Два “сорти” киян і зменшення президентського впливу: яким буде новий Статут громади столиці

На Хрещатику, 36 готуються до затвердження нового Статуту територіальної громади Києва, який має замінити аналогічний документ 2002 року. Здебільшого проєкт “малої Конституції столиці” Києва фіксує діючі “порядки” – досить докладно розписує ті механізми та процедури здійснення самоврядування, які були впроваджені за часів керівництва Віталія Кличка. Але є і сміливі новації, серед яких – встановлення двох “сортів” киян. Так, для “жителів” (тобто, людей, які зареєстровані у столиці) прописується більше можливостей для участі в житті міста, а “мешканців” (людей, які володіють майном або працюють у місті) де-юре можуть обмежити базовими правами громадян. Крім того, підрозділи КМДА хочуть підпорядкувати у першу чергу міськраді і міському голові, а не голові КМДА (обидві посади по факту займає Віталій Кличко), а столичні РДА зробити виконкомами поки що “гіпотетичних” райрад (були ліквідовані в 2010 році). Передбачається, що очолювати столичні РДА в майбутньому мають саме голови райрад. Також кияни можуть отримати офіційні прапор, гімн, логотип і гасло. 

Як стало відомо КВ, на 10 листопада заплановане проведення загальноміських громадських слухань щодо проєкту нової редакції Статуту територіальної громади Києва.

Організатором громадських слухань є Департамент суспільних комунікацій Київської міськдержадміністрації (КМДА). Місце їхнього проведення на загал не розголошується – його мали повідомити зареєстрованим учасникам 9 листопада. Така “секретність” пояснюється безпековою ситуацією в столиці.

На сайті столичної міськради повідомляється, що оновлення Статуту спрямоване на приведення його положень відповідно до чинного законодавства та вдосконалення інструментів громадської участі. При цьому, мовляв, важливим етапом цього процесу стане саме обговорення запропонованих змін безпосередньо з жителями столиці.

“Статут територіальної громади Києва є основоположним документом, який визначає засади місцевого самоврядування у столиці. Зокрема, він регулює питання відкритості та прозорості діяльності міської влади, її підзвітності громаді, а також механізми участі жителів у вирішенні питань місцевого значення”, – уточнювалось на сайті Київради.

Проєкт нового Статуту готувала спеціальна робоча група, яка була створена розпорядженням міського голови Києва Віталія Кличка №309 від 2 червня 2026 року. Головою вказаної групи було “призначено” депутата Київради Леоніда Ємця (фракція “Європейська солідарність”, також є очільником комісії міськради з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції). Окрім нього до складу органу, який розробляв нову редакцію Статуту, увійшли ще 11 осіб – депутатів міськради та посадовців КМДА. Після громадських слухань Віталій Кличко має зареєструвати в міськраді вже готовий проєкт рішення про затвердження Статуту. Потім цей документ має бути опрацьований постійними комісіями Київради, після чого буде винесений на остаточне погодження міськради на пленарному засіданні. Як повідомив КВ Леонід Ємець, прогнозується, що на усе це буде витрачено від кількох місяців до півроку.

Що нового запропоновано

Наразі в столиці діє Статут, який був затверджений рішенням Київради №371/1805 від 28 березня 2002 року (зі змінами, які були внесені у грудні 2002-го та лютому 2003-го). Він складається з 37 статей. Новий Статут тергромади Києва може стати набагато більш об’ємним: у його проєкті нараховується 93 статті плюс чотири додатки, якими планується врегулювати питання проведення загальних зборів (конференції) жителів та громадських слухань, внесення та розгляду місцевих ініціатив, а також процесу громадського оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування. 

Головною новацією, яка запропонована проєктом нового Статуту, є розмежування між «жителями» та «мешканцями» Києва. Так, документом передбачено, що жителями територіальної громади Києва є “громадяни України, які задекларували або зареєстрували місце проживання на території територіальної громади міста або фактичне місце проживання/перебування яких підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи”. У свою чергу, мешканцями є усі особи, які на законних підставах постійно чи тимчасово проживають/володіють нерухомим майном на території територіальної громади столиці, працюють у ній або здійснюють іншу діяльність, пов’язану зі сплатою податків до бюджету міста.

У проєкті нового Статуту, звісно, зазначається, що задоволення соціально-побутових, економічних, безпекових, культурно-духовних потреб жителів та мешканців тергромади Києва є основною метою діяльності органів місцевого самоврядування територіальної громади міста. Разом з тим, аналіз “постулатів” цього документа дає можливість зробити висновок, що права жителів Києва є значно ширшими, ніж права мешканців.

Зокрема, у випадку затвердження нового Статуту, лише жителі матимуть право брати участь у загальних зборах (конференціях) щодо місцевих проблем, де матимуть можливість голосувати; подавати на розгляд міської влади різні місцеві ініціативи; проводити громадські слухання; брати участь у плануванні й розподілі коштів бюджету Києва тощо. Таким чином, проєкт нового Статуту розділяє права на користування міськими благами та послугами і права на безпосередню участь в управлінні містом: перші здебільшого поширюються на обидві категорії, другі – переважно на жителів. При цьому, деякі пункти проєкту нового Статуту в контексті прав жителів та мешканців явно можуть у майбутньому мати неоднозначне тлумачення. Наприклад, у ч.4 ст. 10 цього документу наголошується, що міська влада може встановлювати додаткові гарантії соціального захисту для, цитуємо, “жителів міста та, у виняткових випадках, мешканців”. Про які саме “виняткові випадки” йдеться, наразі достеменно незрозуміло. 

Також у проєкті нового Статуту прописано, якими мають бути прапор Києва (блакитна тканина з золотим оздобленням, у центрі прапора – зображення Архангела Михаїла, який є гербом столиці) та його гімн (на вірш «Як тебе не любити, Києве мій» Дмитра Луценка  музика Ігоря Шамо). У діючому Статуті є лише деталізація стосовно того, як має виглядати герб. Крім того, новим Статутом передбачається введення логотипу столиці (складається з чотирьох різнокольорових символів: краплі, каштан, купол та серця, з відповідними літерами «Київ» на них) і гасла Києва (слова – «Київ – місто, де все починається»).

Чимало уваги у проєкті нового Статуту приділено тому, кому саме підпорядковані структурні підрозділи КМДА і як мають функціонувати районні в Києві ради, ліквідовані у 2010 році. Так, в документі зазначається, що департаменти, управління, відділи та інші структурні підрозділи столичної міськдержадміністрації підпорядковуються міському голові, входять до структури КМДА та виконують функції органу місцевого самоврядування, а у визначених законодавством України випадках – функції державної виконавчої влади. Схоже, проєктом нового Статуту планується закріпити, що у першу чергу такі відомства керуються не головою КМДА, якого за законодавством призначає Президент України, а мером Києва і депутатами міськради, яких обирає народ. Де-юре міськими головою і головою КМДА і так має бути одна і та ж людина, але в документі фіксується така собі першочерговість.

Цікавими є і нововведення стосовно все тих же райрад. Основним є навіть не те, що, згідно з проєктом нового Статуту, вони мають бути створені – у діючому Статуті теж є згадка про ці органи місцевого самоврядування. Найголовнішим, вочевидь, все ж є пункт про те, що головами районних в Києві державних адміністрацій (РДА) Президент України має призначати саме тих, кого було обрано головами райрад – за аналогією з “головою КМДА-мером Києва”. Таким чином, РДА теоретично можуть стати колись  виконавчими органами райрад. Хоча це й здається логічним, на Хрещатику, 36 раніше обговорювалася можливість створення при райрадах “окремих” виконавчих комітетів, які, на відміну від РДА, що є державними органами “по вертикалі Президента”, будуть прямо підпорядковані райрадам.

Щоправда, як це буде реалізовуватись на практиці, прогнозувати важко – неодноразові обіцянки міської влади про необхідність “відродження” райрад і передачі їм частини повноважень Київради протягом останнього десятиліття фактично ніяк не були втілені. “Крайні” спроби відновити діяльність цих органів були ініційовані окремими депутатами напередодні початку повномасштабної війни – у лютому 2022 року. Однак з тих пір про райради на Хрещатику, 36 воліють не згадувати – вочевидь, це не на часі.

Читайте: Скасована реформа: Кличку не дозволили забирати повноваження у столичних райдержадміністрацій

Інших значних змін проєкт нового Статуту майже немає. Так, у більшості своїй він лише фіксує ті “порядки і правила”, за якими столиця живе у останні десять з гаком років – тобто з того моменту, коли очільником столиці став Віталій Кличко. Зокрема, у ньому детально описується, як мають працювати Київрада та її депутати (більшість норм так чи інакше прописані в інших документах, у т.ч. Регламенті Київради та Кодексі етики депутата та депутатки міськради, а також реалізовано на практиці), яким чином створюються та функціонують органи самоорганізації населення (відповідне положення було затверджено міськрадою ще в 2002 році та оновлено в 2023 році) тощо. 

Разом з тим, міська влада у проєкті нового Статуту дещо розширила перелік форм участі громадян у вирішенні питань місцевого значення – до місцевого референдуму, загальних зборів, місцевих ініціатив і громадських слухань, які передбачені у діючому Статуті, додано ще кілька пунктів. “Новими” формами взаємодії громадян з владою декларуються “публічні консультації”, “консультативно-дорадчий орган при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування” та “громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування”. Інші пункти, які внесли до проєкту нового Статуту, так чи інакше вже реалізуються – це і “участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету” (це у т.ч. й громадський бюджет, який реалізується на основі положення, затвердженого ще у 2016 році), і “електронні петиції та звернення” (порядок розгляду таких петицій міськрада ухвалила ще восени 2015-го). Це ж стосується і Молодіжної ради при Київраді, якій у проєкті нового Статуту також відведено цілий пункт. Така Молодіжна рада функціонує ще з 2017 року.

Читайте: На сайте Киевсовета заработал портал электронных петиций

Також у проєкті прописано, які документи є стратегічними у житті Києва. Цього пункту немає в діючому Статуті, але й нічого нового автори проєкту не вказали, бо у ньому згадується давно існуючі Стратегія розвитку Києва та містобудівна документація (у т.ч. Генеральний план міста). Крім того, у проєкті нового Статуту є пункти щодо засад планування територій загального користування та громадських просторів,  охорони культурної спадщини й інших цінних об’єктів територіальної громади, підтримки ветеранів війни, забезпечення громадського правопорядку та безпеки тощо. 

Те, що прописано в усіх цих “постулатах”, можна резюмувати одним висновком: “у Києві все має бути гарно, справедливо і законно і не має бути негарно, несправедливо і незаконно”.

Що кажуть експерти

Голова робочої групи з підготовки Статуту тергромади Києва Леонід Ємець прокоментував КВ окремі нововведення, які передбачені новою редакцією документа – у першу чергу ті, які стосуються введення статусу “житель/мешканець”.

“Усі громадяни, які проживають у Києві, звичайно, будуть мати базовий перелік прав, який надається їм діючим законодавством. Ми Статутом його жодним чином не обмежували – такої ідеї навіть не було. Але для тих, хто себе пов’язав саме зі статусом територіальної громади, будуть мати додаткові опції для впливу на життя власне цієї громади. Крім того, передбачається, що Київрада не просто “може створити” районні в місті ради, а що райради мають бути. Тому, відповідно, у проєкті статуту прописаний розподіл повноважень між виконкомами районних рад та іншими органами”,- розповів депутат. 

При цьому, Ємець відзначив, що проєкт нового Статуту відповідає принципам т.зв. “належного врядування”, що є особливо важливим у контексті інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС). Разом з тим, депутат підкреслив, що у “євроінтеграційних вимогах” до України немає пунктів стосовно того, що статути тергромад повинні відповідати якимось умовам наших закордонних партнерів.

“Якщо ми хочемо бачити себе в ЄС, то в рамках нашого муніципального управління зобов’язані впровадити практики належного врядування, які вже давно впроваджені в країнах Європи. Що таке належне врядування? Це система механізмів взаємодії центральної влади, місцевого самоврядування, education, молодіжних рухів, громадських рухів в єдиній системі злагодженого механізму управління. І ці європейські практики ми уже враховуємо в проєкті цього статуту, щоб нам потім через певний час не довелось щось змінювати. ​В рамках тих вимог, які [висунули для України] для вступу до ЄС, немає окремих вимог саме до статутів громад – є вимоги до законодавства з питань децентралізації. Тобто, ті принципи децентралізації, які свого часу були за Порошенка і Гройсмана та які були закріплені в Конституції, мають бути дотримані і втілені. Процедура їх втілення на місцевому рівні реалізується якраз через прийняття нормативних актів місцевих громад. В нашому випадку основним таким актом, нашою маленькою конституцією, є Статут територіальної громади Києва”, – зазначив Ємець.

Також депутат підкреслив, що діючий Статут Києва не відповідає “сьогоденним реаліям” – у першу чергу через те, що його готували ще за “старого” законодавства, яке з початку 2000-х років зазнало значних змін. 

“Діючий Статут юридично застарів. Він був сформований в законодавчому полі, яке було раніше. Відповідно, законодавче поле змінилося, і Статут, м’яко кажучи, “не встиг” за змінами законодавства. Це вже я мовчу про те, що там ні герба немає, ні чіткого розподілу повноважень [між різними муніципальними органами], яке законодавством наразі визначено”, – резюмував голова робочої групи з підготовки нового Статуту Леонід Ємець.

Столичний юрист Олександр Дядюк у свою чергу вбачає у підготовці до затвердження проєкті нового Статуту іншу “місію” міської влади. На думку фахівця, його було розроблено задля того, щоб надати меру Києва Віталію Кличку додаткові аргументи в його регулярних конфліктах з Президентом та іншими органами державної влади. Про це, як зазначає Дядюк, свідчать пункти щодо діяльності підрозділів КМДА і райрад. Юрист припускає, що у випадку їхнього створення, команда Віталія Кличка намагатиметься на перших же виборах “завести” до них якнайбільше депутатів від партії мера Києва “УДАР” і “поставити” своїх голів на чолі цих органів місцевого самоврядування – щоб політика управління райрадами повністю корелювалася з роботою Київради. Разом з тим, на думку Дядюка, у випадку затвердження нового Статуту надалі державній владі доведеться з ним рахуватися – як це було з діючим Статутом.

“Проєкт нового Статуту на 50% є юридичним документом, а на інші 50% – пропагандистською передвиборчою “агіткою”, у якій розповідається про досягнення Кличка. Але головна причина, чому зараз так поспішають із підготовкою цього документа до ухвалення, полягає в тому, що Кличко хоче юридично закріпити за Київрадою – де в нього більшість – право формувати виконавчий орган і організовувати управління районами. Якщо порівняти з чинним Статутом, то там департаменти, управління та відділи не були чітко прописані як органи місцевого самоврядування. У новому проєкті це додано спеціально, щоб вони не підпорядковувалися Київським військовим чи міським державним адміністраціям або іншим паралельним органам – тобто, хочуть зробити так, щоб вся влада залишилася в руках Кличка. Проєкт чітко визначає: виконавчий орган і районні адміністрації формуються Київрадою, а не Президентом, і є виключно органами місцевого самоврядування, а не вертикаллю державної влади. Це робиться для того, щоб убезпечити позиції мера від впливу центральних органів влади”, – підкреслив Олександр Дядюк.

Передісторія

На Хрещатику, 36 не вперше говорять про необхідність затвердження нового Статуту тергромади Києва. Процес підготовки нового такого документу було розпочато за ініціативи громадськості та вчених-правників ще наприкінці весни 2016 року. У Київській міськдержадміністрації (КМДА) розробку нового Статут курував тодішній заступник її голови Олексій Резніков (працював на цій посаді у 2016-2018 роках, у 2021-2023 роках був Міністром оборони України). Він наголошував, що діючий Статут не регулює існуючі правовідносини, які вже склалися в місті; що в новому Статуті мають бути поняття про самоврядування та електронні петиції; що в цьому документі мають бути прописане питання діяльності райрад тощо.

Читайте: Алексей Резников: При мне никакого коммунального оператора рекламы в Киеве не будет

Втім, ці процеси на Хрещатику, 36 просувалися “зі скрипом” – наприклад, окремі чиновники КМДА навіть не могли “дійти” на засідання постійних комісій Київради, щоб презентувати депутатам свої напрацювання по Статуту. У вересні 2017-го Олексій Резніков анонсував, що Статут писатимуть ще близько року. Невдовзі після цього, у грудні того ж року, Київрада затвердила Концепцію Статуту територіальної громади Києва, яка була розроблена спеціальною робочою групою, до якої увійшли юристи і депутати міськради. 

Це був своєрідний “рамковий” документ із 13 розділів, яким в загальних рисах було визначено “параметри нового Статуту”. Також Концепцією було передбачено дедлайн подання на громадське обговорення проєкту рішення щодо затвердження самого Статуту – КМДА мала це зробити не пізніше 30 березня 2018 року. Втім, до остаточного ухвалення нової редакції “малої Конституції Києва” чиновники столичної мерії та депутати міськради тоді так і не дійшли.

Фото: колаж КВ

Олександр Глазунов 

КиївВлада