Останні роки показали: безбар’єрність у житлі — це не етичне “зобов’язання”, а раціональна економічна стратегія та інвестиція в ліквідність об’єкта. Сучасний дім має забезпечувати комфорт і безпеку для всіх мешканців, та водночас знижувати потенційні витрати родин на реконструкцію, адаптацію квартири чи додаткові послуги.
Коли людина з інвалідністю, ветеран, батьки з малими дітьми чи літні люди стикаються з бар’єрами, економіка сім’ї працює на “обхід проблеми”:
- оплата стороннього супроводу
- необхідність змінювати житло
- витрати на медичну допомогу через побутові травми
- дорога адаптація квартири чи під’їзду
- втрата можливості працювати через недоступність.
Через війну потреба в безбар’єрності зросла кардинально. За даними ООН, станом на 2024 рік в Україні 2,84 млн осіб з інвалідністю, а з урахуванням ветеранів та поранених реальна цифра може сягати 6 млн. 35 % домогосподарств з людьми з інвалідністю перебувають у зоні «нагальної потреби». Це означає, що доступне житло перестає бути нішевим сегментом і стає найшвидше зростаючою категорією попиту.
Середні витрати на облаштування інклюзивного житла в Україні (усереднені по будівельному ринку) виглядають так:
- встановлення ліфта — 995 000 – 1 300 000 грн
- облаштування пандуса — 100 000 – 150 000 грн
- розширення дверних проходів — 15 000 – 16 000 грн
- реконструкція під’їзду під вимоги ДБН — 400 000 – 1 260 000 грн для ОСББ або самих мешканців під’їзду
Важливо: адаптація житла після заселення обходиться у 3–6 разів дорожче, ніж інтеграція рішень на етапі проєктування. Тому обираючи девелопера, який створює ЖК інклюзивними, мешканці значно економлять.
Приклади інклюзивного житла у Івано-Франківську
Сучасні житлові комплекси, як-от Клубне містечко 12, Долішній, WAWEL та Prostir, демонструють, як поєднати естетику, комфорт і безбар’єрність. Девелопер враховує потреби мешканців:
- швидкісні ліфти навіть у 4-поверхових будинках
- входи на рівні однієї сходинки з пандусами
- ексклюзивні квартири з приватним патіо (власним подвір’ям) на перших поверхах
- просторі зони загального користування (коридори)
- безпечні дитячі майданчики та зони відпочинку
- доступні паркомісця
Такі рішення підвищують ліквідність квартир, економлять витрати на майбутню реконструкцію та гарантують комфорт для всіх мешканців. Згідно з опитуваннями ЮНІСЕФ, 87 % українців вважають безбар’єрність ключовою цінністю сучасного житла.
Психологічна доступність теж впливає на економіку
Архітектура з достатньою кількістю зелені, тишею, природним світлом і зменшеним шумовим навантаженням:
- знижує стрес (до 20–30%, за даними міжнародних досліджень)
- зменшує витрати на лікування
- підвищує продуктивність людей, які працюють з дому
- зменшує витрати ОСББ на конфліктні ситуації та звернення
Це частина інклюзивності, яка напряму впливає на якість і тривалість життя — а отже, на економічну активність.
Вигоди для ринку та мешканців
Вища ліквідність та швидший продаж: житло з ліфтами у малоповерхових будинках продається на 15–25 % швидше.
Лояльність сімей, ветеранів, літніх людей, які стабільно інвестують навіть у кризу.
Зменшення ризиків для ОСББ: немає потреби збирати кошти на реконструкції, які можуть тривати роками та при цьому псувати зовнішній вигляд будинку.
Для Івано-Франківська це може стати новим стандартом розвитку: чим більш доступним буде місто, тим більше ветеранів, сімей з дітьми та літніх людей зможуть працювати, розвиватися й жити без бар’єрів, що напряму впливає на економіку регіону.
Читайте також: Чому квартири у малоповерхових будинках обирають дедалі частіше: цифри та аргументи.
Реклама