Дрони вже над москвою: експерт пояснив, чому ППО рф більше не гарантує захист
Українські безпілотники дедалі частіше досягають москви та стратегічних об’єктів у підмосков’ї, попри багаторівневу систему протиповітряної оборони рф. Останні атаки оголили слабкі місця російської ППО, виснаження ресурсів та нестачу боєкомплекту. Чому українські дрони успішно прориваються до столиці країни-агресора, яку мету мають ці удари та чи здатні вони вплинути на хід війни — для LMN пояснив військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
За словами експерта, москва залишається найбільш захищеним регіоном росії з погляду протиповітряної оборони, однак навіть багатошарова система вже не гарантує повної безпеки.
«москва має декілька кіл ешелонованої ППО. Але ми прорвали щонайменше три з них. Це було верифіковано, а ураження — зафіксовані», — зазначив Коваленко.
Серед головних причин прориву російської оборони експерт називає нестачу засобів ППО, технічні проблеми комплексів та дефіцит боєкомплекту.
За його словами, на п’ятий рік повномасштабної війни росія вже не здатна повністю перекривати повітряний простір навіть над столицею.
«росії не вистачає систем ППО. Кількість не дозволяє закрити весь повітряний простір — не лише в москві, а й в інших регіонах», — пояснив оглядач.
Окремою проблемою, за словами Коваленка, є якість самих російських комплексів. Зокрема, система «Панцир-С1», яку використовують для перехоплення малогабаритних цілей, не завжди справляється зі своїми завданнями.
«Їх навіть встановлюють на дахах будівель, щоб підвищити ефективність. Але це не дуже допомагає — є проблеми із фіксацією та супроводом цілей», — каже експерт.
Ще одним фактором стало системне знищення українськими силами російських комплексів ППО. За словами Коваленка, Сили оборони регулярно уражають системи малого радіуса дії, а темпи втрат перевищують можливості виробництва.
«На місяць росія втрачає десятки комплексів, а виробляє — одиниці. Тому ППО стає не більше, а менше», — зазначив він.
Водночас рф намагається адаптуватися до нових викликів. Зокрема, створює мобільні вогневі групи за українським зразком, тестує дрони-перехоплювачі та використовує легкомоторну авіацію й гелікоптери для боротьби з БПЛА.
Втім, пришвидшити виробництво систем ППО або ракет до них кремль не може через технологічні обмеження та залежність від імпортних компонентів.
На думку експерта, удари по москві мають не лише психологічний ефект, а передусім практичну військову мету — ураження важливої інфраструктури. Під удар потрапляють не лише нафтопереробні заводи, а й нафтосховища та логістичні вузли, які забезпечують російську армію паливом.
«Якби це був лише психологічний тиск — удари були б по кремлю чи інших символічних місцях. Але ми бачимо ураження важливих об’єктів», — наголосив Коваленко.
За словами оглядача, останні атаки також допомагають Україні тестувати нові типи безпілотників і тактики прориву російської ППО.
«Ми масштабуємо удари швидше, ніж росія здатна нарощувати виробництво ракет для перехоплення», — пояснив він.
Коваленко прогнозує, що активніші удари по москві можуть посилитися восени та взимку, коли російська система ППО буде ще більше виснажена.
Водночас, на його думку, масштабні атаки навряд чи змінять ставлення російського суспільства до війни або змусять кремль швидко сісти за стіл переговорів.
«Позиція путіна незмінна — він вважає, що може перемогти у війні. Тому зараз я не бачу перспектив мирних домовленостей», — підсумував експерт.
Нагадаємо, що під час останніх атак під удар потрапили московський НПЗ та нафтоперекачувальні станції у підмосков’ї.
