Дружина вимагала більшу частку з майна на 30 млн грн через зраду чоловіка та його дітей від коханки: що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд залишив у силі рішення про розподіл спільного майна подружжя вартістю понад 30,2 млн грн, до якого увійшли будинки, квартири, земельні ділянки, нежитлові приміщення, гаражні бокси й автомобілі. Чоловік намагався оскаржити поділ, однак суд не знайшов підстав для задоволення його касаційної скарги.

Позашлюбні діти та майно на понад 31 млн грн: чому подружжя пішло до суду

16 квітня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 372/532/21 про поділ спільного сумісного майна подружжя та залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення.

Шлюб між сторонами зареєстрували 18 вересня 1991 року. У подружжя народився син.

У лютому 2021 року дружина звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та поділ майна. Вона пояснила, що з 2008 року сімейні відносини погіршилися, а згодом їй стало відомо про стосунки чоловіка з іншою жінкою. У 2012 та 2018 роках у чоловіка народилися діти поза шлюбом.

Попри це, чоловік продовжував проживати з дружиною в будинку, придбаному під час шлюбу. Позивачка вважала, що сімейні відносини фактично припинилися, а подальше спільне життя стало неможливим.

За час шлюбу подружжя набуло рухоме та нерухоме майно, загальну вартість якого дружина оцінила у 31 262 281 грн. Вона просила визнати це майно спільною сумісною власністю та поділити його, збільшивши свою частку. Свою вимогу обґрунтовувала, зокрема, тим, що чоловік мав позашлюбні стосунки, а його діти від іншої жінки фактично утримувалися за спільні кошти подружжя.

До переліку спірного майна увійшли земельні ділянки в Обухівському районі Київської області, квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення, гаражні бокси та автомобілі. Їхню вартість підтверджували висновки судових оціночно-будівельної, оціночно-земельної та автотоварознавчої експертиз.

Як суди поділили майно майже порівну

8 вересня 2022 року Обухівський районний суд Київської області частково задовольнив позов. Суд розірвав шлюб і поділив спільне майно в натурі, врахувавши його вартість, інтереси кожного з подружжя, користування майном та інші істотні обставини.

З чоловіка на користь дружини стягнули 43 162 грн різниці часток і судовий збір. Додатковим рішенням від 23 вересня 2022 року також було стягнуто витрати на професійну правничу допомогу та проведення експертиз.

14 листопада 2023 року Київський апеляційний суд скасував рішення першої інстанції в частині поділу майна та ухвалив нове рішення.

Однак 22 травня 2024 року Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду в частині поділу майна та перегляду додаткового рішення і направив справу на новий апеляційний розгляд.

Тоді Верховний Суд зазначив, що апеляційна інстанція безпідставно встановила факт проживання чоловіка з іншою жінкою однією сім’єю без реєстрації шлюбу. При цьому чоловік перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачкою. Також апеляційний суд не з’ясував належним чином статус спірного майна, час і джерела його придбання та мету придбання.

Після повторного розгляду 4 березня 2025 року Київський апеляційний суд змінив рішення першої інстанції в частині поділу майна.

Загальну вартість спільного майна визначили у 30 287 472 грн. Дружині виділили майно на суму 15 138 007 грн, чоловікові — на 15 149 465 грн. Для вирівнювання часток із чоловіка на користь дружини стягнули ще 5 729 грн.

Майно розподілили так, щоб кожен із колишнього подружжя отримав різні види об’єктів — будинок, квартиру, нежитлове приміщення, гаражний бокс, земельну ділянку та автомобіль, а різниця у вартості отриманого була мінімальною.

Водночас апеляційний суд виключив зі складу спільного сумісного майна земельні ділянки, набуті в порядку приватизації після 13 червня 2012 року, а також земельну ділянку, що належить іншій особі та перебуває в оренді чоловіка.

Позашлюбні стосунки не позбавляють майно статусу спільного

Верховний Суд наголосив, що відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Це правило діє незалежно від того, чи мав кожен із них самостійний заробіток.

За загальним правилом кожна річ, придбана під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, вважається спільною сумісною власністю подружжя. Ця презумпція може бути спростована, але довести обставини, які її спростовують, має той із подружжя, хто на них посилається.

Такий правовий висновок Верховний Суд України виклав у постанові від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, а Велика Палата Верховного Суду — у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Суд також зазначив, що спільним майном можуть бути різні види рухомого та нерухомого майна незалежно від того, на кого з подружжя воно оформлене, якщо інше не передбачено шлюбним договором або законом.

Сам факт позашлюбних стосунків не спростовує презумпції спільної сумісної власності подружжя. У цій справі сторони не встановлювали режиму окремого проживання подружжя в порядку, передбаченому статтею 119 Сімейного кодексу України.

Крім того, наявність зареєстрованого шлюбу виключає можливість встановлення факту проживання з іншою особою однією сім’єю без реєстрації шлюбу.

Чому Верховний Суд не став переглядати оцінку майна

Касаційний суд зазначив, що суди попередніх інстанцій встановили обсяг спільно набутого майна, час і джерела його придбання, а також урахували презумпцію рівності часток подружжя.

Апеляційний суд правильно розподілив майно з урахуванням однорідності об’єктів і прагнення мінімізувати різницю у вартості часток. Вартість майна визначили на підставі експертних висновків, які відповідач у встановленому порядку не спростував.

Доводи чоловіка про неврахування правових висновків Верховного Суду в інших справах колегія суддів відхилила, оскільки фактичні обставини наведених справ відрізнялися.

Інші аргументи касаційної скарги, за оцінкою суду, фактично зводилися до переоцінки доказів і встановлення нових обставин. Однак це виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Верховний Суд також уточнив, що рішення першої інстанції в частині розірвання шлюбу не скасовувалося і не було предметом касаційного перегляду. Доводів щодо відмовлених позовних вимог і скасування додаткового рішення касаційна скарга не містила, тому ці питання суд не переглядав.

Що вирішив Верховний Суд

16 квітня 2026 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу чоловіка без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 8 вересня 2022 року в незміненій апеляцією частині та постанову Київського апеляційного суду від 4 березня 2025 року щодо поділу спільного сумісного майна й розподілу судових витрат залишили без змін.

Отже, чинним залишився розподіл майна загальною вартістю понад 30,2 млн грн: дружині виділили майно на 15 138 007 грн, чоловікові — на 15 149 465 грн, а різницю часток у 5 729 грн присудили стягнути з чоловіка на користь дружини.

Постанова Верховного Суду набрала законної сили з моменту її прийняття та є остаточною, оскарженню не підлягає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.