Навіть у маленькій краплині прісної води з антарктичного озера можна побачити цілий світ живих істот. Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі, опублікувавши відео зі станції Академіка Вернадського.
На кадрах зафіксовано два види ракоподібних, які мешкають у прісних водоймах Антарктики.
"Перший — вид веслоногих рачків Boeckella poppei. Це крихітне створіння завдовжки лише кілька міліметрів досить поширене як у прісних, так і в морських водах Антарктики", — розповіли науковці.
Ще один мешканець антарктичних водойм — зяброногий рачок Branchinecta gaini.
"Другий — вид зяброногих рачків Branchinecta gaini. На відміну від першого, він лише прісноводний. Його можна знайти в річках та озерах Антарктики й Патагонії. А ще це найбільша прісноводна безхребетна тварина Антарктики. Її довжина сягає 16 мм", — пояснили дослідники.
За словами науковців, обидва види відіграють важливу роль в антарктичній екосистемі. Вони споживають мікроскопічні водорості, бактерії, найпростіші організми та дрібний зоопланктон, а самі є кормовою базою для хижих безхребетних і птахів.
Цього сезону українська полярниця Марти Дзиндри відбирала зразки прісноводного зоопланктону для дослідження трофічних зв'язків — відносин, коли один організм слугує їжею для іншого.
"У пробах біологиня побачила та зафільмувала, зокрема, і згаданих рачків Boeckella poppei та Branchinecta gaini", — зазначили в центрі.
Науковці наголошують, що вивчення трофічних зв'язків необхідне для розуміння структури та функціонування водних екосистем, прогнозування їхньої реакції на зміни клімату та антропогенний вплив, а також для розроблення науково обґрунтованих підходів до моніторингу й збереження біорізноманіття.
Крім того, ці ракоподібні дуже чутливі до змін хімічного складу води, температури та рівня ультрафіолетового випромінювання, який в Антарктиці є досить високим. Тому вони можуть бути біоіндикаторами якості водного середовища в антарктичних прісноводних екосистемах.
