ФОП-перевізник придбав пальне та оплатив ремонт вантажівки: коли виникає право на податковий кредит

Податковий кодекс України дозволяє включати до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені або нараховані під час придбання чи виготовлення товарів та отримання послуг. Таке правило встановлено підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ.

Датою включення ПДВ до податкового кредиту є дата події, яка відбулася раніше: списання коштів із рахунку платника на оплату товарів або послуг чи фактичне отримання таких товарів або послуг. Якщо оплату здійснюють електронними грошима, враховується дата їх списання з електронного гаманця покупця на електронний гаманець постачальника. Такий порядок передбачений пунктом 198.2 статті 198 ПКУ.

Підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна, складена постачальником товарів або послуг та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Це встановлено пунктом 201.10 статті 201 ПКУ.

Пункт 198.5 статті 198 ПКУ визначає випадки, коли платник повинен нарахувати податкові зобов’язання за товарами, послугами або необоротними активами, придбаними чи виготовленими з ПДВ. Базу оподаткування в такому разі визначають згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПКУ.

Податкові зобов’язання необхідно нарахувати, якщо придбані товари, послуги або необоротні активи призначені для використання або починають використовуватися:

• в операціях, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
• в операціях, звільнених від оподаткування;
• в операціях, які здійснюються в межах балансу платника, зокрема для невиробничого використання або переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих;
• в операціях, не пов’язаних із господарською діяльністю платника.

Винятки із цих правил передбачені статтями 189, 196 і 197, а також підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

У таких випадках платник повинен не пізніше останнього дня відповідного звітного періоду скласти зведену податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у строки, встановлені Податковим кодексом.

Пункт 198.6 статті 198 ПКУ забороняє включати до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені або нараховані у зв’язку з придбанням товарів чи послуг, якщо вони не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними або розрахунками коригування до них. Право на податковий кредит також може підтверджуватися митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Податковий кредит нараховується незалежно від того, чи почали придбані товари, послуги або основні засоби використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності протягом відповідного звітного періоду. Не має значення і те, чи здійснював платник оподатковувані операції у цьому періоді. Це передбачено пунктом 198.3 статті 198 ПКУ.

Отже, для юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців, зареєстрованих платниками ПДВ, діє однаковий порядок формування податкового кредиту. Підставою для його нарахування є належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна.

Таким чином, ФОП — платник ПДВ, який здійснює вантажні перевезення, має право включити до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені під час придбання паливно-мастильних матеріалів та отримання послуг із ремонту вантажного автомобіля. Це правило застосовується як у випадку, коли автомобіль оформлений на цю фізичну особу, так і тоді, коли транспортний засіб їй не належить. Підставою для податкового кредиту є податкова накладна, складена постачальником товарів або послуг і зареєстрована в ЄРПН.

Якщо надалі придбані товари або послуги використовуватимуться в операціях, які не оподатковуються ПДВ, платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання. Не пізніше останнього дня відповідного звітного періоду він повинен скласти зведену податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ строки.