Експортерам дадуть більше часу на повернення виручки
Уряд удруге за два тижні пом'якшив вимоги до строків повернення валютного виторгу для аграрних експортерів. Але цього разу механізм інший: попереднє рішення діяло автоматично для всіх, нове працюватиме за зверненням окремої компанії. Скоротився й перелік товарів — із дванадцяти позицій до шести.
П'ятого вересня Кабінет Міністрів змінив правила щодо граничних строків розрахунків за експортними контрактами для окремих видів аграрної продукції. Міністерство економіки та довкілля зможе продовжувати встановлені строки за зверненням експортера — максимум на 180 днів. Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький.
До переліку увійшли шість позицій: пшениця, кукурудза, соя, насіння соняшнику, соняшникова олія та макуха.
Причину рішення уряд називає прямо: атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру змусили українських експортерів переорієнтувати маршрути, що ускладнило логістику й збільшило строки доставлення продукції. Мета — дати виробникам та експортерам більше часу на виконання контрактів, зберегти експорт і валютні надходження та забезпечити ресурс для майбутньої посівної.
Друге рішення за два тижні, але механізм інший
Це вже другий крок держави в цьому напрямку за короткий проміжок часу.
Читайте також: Експортерам зерна дали додаткові 30 днів на розрахунки
Наприкінці серпня Національний банк збільшив граничний строк розрахунків за експортом аграрної продукції зі 120 до 150 днів. Те рішення діяло автоматично: воно поширювалося на всіх експортерів за визначеним переліком кодів і не потребувало жодних заяв. Пом'якшення застосовується до операцій, здійснених з 1 липня 2026 року до 31 серпня 2027-го.
Нинішнє рішення побудоване інакше — воно адресне. Продовження строку не настає само собою: експортер має звернутися до Мінекономіки, і рішення ухвалюватиметься за конкретним зверненням.
Звузився й перелік товарів. Серпневе рішення НБУ охоплювало дванадцять позицій, включно з житом, ячменем, вівсом, ріпаком, соєвою та ріпаковою оліями. У новому переліку залишилося шість, а ріпак і продукти його перероблювання з нього випали.
Для контексту: за українським законодавством граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями становлять 365 календарних днів, однак на час воєнного стану їх скоротили до 180, а для аграрних товарів — до 120, і лише наприкінці серпня підняли до 150.
Ані номера постанови, ані порядку звернення експортерів до Мінекономіки на момент публікації не оприлюднено.