, той із подружжя, хто його пережив, та батьки.
- Друга черга — рідні брати та сестри, баба і дід як з боку матері, так і з боку батька.
- Третя черга — рідні дядько та тітка спадкодавця.
- Четверта черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю щонайменше п’ять років до відкриття спадщини.
- П’ята черга — інші родичі до шостого ступеня споріднення включно, а також визначені законом утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
Кожна наступна черга одержує право на спадкування за відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Винятки встановлені статтею 1259 ЦК України.
Як розподіляється спадщина між спадкоємцями
За статтею 1267 Цивільного кодексу України частки кожного зі спадкоємців за законом є рівними.
Водночас спадкоємці можуть домовитися про інший розподіл часток.
Якщо йдеться про рухоме майно, змінити розмір часток можна за усною угодою. Якщо ж спадщина включає нерухомість або транспортні засоби, така домовленість потребує письмової угоди, посвідченої нотаріусом.
Отже, спадкоємець наступної черги, який тривалий час опікувався людиною у безпорадному стані, за передбачених законом умов може отримати право на спадкування разом зі спадкоємцями черги, яка закликається до спадкування. Однак для зміни черговості на підставі такого догляду необхідне відповідне рішення суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
