Жінці видалили матку, оскільки лікарі не виявили ускладнень після пологів – суд присудив їй 800 тисяч гривень моральної шкоди

Личаківський районний суд Львова частково задовольнив позов жінки, яка після неналежного надання медичної допомоги під час пологів перенесла тяжкі ускладнення та втратила репродуктивну функцію.

Обставини справи

14 березня 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об’єднання «Клінічна лікарня планового лікування реабілітації та паліативної допомоги» з урахуванням заміни первісного відповідача належним. Третіми особами у справі були лікарі, які надавали їй медичну допомогу.

Позивачка просила стягнути 3 млн гривень на відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги вона обґрунтувала подіями, які сталися під час вагітності та пологів у січні 2014 року.

З 2 до 6 січня 2014 року жінка перебувала на стаціонарному лікуванні у Міському комунальному клінічному пологовому будинку № 1, який сьогодні є Філією «Лікарня Святої Анни».

Вранці у день пологів у неї з’явилися періодичні болі внизу живота. Її направили до закладу охорони здоров’я, де лікар-акушер-гінеколог повідомила про підтікання навколоплідних вод.

О 17:55 народилася дівчинка вагою 3200 грамів та зростом 52 сантиметри. Після народження дитини лікар провела інструментальну ревізію стінок порожнини матки. Після пологів жінку перевели до палати, де палатним лікарем була інша лікарка.

6 січня 2014 року лікарі вирішили, що стан здоров’я матері та дитини є задовільним, після чого їх виписали додому.

Однак 9 січня у жінки почалася кровотеча. Її терміново госпіталізували до тієї ж лікарні, де вона перебувала на стаціонарному лікуванні протягом п’яти діб.

Їй ургентно провели повторну інструментальну ревізію стінок порожнини матки, перелили кров та призначили курс антибіотиків. У цей період лікуючим лікарем була третя лікарка.

Приблизно через три тижні у позивачки почала підвищуватися температура — до 38–39 °C. Після обстеження в іншому медичному закладі їй повідомили, що причина не є гінекологічною.

10 лютого 2014 року жінка поступила до Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, яка сьогодні є Відокремленим підрозділом «Лікарня Святого Пантелеймона», на 38-му добу із діагнозом «плацентарний поліп».

З 10 лютого до 3 березня 2014 року вона перебувала у гінекологічному відділенні у зв’язку з екстирпацією матки та маткових труб через метроендометрит, сепсис, септикопіємію, гепатоспленомегалію септичного генезу та септичну пневмонію в стадії резорбції.

12 лютого 2014 року їй провели оперативне втручання в обсязі екстирпації матки з матковими трубами та дренування черевної порожнини.

Стан здоров’я жінки був критичним. У післяопераційний період вона перебувала в реанімаційному відділенні у вкрай тяжкому стані. Через застосування великих доз антибіотиків виникла медикаментозна алергія, а висока температура трималася кілька тижнів.

Надалі, з 9 до 24 квітня 2014 року, позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні з гнійним артритом лівого гомілково-ступневого суглоба, який був пролонгованим наслідком сепсису.

Кримінальне провадження

У зв’язку з цими обставинами було розпочато кримінальне провадження щодо неналежного виконання медичними працівниками професійних обов’язків унаслідок недбалого ставлення до них, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження. Обвинувальний акт передали до суду.

Під час розгляду кримінальної справи 11 квітня 2022 року одну з обвинувачених звільнили від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального кодексу України у зв’язку із закінченням строків давності.

11 липня 2023 року з аналогічних підстав звільнили ще двох обвинувачених.

Цивільний позов, заявлений у межах кримінального провадження, залишили без розгляду, роз’яснивши право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Львівський апеляційний суд 6 грудня 2023 року змінив ухвалу суду першої інстанції. Касаційний кримінальний суд постановою від 17 вересня 2024 року також змінив ухвалу апеляційного суду.

При цьому звільнення від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою підставою.

Протиправність поведінки підтверджується протоколом засідання клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації від 27 жовтня 2014 року, довідкою про проведення повторної службової перевірки, висновком комісійної судово-медичної експертизи № 470/15 від 11 листопада 2016 року та висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 16/18 від 30 січня 2018 року.

Що встановив суд

Личаківський районний суд Львова у справі № 463/2350/25 встановив, що під час пологів відбулося неповне виділення плаценти, яке не було діагностовано.

Це призвело до розвитку пізньої післяпологової кровотечі з крововтратою понад 1500 мл, геморагічного шоку, плацентарного поліпу матки, гнійного метроендометриту, септичного стану, гепатоспленомегалії, пневмонії та гнійного артриту.

Наслідком стала необхідність екстирпації матки.

Висновки експертиз підтвердили, що лікарі не дотрималися вимог наказу Міністерства охорони здоров’я України № 620 від 29 грудня 2003 року «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги» та клінічних протоколів.

Між недоліками у наданні медичної допомоги в періоди з 2 до 6 січня 2014 року та з 9 до 14 січня 2014 року і настанням тяжких наслідків існує прямий причинний зв’язок.

Екстирпацію матки, пізню післяпологову кровотечу з геморагічним шоком та септичний стан кваліфіковано як тяжке тілесне ушкодження.

Суд також установив, що на момент надання медичної допомоги лікарі перебували у трудових відносинах із закладом охорони здоров’я, правонаступником якого є відповідач.

Правове регулювання

Відповідно до частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових або службових обов’язків.

Частина перша статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд зазначив, що висновок експерта у кримінальному провадженні може бути допустимим доказом у цивільній справі, якщо він містить інформацію щодо предмета доказування, навіть за відсутності обвинувального вироку.

Такий підхід відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 5 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17, від 23 вересня 2024 року у справі № 501/1349/15 та від 16 жовтня 2025 року у справі № 522/10391/20.

Як суд визначив розмір моральної шкоди

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування визначається залежно від характеру та обсягу страждань, характеру немайнових втрат та інших обставин.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц зазначила, що під час визначення розміру відшкодування суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.

Розмір компенсації має бути достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи та не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

У постанові від 21 квітня 2022 року у справі № 748/359/20 Верховний Суд зазначив, що будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому її розмір може мати лише умовний вираз.

Рівень моральних страждань визначається самими стражданнями потерпілої особи та значенням наслідків для її особистості.

Визначаючи суму компенсації, суд урахував характер та обсяг страждань позивачки, їхню тривалість понад десять років, глибину душевних переживань, неможливість відновити попередній стан здоров’я, втрату репродуктивної функції, панічний страх, постійну тривогу під час звернень до лікарів та усвідомлення неможливості мати дітей у майбутньому.

Що вирішив суд

Позов задовольнили частково.

Суд стягнув із Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об’єднання «Клінічна лікарня планового лікування реабілітації та паліативної допомоги» на користь позивачки 800 000 гривень моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовили.

Крім того, з відповідача в дохід держави стягнули 4 037 гривень 33 копійки судового збору, що відповідає частці задоволених позовних вимог.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.