Жнива соняшнику: перші поля дали 11,8 центнера
Перші обмолочені поля соняшнику дали в середньому менш ніж дванадцять центнерів з гектара — і майже всі вони південні. На Миколаївщині розкид усередині області виявився ще більшим: від чотирьох центнерів у одних господарств до п'ятнадцяти в тих, хто сіяв після найкращого попередника.
Станом на 31 серпня українські аграрії обмолотили 9,2 тис. гектарів соняшнику й намолотили 10,86 тис. тонн, що дає середню врожайність 1,18 тонни з гектара. Такі дані наводить SuperAgronom.com. Паралельно почали збирати сою: 8,29 тис. тонн з 5,14 тис. гектарів, або 1,61 тонни з гектара.
Читати цю цифру як підсумкову зарано. Обмолочені площі становлять близько двох десятих відсотка всіх посівів соняшнику, а першими до збирання заходять південні господарства — саме ті, які найсильніше постраждали від посухи. Тобто нинішній середній показник відображає передусім ситуацію на півдні, і з просуванням жнив на північ він може змінитися.
На півдні розкид сягає кількох разів
Як саме виглядає ця ситуація зблизька, видно на прикладі Миколаївщини.
У СГВК «Авангард» обмолотили перше поле з гібридом P64LE168 селекції Pioneer і отримали 1,5 тонни з гектара. Керівниця господарства Людмила Голуб зазначає, що на тлі області результат непоганий: частина господарств регіону молотить олійну з урожайністю 400–900 кілограмів з гектара.
Сама вона на такий результат не розраховувала.
«Під цей соняшник віддали поле після томатів. Тому очікували на вищі показники»,
— пояснила фермерка.
Попередник тут ключовий: після зрошуваної овочевої культури поле заходило в сезон із кращою структурою ґрунту й залишковою вологою. Тобто півтори тонни отримані в найсприятливіших з можливих умов регіону.
Сто двадцять міліметрів за рік
Головними причинами невисокої врожайності в області Голуб називає спеку та посуху. Масштаб дефіциту вона описує однією цифрою: за період із серпня 2025 року до липня 2026-го випало лише 120 мм продуктивних опадів. Вологи в ґрунті наразі немає взагалі.
Наслідки вже виходять за межі соняшнику. Через відсутність вологи в господарстві відтерміновують посівну озимого ріпаку — можливо, почнуть сіяти після 10 вересня.
Певні надії покладають на другий гібрид, Сурелі: його цвітіння та налив зерна припали на помірніші температури, тому там очікують кращого результату.
Реакцією на ситуацію стала зміна технології. Господарство подалося на програму Mercy Corps із впровадження no-till у південних регіонах, спрямовану на подолання наслідків війни, критичного дефіциту вологи та деградації земель. Відбір пройшли й уже виділили окреме поле, де випробовуватимуть прямий посів і мінімальний обробіток.