Житло без сторонньої допомоги: як Івано-Франківськ відповідає на нові демографічні реалії

news-image

Останні роки показали: безбар’єрність у житлі — це не етичне “зобов’язання”, а раціональна економічна стратегія та інвестиція в ліквідність об’єкта. Сучасний дім має забезпечувати комфорт і безпеку для всіх мешканців, та водночас знижувати потенційні витрати родин на реконструкцію, адаптацію квартири чи додаткові послуги.

Коли людина з інвалідністю, ветеран, батьки з малими дітьми чи літні люди стикаються з бар’єрами, економіка сім’ї працює на “обхід проблеми”:

  • оплата стороннього супроводу
  • необхідність змінювати житло
  • витрати на медичну допомогу через побутові травми
  • дорога адаптація квартири чи під’їзду
  • втрата можливості працювати через недоступність.
Житло без сторонньої допомоги: як Івано-Франківськ відповідає на нові демографічні реалії 1

Через війну потреба в безбар’єрності зросла кардинально. За даними ООН, станом на 2024 рік в Україні 2,84 млн осіб з інвалідністю, а з урахуванням ветеранів та поранених реальна цифра може сягати 6 млн. 35 % домогосподарств з людьми з інвалідністю перебувають у зоні «нагальної потреби». Це означає, що доступне житло перестає бути нішевим сегментом і стає найшвидше зростаючою категорією попиту.

Житло без сторонньої допомоги: як Івано-Франківськ відповідає на нові демографічні реалії 2

Середні витрати на облаштування інклюзивного житла в Україні (усереднені по будівельному ринку) виглядають так:

  • встановлення ліфта — 995 000 – 1 300 000 грн
  • облаштування пандуса — 100 000 – 150 000 грн 
  • розширення дверних проходів — 15 000 – 16 000 грн
  • реконструкція під’їзду під вимоги ДБН — 400 000 – 1 260 000 грн для ОСББ або самих мешканців під’їзду

Важливо: адаптація житла після заселення обходиться у 3–6 разів дорожче, ніж інтеграція рішень на етапі проєктування. Тому обираючи девелопера, який створює ЖК інклюзивними, мешканці значно економлять.

Приклади інклюзивного житла у Івано-Франківську

Сучасні житлові комплекси, як-от Клубне містечко 12, Долішній, WAWEL та  Prostir, демонструють, як поєднати естетику, комфорт і безбар’єрність. Девелопер враховує потреби мешканців:

  • швидкісні ліфти навіть у 4-поверхових будинках
  • входи на рівні однієї сходинки з пандусами
  • ексклюзивні квартири з приватним патіо (власним подвір’ям) на перших поверхах
  • просторі зони загального користування (коридори)
  • безпечні дитячі майданчики та зони відпочинку
  • доступні паркомісця
Житло без сторонньої допомоги: як Івано-Франківськ відповідає на нові демографічні реалії 3

Такі рішення підвищують ліквідність квартир, економлять витрати на майбутню реконструкцію та гарантують комфорт для всіх мешканців. Згідно з опитуваннями ЮНІСЕФ, 87 % українців вважають безбар’єрність ключовою цінністю сучасного житла.

Психологічна доступність теж впливає на економіку

Архітектура з достатньою кількістю зелені, тишею, природним світлом і зменшеним шумовим навантаженням:

  • знижує стрес (до 20–30%, за даними міжнародних досліджень)
  • зменшує витрати на лікування
  • підвищує продуктивність людей, які працюють з дому
  • зменшує витрати ОСББ на конфліктні ситуації та звернення

Це частина інклюзивності, яка напряму впливає на якість і тривалість життя — а отже, на економічну активність.

Вигоди для ринку та мешканців

Вища ліквідність та швидший продаж: житло з ліфтами у малоповерхових будинках продається на 15–25 % швидше.

Лояльність сімей, ветеранів, літніх людей, які стабільно інвестують навіть у кризу.

Зменшення ризиків для ОСББ: немає потреби збирати кошти на реконструкції, які можуть тривати роками та при цьому псувати зовнішній вигляд будинку.

Для Івано-Франківська це може стати новим стандартом розвитку: чим більш доступним буде місто, тим більше ветеранів, сімей з дітьми та літніх людей зможуть працювати, розвиватися й жити без бар’єрів, що напряму впливає на економіку регіону.

Читайте також: Чому квартири у малоповерхових будинках обирають дедалі частіше: цифри та аргументи.

Реклама

Источник: Курс