Ембрапа: біозахист може зайняти до 50% ринку ЗЗР Бразилії до 2050 року
Біологічні технології захисту рослин можуть забезпечити половину бразильського ринку засобів захисту рослин до 2050 року, вважає старший дослідник Embrapa Environment Вагнер Беттіол. Таку оцінку він озвучив на BioSummit 2026 у Кампінасі (штат Сан-Паулу).
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
Біологічні технології захисту рослин потенційно можуть зайняти 50% ринку засобів захисту рослин (ЗЗР) у Бразилії до 2050 року. Про це заявив старший дослідник Embrapa Environment Вагнер Беттіол під час відкриття BioSummit 2026, що відбувся в Кампінасі (штат Сан-Паулу).
Виступаючи з доповіддю «Біологічний контроль: сталість за сценаріїв зміни клімату», Беттіол наголосив на прискоренні впровадження біологічних рішень у Бразилії та у світі. За його словами, у 2025 році сегмент біозахисту в Бразилії зріс на 12%, тоді як п’ять років тому річні темпи зростання становили близько 3%.
«Світовий ринок хімічних пестицидів, як очікується, зростатиме приблизно на 5% щороку до 2030 року, тоді як у деяких країнах хімічний контроль уже скорочується. До 2030 року загальний ринок захисту рослин, за прогнозом, сягне 106 млрд доларів США, з яких близько 18 млрд доларів припадатиме на продукти біологічного контролю. Це становитиме приблизно 20% участі на ринку», — сказав Беттіол.
Що підштовхує попит на біологічні рішення
Серед ключових чинників, які, за оцінкою дослідника, прискорюють розширення сегмента біопрепаратів, він назвав:
- зростання попиту споживачів на продукти без залишків пестицидів;
- регуляторні виклики для синтетичних пестицидів;
- технологічний прогрес у біологічних рішеннях.
Беттіол також зазначив, що біологічний контроль уже став «мейнстримом» серед великих бразильських виробників. Упродовж наступного десятиліття, за його словами, впровадження може активніше поширюватися серед середніх і малих фермерів — за умови розвитку технічного супроводу та навчання.
«Щоб досягти ширшого впровадження, нам потрібно донести знання та технічне навчання до виробників, які досі не мають доступу до інформації про біологічний контроль», — зазначив він.
Кліматичний аспект і вуглецевий слід
Окремо у виступі йшлося про роль біологічних продуктів у кліматичній політиці та регенеративних системах землеробства. За словами Беттіола, виробництво 1 кг хімічного пестициду супроводжується щонайменше у п’ять разів більшими викидами CO2, ніж виготовлення такої ж кількості біологічного продукту.
Він також підкреслив непрямі екологічні ефекти: застосування біологічних агентів у посівах або ґрунті, за його словами, поліпшує якість ґрунту та стимулює мікробні популяції, що сприяє розвитку кореневої системи й підвищує утримання вуглецю в ґрунті. Додатково, як зазначалося, здоровіші рослини мають нижчий рівень стресу та кращі фізіологічні показники, що може підвищувати продуктивність і зменшувати викиди на одиницю виробленої їжі.
Цукрова тростина: зростання сегмента біозахисту
Під час панелі «Sugarcane in Focus» консультант Вебер Валеріо (AgroCiência) навів оновлені дані щодо ринку біологічних продуктів у секторі цукрової тростини. За його інформацією, у 2025 році використання біологічних рішень у цій культурі зросло на 39% порівняно з 2024 роком.
За представленими оцінками, сегмент сформував близько 716 млн бразильських реалів виручки, структура якої розподілилася так: 42% — біоінсектициди, 34% — біофунгіциди, 24% — біонематициди.
Для агровиробників ці тенденції означають подальше розширення лінійок біологічних продуктів і зростання потреби в якісному сервісі та навчанні — особливо для господарств, які лише починають інтегрувати біологічний контроль у системи захисту.
Також читайте:
- Органічні банани у 2025 році додали понад 12%: попит підтримують Millennials і Gen Z
- Університет Гаскелл у Канзасі розпочав будівництво навчального тепличного комплексу
- Школи Minden Public Schools у Небрасці отримали гранти на будівництво навчальної теплиці FFA
- Нідерландський виробник перцю почав уловлювати CO₂ з біомасової установки для використання в теплицях
- На Сицилії завершили першу в Італії агровольтаїчну теплицю на базі технології Serra Archimede
