Фронт на Курщині: військові КНДР та атаки росіян на Ладах

У ГУР спростували інформацію про те, що нібито північнокорейські військові через великі втрати вже покинули Курську область. Вони, виявляється, все ще перебувають на фронті, але допомоги від них росіянам майже немає.

Затихли після тисяч втрат

Керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов спростував заяви про те, що війська КНДР покинули лінію фронту в Курській області Росії. Про це він сказав в інтерв’ю The War Zone.

Буданов також зазначив, що близько 8 тис. північнокорейських солдатів досі перебувають на фронті в цій області.

Він додав, що активність північнокорейських військ останнім часом знизилася через серйозні втрати, але спростував інформацію, згідно з якою ці війська відсутні на передовій вже кілька тижнів.

"Нам потрібно почекати деякий час, щоб побачити, чи є реальні зміни, чи це просто зниження активності на кілька днів", - уточнив Буданов.

За словами керівника ГУР, північнокорейські війська зазнали близько 4 тис. втрат, включаючи загиблих і поранених. Він пояснив це "відсутністю реального бойового досвіду" і використанням тактики "м'ясних штурмів", коли солдати йдуть в атаку без належної техніки.

Буданов також припустив, що причина їхньої рішучості йти вперед, незважаючи на загрози від безпілотників та артилерії, може бути в їхній відданості Кім Чен Ину.

Разом з тим, незважаючи на знижену активність північнокорейських військ останніми днями, Буданов повторив свою попередню заяву про те, що Північна Корея планує відправити до Росії додаткові артилерійські та ракетні війська, а також більше артилерії та систем залпового вогню, хоча ці війська й не братимуть участі в наземних бойових діях.

Варто пригадати, що The New York Times з посиланням на українських та американських посадовців повідомляла, що солдати КНДР не з'являлися на фронті вже близько двох тижнів. Військові джерела України припустили, що, ймовірно, через великі втрати північнокорейські війська були змушені відійти.

А голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко сказав, що якщо північнокорейці дійсно відійшли з лінії фронту, то вони, ймовірно, передають свій досвід іншим підрозділам.

У той же час президент України Володимир Зеленський заявив на брифінгу після зустрічі з держсекретарем у закордонних справах Великої Британії Девідом Ламмі в Києві, що не буде говорити про те, чи була операція на Курщині історичною, але цей рейд точно був дуже важливим.

"Ми там стабільно тримаємо ситуацію і ми будемо її тримати й далі. Там великі втрати у росіян, дуже великі. Вони їх занижують дуже сильно. У них ці корейці розбігаються. Ми це бачили",- сказав голова держави.

Він нагадав про ураження російських командних пунктів на Курщині, яке здійснили далекобійною зброєю українського та іноземного виробництва.

"Кілька дуже важливих військових пунктів управління вразили, і це дуже серйозні кроки. Вони важливі. І я думаю, що вони не зможуть нас виштовхнути найближчим часом точно з цієї території. І це як магніт тримає їх 60 тисяч на сьогодні, може більше вже військових на Курщині. Тільки на цьому напрямку. Це дало можливість стабілізувати ситуацію на Харківщині", - зазначив Зеленський.

Нестача техніки може прискорити переговори

Хоч військові з КНДР зменшили свою активність на фронті, становище російської армії нині жалюгідне. Окупанти дедалі частіше через обмежені можливості змушені використовувати цивільні автомобілі для штурмових дій на фронті, зокрема йдеться про Лади. Про це написав полковник британської армії у відставці Річард Кемп у матеріалі для The Telegraph. За його словами, в інтернеті вже з'явилося багато відео, на яких росіяни використовують автомобілі цієї марки для атаки українських позицій. Деякі з таких авто мають військове забарвлення та обладнані противодронними ґратами.

"Цивільні авто використовувалися в бойових діях і раніше, наприклад, під час воєн на Балканах, а пікапи Toyota давно стали улюбленим транспортом джихадистів на Близькому Сході та в Африці. Але чому так чинить Росія, яка має одну з найсильніших армій у світі?"- запитує Кемп.

Відповідь, на думку аналітиків, полягає в тому, що за три роки війни Росія втратила понад 15 тис. одиниць важкої техніки, а її промисловість не може компенсувати ці втрати, виробляючи близько 6 тис. одиниць техніки на рік. Якщо раніше Росія намагалася заповнити нестачу техніки, відправляючи на фронт бронемашини і танки часів Холодної війни, то тепер на допомогу приходять звичайні легкові авто.

Кемп також зазначив, що стрілецька зброя може пробити тонкий сталевий корпус цих автомобілів, і порівняв це з тим, як він сам відчував себе, перебуваючи в танку Challenger, оснащеному передовою бронею, на полі бою.

"Уявіть собі, як почувається молодий російський солдат, коли він їде у звичайному сімейному автомобілі прямо до української артилерії, протитанкових ракет, дронів і мін", - сказав він.

Попри деяке просування Росії на території України, Кемп вважає, що нестача техніки, ймовірно, впливає на прагнення Кремля укласти перемир'я - хоча б для перегрупування і переозброєння.

Заводи, аеродроми, нафтобази

Тим часом Україна використовує нову стратегію у війні, масово застосовуючи безпілотники для ударів вглиб по території Росії.

Згідно з інформацією The Times, українські військові здійснюють скоординовані атаки на російські авіабази, склади боєприпасів, нафтопереробні заводи та інші військові об'єкти, завдаючи значних втрат армії противника.

Як зазначає видання, загалом українські дрони атакували 20 з 30 найбільших нафтопереробних підприємств Росії.

Якщо у 2022 році Україна виготовляла до п’яти дронів дальнього радіусу дії на місяць, то зараз цей показник зріс до 500 одиниць щомісяця. Про це повідомив бригадний генерал Юрій Щиголь, який координує ці операції в складі Головного управління розвідки (ГУР).

Щиголь також додав, що постійні удари змушують Росію відсувати свої авіабази все далі вглиб країни.

"У них не залишилося жодного діючого аеродрому в радіусі 300 км, звідки вони могли б атакувати Україну. Знищено не тільки злітні смуги, але й всю інфраструктуру: паливні склади, ремонтні бази, засоби обслуговування авіації", - пояснив він.

Українські військові використовують комплексний підхід, поєднуючи удари безпілотників з авіаційними та ракетними атаками, зокрема за допомогою американських HARM-88, британських Storm Shadow та HIMARS.

Президент Зеленський наголосив на ефективності таких атак та відзначив військових 14-го полку БПЛА, які відіграють ключову роль у новій тактиці війни.

Галина Гірак