Генерал Атле Молде закликав НАТО вчитися в України: війна показала критичну роль радіоелектронної боротьби – Business Insider
Війна Росії проти України змусила західні армії переглянути підходи до ведення сучасних бойових дій. Бригадний генерал НАТО Атле Молде заявив, що союзникам необхідно відновлювати спроможності у сфері радіоелектронної боротьби, якою після завершення холодної війни приділяли значно менше уваги.
За його словами, українські військові мають унікальний бойовий досвід, якого західним арміям варто навчатися. Підготовка українських військовослужбовців на території НАТО стала для західних партнерів не лише можливістю передати Києву власний військовий досвід, а й способом отримати уроки безпосередньо з українського фронту. Одним із головних висновків цієї співпраці стала необхідність суттєво посилити спроможності у сфері радіоелектронної боротьби.
Як повідомляє УНІАН із посиланням на Business Insider, Норвегія очолює багатонаціональну навчальну програму на території НАТО, яка спрямована на підготовку українських військових до бойових дій. У межах цієї програми західні інструктори не лише навчають українців, а й переймають досвід військовослужбовців, які вже пройшли через реальні бойові дії.
За словами бригадного генерала та командувача оперативної групи «Легіо» Атле Молде, підготовка українських військових дає країнам-партнерам можливість застосовувати отримані під час війни уроки у власних збройних силах. Одним із ключових майданчиків для такого обміну досвідом став спеціально створений навчальний табір «Йомсборг» у Польщі.
Молде зазначив, що саме співпраця з Україною продемонструвала Норвегії необхідність повернути належну увагу до радіоелектронної боротьби. Ця сфера, яка відіграє величезну роль у сучасній війні, після завершення холодної війни поступово відійшла для багатьох західних армій на другий план.
Після розпаду Радянського Союзу НАТО та інші західні держави значною мірою зосередилися на конфліктах іншого типу, зокрема операціях проти повстанських формувань. У таких умовах потреба у масштабному протистоянні в електромагнітному просторі сприймалася як менш актуальна. Війна в Україні продемонструвала, наскільки помилковим може бути такий підхід у разі великомасштабного конфлікту з технологічно оснащеним противником.
Сьогодні радіоелектронна боротьба є невіддільною частиною бойових дій. Росія та Україна постійно намагаються виявляти електронні сигнали противника, блокувати його засоби зв'язку та навігації, протидіяти безпілотникам і виводити з ладу відповідні системи.
Йдеться фактично про постійну боротьбу за контроль над електромагнітним спектром. Сторона, яка отримує перевагу в цій сфері, може ускладнити противнику управління військами, використання дронів, роботу систем навігації та передачу даних.
При цьому сама боротьба постійно змінюється. Українські та російські військові розробляють нові способи захисту власних систем і одночасно шукають можливості для придушення або обходу засобів радіоелектронної боротьби противника. Саме швидкість адаптації стала однією з характерних рис війни в Україні.
Західні військові дедалі більше усвідомлюють, що традиційні підходи до командування та управління можуть становити небезпеку в умовах насиченого електромагнітного середовища. Радіостанції, радари, канали передачі даних та інше обладнання випромінюють сигнали, які противник може перехопити й використати для встановлення місця розташування військових об'єктів або командних пунктів.
Саме тому НАТО також звертає увагу на необхідність навчитися контролювати власні електронні випромінювання. Завдання полягає не лише в тому, щоб виявляти сигнали противника, а й у тому, щоб максимально ускладнити йому можливість знайти власні війська.
Заступник Верховного головнокомандувача Об'єднаних сил НАТО в Європі Джон Стрінгер раніше наголошував на необхідності для військового командування фактично навчитися залишатися непомітним навіть тоді, коли навколо працюють численні електронні системи. Це є частиною ширшого протистояння за контроль над електромагнітним середовищем.
Окрему увагу західні військові приділяють українському досвіду використання безпілотників. Україна протягом війни була змушена швидко розвивати технології застосування дронів, адаптуючи їх до постійної протидії з боку російських засобів радіоелектронної боротьби.
Для Норвегії цей досвід має практичне значення не лише з погляду використання власних безпілотних систем, а й для підготовки до протидії російським методам їх застосування. Атле Молде зазначив, що одним із важливих напрямів аналізу є саме те, як Україна використовує дрони та як Норвегія може захищатися від російської тактики застосування безпілотників.
Ще одним важливим уроком війни для західних партнерів стала протиповітряна оборона. Після завершення холодної війни західні держави, як і у випадку з радіоелектронною боротьбою, значною мірою скоротили увагу до масштабних систем протиповітряної оборони. Однак війна Росії проти України продемонструвала, що без них сучасна армія стикається із серйозними ризиками.
Україна щодня протидіє ракетним і безпілотним атакам, одночасно намагаючись захищати війська, критичну інфраструктуру та великі міста. Досвід такого протистояння дає західним військовим можливість оцінити, які можливості необхідні для оборони в умовах масштабного застосування ракет і дронів.
Колишній голова Військового комітету НАТО Стюарт Піч ще у 2024 році наголошував, що Росія продовжувала розвивати радіоелектронну боротьбу навіть у той час, коли НАТО протягом десятиліть не приділяло цьому напрямку достатньої уваги. Український фронт, за його оцінкою, став одним із найскладніших електромагнітних середовищ, які коли-небудь спостерігалися.
Особливістю нинішньої навчальної програми є те, що Україна не просто виступає отримувачем західного досвіду. Українська сторона фактично впливає на зміст підготовки, визначаючи власні потреби та пріоритети. До проведення навчання також залучають українських інструкторів, а досвід військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, використовується під час підготовки.
Такий формат дає НАТО можливість отримувати інформацію безпосередньо від армії, яка веде масштабну війну високої інтенсивності. Для західних військових це особливо важливо, оскільки значна частина сучасних конфліктів, у яких вони брали участь після холодної війни, не мала такого рівня насичення дронами, засобами радіоелектронної боротьби, ракетами та системами протиповітряної оборони.
Водночас Молде звернув увагу на ширшу загрозу, яку становить Росія. За його словами, союзники мають враховувати готовність Москви атакувати цивільну інфраструктуру, а отже, не можуть будувати оборонне планування лише на припущенні, що противник дотримуватиметься очікуваних правил ведення війни.
У підсумку український досвід дедалі сильніше впливає на підходи західних армій. Радіоелектронна боротьба, боротьба з безпілотниками та протиповітряна оборона знову опинилися серед ключових військових спроможностей, які НАТО має розвивати.
Війна Росії проти України фактично стала полігоном, на якому перевіряються технології та тактики сучасної великої війни. І західні військові дедалі відвертіше визнають: частину найважливіших уроків сьогодні можна отримати саме від українських військовослужбовців, які щодня адаптуються до нових методів ведення бойових дій.
