Експерти пояснили, як розпізнати вигорання і чому це не просто стрес
Якщо ви постійно відчуваєте емоційне та фізичне виснаження, цілком можливо, що ви переживаєте емоційне вигорання. Цей стан може серйозно вплинути на вашу працездатність, психічне здоров’я та особисті стосунки — і він не зникне сам по собі без відповідної допомоги.
За даними Mental Health UK, ігнорування симптомів вигорання може призвести до довготривалих наслідків — зокрема депресії, хронічної тривожності та навіть серцево-судинних захворювань.
То що ж таке емоційне вигорання і як його розпізнати? Докторка Емма Палмер-Купер, дослідниця в галузі психології, визначає вигорання як «стан емоційного, фізичного та розумового виснаження, викликаний тривалим і надмірним стресом».
В інтерв’ю для Mirror US вона пояснила: «Це не просто поганий тиждень чи стресова ситуація. Це сигнал від тіла й розуму: “Я більше не можу так далі”». Хоча вигорання часто асоціюється з професіями з високим рівнем стресу, воно не обмежується лише роботою — від нього страждають батьки, студенти, доглядальники, волонтери.
Доктор Манпріт Дхаффар-Поттівал, практикуюча психологиня, наголошує, що причина вигорання — у хронічному перевантаженні нервової системи. Постійний тиск, відсутність контролю над ситуацією або внутрішній конфлікт цінностей поступово виснажують ресурси організму.
Інші чинники, що сприяють вигоранню, — це надмірна кількість роботи без визнання зусиль, несправедливе ставлення на роботі, брак підтримки та погана комунікація з керівництвом. Про це розповідає Нілу Есмаїлпур, клінічна консультантка.
Серед ознак вигорання: емоційне виснаження, втрата мотивації, байдужість до своєї роботи. Також можуть з’явитися фізичні симптоми — головний біль, порушення сну, проблеми з травленням, часті простуди, пов’язані з ослабленням імунітету.
За словами Есмаїлпур, тривожність, байдужість, апатія й цинізм — ще одні маркери. «Ви можете почати сумніватися, навіщо взагалі займаєтесь тим, чим займаєтесь. Те, що колись приносило радість, перетворюється на ще одне завдання зі списку. Це вагомий сигнал, що настав час зупинитись», — каже вона.
Якщо ви намагаєтесь розпізнати вигорання в іншій людині, зверніть увагу на: уникання соціальних контактів, зниження ентузіазму, самокритику, забудькуватість, емоційні зриви чи частий плач. Такі прояви часто свідчать про глибоке виснаження.
Доктор Палмер-Купер зазначає, що відновлення після вигорання — процес не швидкий. «Йдеться про поступове відновлення балансу, сенсу життя, впровадження звичок, які приносять радість. І не лише сон, а справжній відпочинок — час без відповідальності й стресу».
Вона радить встановлювати особисті межі й приділяти увагу речам, які приносять задоволення. «Допомога є — і звернутися по неї вже є великим кроком до відновлення».
Доктор Дхаффар-Поттівал додає: «Важливо перезапустити реакцію на стрес. Спробуйте дихальні практики, уважність (майндфулнес), встановлення чітких меж і регулярний відпочинок».
У сучасному темпі життя в Україні вигорання стало звичним явищем не лише для працівників офісів, а й для педагогів, медиків, військових, волонтерів і звичайних батьків. У кожного своя історія — але допомога доступна. І починати варто з малого: визнати, що ви втомились, і дозволити собі відновлюватися.