Фотопастка впіймала рись у Чорнобильському заповіднику
У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику фотопастка зафіксувала рись євразійську — одного з найрідкісніших і найпотаємніших хижаків українських лісів. Через надзвичайно обережний спосіб життя побачити цю дику кішку в природі вдається вкрай рідко
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на інформацію Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику фотопастка знову зафіксувала рись євразійську — рідкісного хижака, який занесений до Червоної книги України.
У заповіднику розповідають, що рись є справжньою одиначкою. Майже все життя вона проводить на самоті, самостійно полюючи та патрулюючи власну територію. Лише в період розмноження ці тварини ненадовго утворюють пари, а самка після народження кошенят виховує їх доти, доки молоді рисі не навчаться самостійно виживати.
Через виняткову обережність і майстерне маскування зустріти рись у дикій природі надзвичайно складно. Найчастіше про її присутність свідчать лише сліди на ґрунті чи снігу або ж кадри, отримані за допомогою фотопасток.
Рись євразійська — найбільший представник родини котових, що мешкає в Україні. Довжина її тіла може сягати 130 сантиметрів, а вага — 30 кілограмів. Характерними ознаками тварини є китички на вухах, короткий хвіст із чорним кінчиком і густе плямисте хутро, яке допомагає непомітно зливатися з лісовим середовищем.
Основу раціону рисі становлять козулі, зайці, молоді дикі кабани, лисиці, гризуни та птахи. Хижак відіграє важливу роль у природних екосистемах, адже регулює чисельність інших тварин і підтримує природний баланс.
Фахівці зазначають, що регулярна фіксація рисі у Чорнобильському заповіднику є свідченням відновлення природних екосистем зони відчуження. Завдяки мінімальному втручанню людини територія стала прихистком для багатьох рідкісних видів тварин, серед яких також бурий ведмідь, вовк, чорний лелека, орлан-білохвіст і кінь Пржевальського.
У заповіднику наголошують, що кожен новий кадр із фотопасток допомагає науковцям краще вивчати поведінку рисі, оцінювати стан її популяції та ефективніше планувати заходи зі збереження цього рідкісного хижака.