Автозаправні станції стали головною мішенню для ворога цього літа. Від початку червня щонайменше кілька десятків АЗС у Харківській області були знищені або пошкоджені російськими ударами, більшість із яких припали на кінець минулого місяці і початок липня. Тільки за минулий тиждень ворог атакував чотири АЗС у Харкові та п'ять — в області. 

Ворог атакує заправки переважно безпілотниками, найчастіше — не "Шахедами", а дешевшими "Молніями" та "Італмасами". Запобігти ударам можна, передусім збільшивши кількість розрахунків ППО, що орієнтовані на роботу саме з безпілотниками такого типу. 

Чи буде бензин у військових та цивільних?

Бензиновий терор розпочався ще наприкінці квітня. Навесні ворожа армія прицільно обстрілювала автозаправки у Богодухівському районі та сусідніх громадах Сумської області. Як писав тоді KHARKIV Today, це робилося для того, аби максимально погіршити транспортне сполучення між двома обласними центрами — Сумами і Харковом. 

Частково це вдалося: подорожі від Харкова до Охтирки чи Сум автомобілісти вирушають з повними баками бензину та каністрою про запас. У травні цю тактику масштабували на сам Харків, у перші дні місяця ворог вибив відразу 8 АЗС. Влітку додалися удари по трасі на Дніпро, де і до початку ворожих атак заправок було небагато — вони переважно зосереджуються у великих населених пунктах на з'їздах із цієї магістралі. 

Хоча за два місяці атак постраждали десятки АЗС, бензинова криза регіону поки що не загрожує. Лише в одному Харкові, за даними міськради, працюють понад автозаправок.

"Жодного дефіциту бензину чи дизеля в місті немає. І ми перебуваємо в постійній комунікації з мережами АЗС щодо заходів безпеки", — заявив міський голова Ігор Терехов.

Ще у травні після першої хвилі масованих атак на заправки він закликав власників станцій самостійно подбати про безпеку. Один з операторів ринку відмовився працювати в нічний час, але більшість не припиняють обслуговувати клієнтів навіть під час повітряних тривог, через що отримують багато критики від них в соцмережах.

Багато водіїв закликають власників заправок встановлювати над ним антидронові сітки. Дійсно, ця конструкція може порятувати від FPV-дронів, але не захистить від ракет, РСЗВ та реактивних "шахедів". Наприклад, АЗС в Ізюмі, куди прилетіла ракета від "Торнадо", перебувала у зоні антидронових сіток. 

Удари по заправках ніяким чином не вплинуть і на забезпечення пальним військових.

"Ви ж розумієте, що військові на АЗС не заправляються, в армії існує своя система постачання пального, так що це жодним чином не позначиться", — прокоментував ситуацію KHARKIV Today начальник відділу комунікацій 14-го армійського корпусу Віталій Саранцев.

За його словами, посилення ударів по логістиці — це чистий терор, а не підготовка до великої наземної операції. Коли навесні 2024 року ворог повторно увійшов у Вовчанськ, він задіяв понад 55 000 військових. Зараз, кажуть у Силах Оборони, такого числа резервів у противника немає, але він може здійснювати невеликі операції вклинення, як біля Козачої Лопані, де бої тривають не перший тиждень.

Які є способи захисту? 

Удари по заправках ворог наносить з усіх видів озброєння, зокрема б'є ракетами, але найчастіше це — "Шахеди", "Молнії", "Італмаси" та інші різновиди ударних дронів-камікадзе. Звичайні "Шахеди"  на Харківщині та й в цілому в України навчилися збивати досить ефективно: за даними радника міністра оборони Сергія Безкрестнова ("Флеш"),  до 96% такої зброї не долітає.

Щодо "Молній", FPV-дронів та інших камікадзе — для їхнього знищення застосовується інша тактика. Розрахунків, які працювали б по цих цілях, не вистачає.

"Шахеди та "Молнії" літають по-різному. "Шахеди" летять через певні локації. І на цих локаціях стоять оператори, які по ним працюють. А "Молнії" летять звідусіль. Треба збільшувати розрахунки та кількість перехоплювачів "Молній". Шукати частоти, на яких працюють ці безпілотники та подавляти їх РЕБами", — розповів KHARKIV Today директор зі стратегічних комунікацій Центру дослідження безпілотних систем, співзасновник виробництва дронів "Генерал Черешня" Рудольф Акопян.

Є засоби, що працюють однаково добре як проти "Шахедів", так і проти "Молній". Наприклад, дрон-перехоплювач AIR SPEED, який здатен розганятися на 245 км/год. 

Непогані результати має дати і полювання за розрахунками ворога, які ці дрони по заправках запускають.

"Треба створити окремий підрозділ у складі двох ударних компонент, групи планування та розвідки, підрозділів забезпечення. Одна ударна компонента має безпосередньо вбивати ворожих дронщиків, нищити їх позиції та матеріальну базу. Наприклад дронами на оптоволокні. І не просто уражати, а витрачати стільки дронів, скільки потрібно, щоб позиції були знищені в 0, а всі російські дронарі мертві. Інша ударна компонента має полювати на ворожу логістику, щоб райони роботи ворожих дронарів були ізольовані", — вважає військовослужбовець із Харкова В'ячеслав Целуйко.

Задачі перед українським військом і армією противника стоять схожі: максимально знищити логістику в прифронтових регіонах. Цю битву виграє той, хто не лише знайде способи ураження чужого, а зуміє максимально дешево та ефективно захистити своє.