Імпульсом до прискореного зміцнення рубежів стала неоднозначна позиція США. Президент Дональд Трамп публічно ставить під сумнів дієвість 5-ї статті Вашингтонського договору, а після нещодавньої війни в Ірані американська сторона навіть погрожувала переглянути своє членство в альянсі через відмову європейців підтримати ту кампанію. Паралельно супутникові знімки фіксують активне нарощування російської військової присутності та розбудову інфраструктури поблизу кордонів Європи.
Фінляндія, яка має найдовший у Європі сухопутний кордон із Росією, свідомо не покладається на оперативну допомогу союзників і будує плани на основі власних сил. Її головна перевага — суворі кліматичні умови та лісиста місцевість, які ускладнюють ведення наступальних дій.
Польща вкладає близько 10 мільярдів євро у проєкт "Східний щит" — масштабну систему фортифікацій на кордоні з Калінінградською областю та Білоруссю. Крім того, після інциденту з проривом 19 російських безпілотників Варшава прискорила розробку власної системи боротьби з дронами під кодовою назвою SAN.
Найскладніша ситуація — у країнах Балтії. Через брак територіальної глибини вони не мають простору для маневру. У разі блокування Сувалкського коридору Литві, Латвії та Естонії доведеться вести автономну оборону до двох тижнів — до прибуття підкріплення з більш віддалених членів Альянсу.
Напередодні зустрічі з американською делегацією у складі Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера Володимир Путін заявив, що Росія нібито готова воювати з Європою, але не має такого наміру.
Водночас голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер попередив, що в разі нападу Росії на країни Альянсу НАТО може завдати превентивних ударів по цілях на російській території.