Головне за неділю, 9 листопада: майже 250 боєзіткнень, відключення світла

09-11-2025 23:49
news-image

Бойові дії на Донеччині, 248 бойових зіткнень, ворожі обстріли, ситуація на Харківщині та Полтавщині. Яким запам’ятається 1355-й день повномасштабної війни.

Генеральний штаб ЗСУ повідомляє, що станом на 22:00 9 листопада відбулося 248 боєзіткнень.

Від початку доби ворог 87 разів атакував на Покровському напрямку, бої тривають.

Детальніше про оперативну обстановку станом на вечір 9 листопада – в новині.

Станом на 13:00 9 листопада близько 100 тисяч абонентів у Харківській області залишалися без електроенергії, водо- та теплопостачання.

За словами віцепрем’єр-міністра з відновлення України Олексія Кулеби, масштаби руйнувань є значними, і для відновлення роботи обладнання потрібен час.

"Наразі без світла, водо- та теплопостачання залишаються близько 100 тисяч абонентів. Працюють Пункти Незламності. Метрополітен функціонує в режимі укриття. Громадський наземний транспорт продовжує перевезення людей", — йдеться у повідомленні.

Кулеба також наголосив, що попри складну ситуацію з електропостачанням та перебої з напругою, залізничне сполучення з Харківщиною та Полтавщиною залишається стабільним.

У Полтаві поступово запускають водопостачання.

В області відключені підстанції заживлені, тривають налагоджувальні роботи.

Уночі 8 листопада Росія завдала масованого удару по Полтавщині. Ворог цілився в обʼєкти енергетичної інфраструктури. Унаслідок обстрілів одна людина травмована. Через атаку в області впроваджували спеціальні графіки аварійного відключення світла.

Докладніше – в новині.

Завтра, 10 листопада, в більшості регіонів України застосовуватимуться заходи обмеження споживання електроенергії, повідомило Укренерго.

"Причина запровадження обмежень – наслідки масованих російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти", - йдеться в повідомленні.

Більше інформації – в новині.

Колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у своїх мемуарах On My Watch ("У мій час"), уривки з яких опублікувало видання The Times, пояснив, чому на початку російського повномасштабного вторгнення у 2022 році Альянс не пішов на створення безпольотної зони над Україною, хоча Київ просив це зробити.

Він нагадав, що в минулому НАТО справді закривало повітряний простір над деякими країнами з міркувань захисту цивільного населення, зокрема, - над Боснією і Герцеговиною або над північною частиною Іраку. Однак, зазначив Столтенберг, створення безпольотної зони над Україною вимагало би знищення російських систем протиповітряної оборони, розташованих у Росії та Білорусі. Без нейтралізації цих систем літаки НАТО не змогли б безпечно діяти в українському повітряному просторі.

"Як сказав Байден, який на той час був президентом США, ми не підемо на ризик третьої світової війни заради України", - додав Столтенберг.

Водночас Столтенберг наголосив, що досі вважає правильним рішення не вводити війська НАТО в Україну та не брати прямої участі у військовому конфлікті з Росією. Утім, тепер він визнає, що західна допомога Києву виявилася "замалою й запізнілою", - якби Україна отримала більше військової підтримки від НАТО одразу після анексії Криму Росією у 2014 році, то повномасштабного вторгнення у 2022 році, можливо, вдалося б уникнути.

Найповніша картина сьогоднішнього дня - на нашому сайті.

Тримаймося!

Источник: LB.ua