Під час публічної лекції у Київській школі економіки професор Ігор Галагіда представив проміжні результати дослідницької програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років», що реалізується в Українському католицькому університеті.
За його словами, станом на зараз упорядкували список з 28 451 українців, які стали жертвами українсько-польського протистояння у роки Другої світової війни та повоєнний час, повідомляє кореспондент LB.ua.
Професор Галагіда зазначив, що дослідження триває: «Далі ми займаємося вивченням числа жертв серед поляків. Сподіваюсь, через якусь кількість років матимемо з 10 томів із переліком імен усіх жертв та кілька томів із переліком джерел. І ось тоді зможемо дискутувати».
Він також додав: "Польських жертв буде більше, це нам треба розуміти. Питання в тому, наскільки більше. 50, 60 тисяч? Гадаю, що буде близько 100 тисяч, але це ще маємо визначити."
Дослідницька програма «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років» реалізується в УКУ.
З 2018 року команда науковців з України та Польщі опрацьовує усноісторичні й архівні джерела, щоб укласти поіменні списки жертв—передусім українського населення Волині, Закерзоння та Галичини. Серед результатів — видання «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 р.» та «Погром: Грубешівщина, весна 1944 р. Документи й матеріали».
Ігор Галагіда — польський історик українського походження, професор габілітований, доктор Ґданського університету, координатор дослідницької програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років».
Також у події взяли участь Мирослав Чех — історик, журналіст, польський політик українського походження; Андрій Яремчук — кандидат історичних наук, викладач кафедри історії гуманітарного факультету Українського католицького університету. Модератор заходу: Антон Дробович — керівник Центру прав людини та меморіалізації війни KSE.
- 30 вересня президент Польщі Кароль Навроцький вніс на розгляд Сейму поправки до закону про Інститут національної пам'яті та Кримінального кодексу, які мають на меті запровадити покарання за заперечення "злочинів українських націоналістів".
- У жовтні з’явилася відкрита заява представників історичної спільноти України щодо таких намірів Польщі. У ній ішлося про те, що коли Польща таки ухвалить скандальний законопроєкт, то Україна буде змушена «вживати дзеркальних заходів та приймати на законодавчому рівні відповідні акти щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських, які, як відомо, вчиняли злочинні дії проти мирного українського населення в період Другої світової війни і в перші повоєнні роки».
- На початку листопада польський Сейм не підтримав скандальний президентський проєкт закону.